Тема 2.3. Перспективні напрями розвитку соціокультурної діяльності Практичне заняття

Мета: сформувати, визначити та надати характеристику сучасним, інноваційним та перспективним напрямках розвитку соціально-культурної діяльності.

Завдання

1. Проаналізуйте перспективні event-технології, що представляють інтерес для менеджерів у сфері культури і сприяють розвитку таких напрямків діяльності, як PR, реклама, маркетингові стратегії, організація різних програм культурно-дозвільного характеру.

PR (public relations) передбачає створення повноцінної системи гармонійних відносин між організацією та її цільовою аудиторією, що сприяє здійсненню цілісних комунікативних програм. Засобами PR можуть виступати: масові прес-конференції із залученням відомих діячів культури, роздавання безкоштовної спеціальної продукції, спілкування з цільовою аудиторією через соцмережі, онлайн-трансляції заходів з використанням елементів інтерактиву для віддалених глядачів, відкритого чату для коментарів. Демонстрація максимальної відкритості і доступності для зв’язку з громадскістю вселяє довіру у організцію для порівняно пасивної та частини аудиторії.

Для реклами нових продуктів або майбутніх заходів часто залучають послуги аніматорів, замовляють рекламні місця на білбордах, у тому числі і на цифрових білбордах, які дозволяють транслювати будь-який вид контенту: статику, анімацію, відео. Також для рекламування можуть проводити безкоштовні промо-акції на яких можна ознайомитися з продуктом або послугою. Після промо-акції відвідувачам пропонують замовити продукцію чи послуги, отримати безкоштовно запропонований продукт при купівлі певної кількості продукту, отримати подарунок за покупку товару (користування послугою), отримати знижку на покупку товару або послуги і т.д.

В організації культурно-дозвіллєвих програм може використовуватися принцип «компонування», коли у рамках одного заходу об’єднуються кілька колективів, аудиторії яких майже або зовсім не перехрещуються, наприклад: джаз-колектив, танцювальний ансамбль та хор. Цей підхід є досить ефективним маркетинговим рішенням, яке не тільки забезпечує успіх конкретного проекту, а й сприяє просуванню того або іншого виконавчого колективу, театральної трупи, арт-центру і т. д.

2. Регіон як оптимальна одиниця для реалізації культурно-дозвільної діяльності.

Миколаївський регіон має чудову базу для задоволення соціокультурних потреб населення регіону та привабленя туристів. У Миколаєві діють 58 закладів культури, що перебувають на обліку комунального міського господарства. З-поміж них три театри, музеї, міський культурний центр і 4 будинки культури, 10 шкіл естетичного виховання, клубні установи, міські парки культури і відпочинку, культурно-ігровий комплекс Дитяче містечко «Казка», розгалужена мережа з 35 бібліотек тощо.

У обласному центрі функціонують:

• зоопарк – має найбільшу в Україні коллекцію тварин;

• музей суднобудування та флоту – єдиний у світі музей у якому туристи можуть не лише спостерігати виробництво суден, а й освоїти яхт-спорт;

• краєзнавчий музей – містить знахідки з берегів моря і минулого суднобудівної справи;

• астрономічна обсерваторія – перша подібна установа на території України;

• театри – Академічний український театр драми і музичної комедії, обласний театр ляльок, Художній російський драматичний театр.

У місті працює обласна філармонія, також на комунальному балансі перебувають муніципальний театр-студія естрадної пісні, Муніципальний камерний оркестр тощо. Головні кінотеатри – «Піонер», «Батьківщина», «Мультиплекс» та «Юність.

Миколаївська область багата на природні зони рекреаційного туризму: Ольвія, Актовський каньон, Мигія, Трикратський ліс, частина Чорноморського біосферного заповідника, два Національних природних парки «Бузький Гард» (регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя») та «Білобережжя Святослава» (регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»), природний заповідник Єланецький степ, два регіональні ландшафтні парки – Приінгульський та Тилігульський та 46 заказників. Досить великої популярності набули водні туристичні маршрути та різні форми командного та активного відпочинку. На сьогоднішній день на території Миколаївської області знаходяться

Тепле літо, широкі піщані пляжі, протяжністю понад 70 км, середньомісячна температура повітря 23-35°С, води – 20-28°С, найчистіше повітря, наповнене ароматами моря та степових трав, зумовили виникнення на Чорноморському узбережжі, порізаному лиманами, трьох розвинутих курортних зон відпочинку – Коблеве, Рибаківка, Очаків. Крім того, вивчений, але незадіяний в організації курортної галузі області, природно – рекреаційний потенціал (насамперед, лікувальні грязі, мінеральні води, рапа Бейкушського та Тилігульського лиманів)міг би стати неабиякою мотивацією для відвідування Миколаївської області для відпочинку, оздоровлення та лікування відпочивальників з різних міст та країн.

Велика кількість об’єктів туристичного інтересу, а саме: музеїв, пам’яток історії, архітектури та монументального мистецтва створює чудові умови для проведення екскурсійної діяльності і розвитку внутрішнього туризму. Щороку музейні заклади відвідують понад 300 тис. осіб, для яких організовується близько 5,5 тис. екскурсій

У Миколаївській області створено три туристично-інформаційні центри, що діють в м. Миколаєві та м. Вознесенську. Основним завданням таких центрів є збір, впорядкування та надання інформації про туристичні ресурси та послуги, що надаються на території області відпочиваючим та туристам. Крім того, у 2009 році запрацював сайт туристично-інформаційного центру Миколаївської області, метою якого є презентація «Миколаївщини як території, привабливої для туризму та відпочинку» для громадян України та іноземців.

З метою популяризації Миколаївщини, як території привабливої для туризму та відпочинку у найпривабливіших місцях області щорічно проводяться фестивалі та інші масові заходи, до яких долучається чимало відпочиваючих як серед дорослих, так і серед дітей та молоді. Щороку в м. Миколаєві під егідою Миколаївської облдержадміністрації проводиться Міжнародний інвестиційний форум «Миколаївщина інвестиційна». Мета проведення Форуму – широке представлення інвестиційних можливостей області, інноваційних та інвестиційних пропозицій та проектів, залучення інвестицій у промисловість і сільське господарство, для розвитку малого та середнього бізнесу, налагодження бізнес-контактів Миколаївських підприємств з українськими та закордонними партнерами.

3. SWОТ-аналіз соціально-культурної інфраструктури регіону (власноруч визначте перелік критерій та проведіть SWОТ-аналіз для визначення перспективних напрямків розвитку соціально-культурної діяльності на регіональному рівні за власним вибором).

SWОТ-аналіз включає аналіз сильних (S) і слабких (W) сторін регіону, можливостей (O) та загроз (T) розвитку регіону, дозволяє виявити взаємозв’язки «внутрішніми» та «зовнішніми» факторами, які мають стратегічне значення для регіону.

Сильні сторони (внутрішні фактори) розглядаються як конкурентні переваги, на базі яких може бути заснована довгострокова стратегія сталого розвитку економіки та соціальної сфери регіону. Слабкі сторони — це діючі чинники, що знижують ефективність проведеної органами державної влади економічної і соціальної політики. Загрози є негативні фактори, які реально можуть загальмувати темпи економічного і соціального розвитку регіону.

До сильних сторін Миколаївської області можна віднести:

• Миколаїв розташований на перетині автотранспортних та водних шляхів;

• в області наявний залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт, функціонує міжнародний аеропорт;

• наявність об’єктів інвестиційної інфраструктури (ДБУ «Миколаївський регіональний центр з інвестицій та розвитку», бізнес-центри, за допомогою яких здійснюється навчально-консультативна діяльність підприємців, проводиться робота з потенційними інвесторами;

• збережена частина кваліфікованих кадрів (наявність проектно-конструкторської бази, підготовка спеціалістів у вищих закладах освіти);

• підтримка місцевими органами влади діяльності щодо розвитку інвестиційної діяльності та поліпшення інвестиційного клімату;

• свобода ведення підприємницької діяльності;

• активність приватного сектора, бажання займатися приватною справою;

• наявність матеріальної бази для різних галузей промисловості, сировинних ресурсів для будівельної промисловості.

Слабкими сторонами регіону є:

• відсутність сприяння суднобудуванню (припинення дії Закону України «Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні»);

• неврегульованість законодавства щодо механізму реалізації інвестиційних проектів на принципах державно-приватного партнерства;

• недостатня платоспроможність населення;

• нерозвиненість інфраструктури малого підприємництва;

• недостатня кількість інвестицій, дешевих кредитних ресурсів;

• нестача кваліфікованих кадрів, зокрема висококваліфікованих робітників;

• нераціональне використання природних ресурсів;

• недостатньо ефективне використання рекреаційно-туристичного потенціалу регіону.

Можливості регіону:

• запозичення міжнародного й вітчизняного досвіду стратегічного планування регіонального розвитку в регіоні;

• нарощування транзитного потенціалу області, сприяння розвиткові національних і міжнародних транспортних коридорів;

• формування позитивного міжнародного іміджу області шляхом проведення системної інформаційної діяльності з використанням різноманітних засобів комунікацій і відповідних заходів;

• створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій в економіку області;

• упровадження інноваційних технологій, які передбачають істотне скорочення використання матеріальних і енергетичних ресурсів;

• формування доступної та якісної освітньої системи, що відповідає вимогам суспільства, яке динамічно розвивається, запитам особистості та потребам держави з найповнішим використанням можливостей області.

Загрози для регіону:

• посилення централізації у прийнятті ключових управлінських рішень у сфері регіональної політики;

• відсутність обґрунтованих прогнозів розвитку ринку у регіоні;

• наявність на території області об’єктів підвищеної небезпеки: магістрального аміакопроводу «Тольятті – Одеса» довжиною 166 км;

• забруднення атмосферного повітря у місцях розташування ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», ПАТ «Югцемент»;

• початок нової хвилі економічної кризи на фоні збільшення податкового тиску на підприємницькі структури може призвести до скорочення кількості малих підприємств у регіоні шляхом їх закриття, злиття та створення середніх і великих підприємницьких структур.

Провідним напрямком у сприянні розвитку соціально-культурної діяльності у регіоні має бути розроблення дієвої стратегії інвестиційного розвитку області, сприяння залученню як внутрішніх потенційних джерел фінансування інвестиційної діяльності, так і зовнішніх. Необхідне створення мереж і асоціацій, які захищатимуть інтереси підприємців, підтримуватимуть взаємне співробітництво та допомагатимуть формуванню в області сприятливого бізнес-клімату. Необхіде об’єднання зусиль місцевої влади та галузі туризму для розширення ринку туристичних послуг у регіоні, пошуку нових, творчих підходів до перетворення області на популярне місце відпочинку.