Теоретичні питання з теми Організація масових форм соціокультурної діяльності, їх загальна характеристика
.docxТеоретичні питання з теми: «Організація масових форм соціокультурної діяльності, їх загальна характеристика»
Розкрийте особливості масової форми соціально-культурної діяльності як закінченої педагогічної дії (захід), яка відображає реальну діяльність і одночасно має на неї певний вплив.
Масовий захід – це організована дія (сукупність дій), що проводиться у громадських місцях за участі великих мас (груп) людей у цілях задоволення їхніх потреб у соціально-культурній, духовній, економічній, політичній та інших сферах.
Масові заходи мають величезний емоційний вплив на цільову аудиторію. При участі у масовому заході на людину впливають психологічні прийоми, що були заплановані при організації заходу. І, поряд з цим, кожна людина, що залучена до участі у масовому заході, є частиною натовпу, який має свою психологію і вплив. Психологічний вплив виявляється на конкретні сфери психіки: потребністно-мотиваційну (знання, переконання, ціннісні орієнтації, потяги, бажання), інтелектуально-пізнавальну (відчуття, сприйняття, уявлення, уява, пам’ять і мислення), емоційно-вольову сферу (емоції, почуття, настрої, вольові процеси), комунікативно-поведінкову (характер і особливості спілкування, взаємодії, взаємовідносин, міжособистісного сприйняття) потраляє під вплив. Психологічний вплив дає найбільший реальний ефект, коли враховуються особливості функціонування індивідуальної, групової і суспільної свідомості. Також масові заходи є способом соціалізації, адже у їхніх учасників спрацьовує психологічний механізм наслідування. Під час наслідування об’єкт впливу за власною ініціативою починає слідувати за ходом думок або вчинків суб’єкта, який впливає на нього.
Поясніть необхідність використання в масових формах соціально-психологічних явищ та механізмів, що виступають як способи взаємодії людей.
Для успішного виконання цілей, що ставляться для проведення масового заходу, необхідне використання соціально-психологічних явищ та механізмів. Перед заходом можуть стояти наступні цілі:
безпосередній ефект (надходження від реалізації приуроченої до event продукції, особливо від продажу вхідних квитків і товарів);
вплив на конкретних людей (засоби інформування, освіта, політика,продажу);
забезпечення всебічної проінформованості про об’єкт (місце, будівля, приміщення), залучення уваги людей до заходу або об’єкта, поїздка на місце події;
ініціювання проекту, залучення учасників , спонсорів, громадськості та оглядачів, їх мотивування;
перенесення позитивного атрибута event на об’єкт.
Мета event заходів повинна бути чіткою і ясною, не слід ставити перед собою абсурдні або не конкретні цілі. На практиці складно цілі розділяти за таким критерієм, зазвичай фінальна мета event заходу - синтез кількості й якості.
Оскільки відомо, що будь-який культурний захід – це діалог між його організаторами та учасниками, то позитивний результат цього діалогу залежить від грамотного застосування прийомів і механізмів впливу на свідомість аудиторії. Один з найхарактерніших механізмів впливу на аудиторію під час соціокультурного заходу – механізм «заражування». Він заснований на неусвідомлюваній, мимовільній схильності людини до сприйняття психічних станів і поведінки інших людей. Заражування здійснюється за допомогою передачі іншій особі певних настановлень, що мають великий емоційний потенціал. Заражування виникає на основі духовних і матеріальних потреб людини, інтересу до інших людей, їхнього способу мислення, характеру, схильностей, захоплень, вчинків. Перебуваючи у великій масі людей, особа може мимоволі перейняти її стан, намір, емоційну оцінку події тощо. аражування реалізується через інтегративну й експресивну функції. Перша використовується для посилення монолітності групи, друга пов’язана зі зняттям психічної напруженості. Експресивна функція заражування яскраво проявляється на видовищних заходах. Вплив механізму заражування можна також спостерігати у вдалому використанні жарту. У цьому випадку посмішки, сміх, веселий настрій швидко передаються в середовищі присутніх людей, створюючи в них мажорний настрій.
Механізм переконування аудиторії дуже доречний при проведенні прес-конференцій, дебатів, заходів політичної агітації, громадських зібрань тощо. Ефективне переконування призводить до прийняття й подальшого включення нових фактів до сформованої системи поглядів і переконань об’єкта впливу, до певної трансформації світогляду та мотиваційних засад поведінки.
Назвіть критерії класифікації масових форм соціально-культурної діяльності.
За типом: сімейні, корпоративні, ділові, рекламні, комерційні, спортивні, політичні, благодійні, для ЗМІ.
За періодичністю: разові, повсякденні, періодичні.
За змістом: рекреаційні, рекреаційно-розважальні, ігрові, інформаційно-комунікативні, креативно-творчі, художньо-творчі, реабілітаційні, спортивно-оздоровчі.
За способом вливу: театралізовані, ігрові, ілюстративні.
За цільовою аудиторією: для дітей, для підлітків, для дорослих, для людей похилого віку.
За цілями, заради досягнення яких проводиться захід: торгівельні, корпоративні, PR-акції, ігровий промоушн, провокаційний маркетинг.
За значущістю: міжнародні, державні, регіональні, місцеві, локальні, приватні.
За місцем проведення: у приміщенні, споруді, спортивному комплексі, на відкритій місцевості.
За можливістю участі: загальнодоступні, обмежені кількістю учасників або їхнім соціальним статусом.
За рівнем безпеки: вищої категорії (присутні державні чи іноземні вищі посадові особи, іноземні гості), першої категорії (присутні керівники регіонального рівня, бізнесмени, зірки спорту чи культури), другої категорії (без присутності відомих персон).
Перелічіть основні шляхи організації аудиторії при відвідуванні та участі у масовому заході.
Соціокультурний захід планується завжди з урахуванням його цільової аудиторії. З допомогою сегментування аудиторії організатор має змогу вибрати більш точний напрям для маркетингової стратегії, розвинути сильний бренд і домогтися правильного позиціонування серед найбільш цінних клієнтів. Існує декілька способів сегментування: за географічною ознакою, за демографічною ознакою, за приналежністю до певної професії чи виду діяльності, за психографічними ознаками, за поведінкою.
Великою аудиторією складніше керувати. У переважній більшості людина легковірна, схильна до знеособлювання, не здатна до критики, бачить все у чорно-білих фарбах, реагує на емоції. Що більша аудиторія, то простішим, емоційнішим, образнішим має бути захід. Чим одноріднішою є аудиторія, то більш передбачуваною є і реакція.
Під час проведення масового заходу перед ведучими стоїть мета – встановити надійний зворотний зв’язок зі слухачами для контролю і керування ходом проведення івенту. Для того, щоб продумати свою поведінку, треба розуміти що собою являє майбутня аудиторія. Подібна інформація допоможе з’ясувати установку людей, краще продумати технологічні моменти виступу, заздалегідь підібрати методи психологічного та педагогічного впливу на слухачів.
При вивченні аудиторії важливо також з’ясувати очікування. Це суб’єктивне налаштування на певну подію, на емоції, що вона викличе, спрямована зацікавленість у чомусь. Якщо ідея заходу торкається цього налаштування людей, вони більш зацікавлені, краще сприймають інформацію, що подається, легше піддаються співпереживанню. Очікування поширюється не тільки на інформацію, з якою виступає оратор, але часто і на особистість виступаючих. Зрозуміло, що очікування буде в аудиторії в цьому випадку підвищене. Підвищену увагу викликає і вторгнення оратора до професійної сфери слухачів.
Назвіть основні види зустрічей з цікавими людьми.
Зустріч з відомим діячем культури, презентація нової книги письменника, відкриття персональної виставки художника, профорієнтаційна зустріч з представниками різних професій, зустріч з ветеранами війни та учасниками бойових дій.
Перелічіть особливості підготовки зустрічей як форма соціально-культурної діяльності.
Переважно такі зустрічі організовують для школярів та студентів в актових залах або в інших великих приміщеннях. Для зустрічей продумується атмосфера представлення запрошеного, характер проведення заходу та його завершення.
Підготовка такого виду заходу неможлива без попередньої зустрічі з гостем, обговорення тем, які гість хоче розкрити у своєму виступі. Під час розмови слід відшукати певну яскраву деталь із його життєпису, використання якої допомогло б уже під час представлення заінтригувати учасників зустрічі.
Перед проведеням зустрічі необхідно повідомити потенційну аудиторію про її проведення, заінтригувати учасників якоюсь незвичайною частиною програми виступу, тобто максимально прорекламувати майбутню подію.
Емоційну атмосферу початку зустрічі можна створити фоновою музикою. Для того, щоб інтерес аудиторії не згасав у ході виступу слід допомогти запрошеному підібрати для розповіді найцікавіші факти і висвітлити їх під час розповіді. Важливо й продумати завершення зустрічі, яке б засвідчувало повагу до гостя та демонструвало б вдячність за участь у зустрічі.