5. Культурні символи і традиції, мову, пам'ятні дати і місця, пісні є зміст культурної ідентичності, самосвідомості, що об'єднує людей і консолідуючого суспільство (поясніть за допомогою прикладів).

Мова є не тільки засобом спілкування, вона об’єднує людей у націю і тим примножує інтелект всієї нації загалом і кожної людини зокрема. Крім того, мову можна використовувати або як потужний консолідуючий чинник нації, або ж як чинник розколу суспільства, що ми спостерігаємо в Україні. Національна мова таке ж неоціненне багатство суспільства, як і його економіка. Не випадково чужоземні колонізатори не тільки підпорядковують собі економіку аборигенів, а й нищать їхню природну мову.

Ідеологія національної єдності передбачає уявлення, що нації є реальними з тієї причини, що людям, які їх складають, притаманна глибока культурна єдність, що є результатом існування спільної мови. Національна культура є унікальною і самобутньою, її творцем є етнос, який створює її упродовж багатьох століть. Це відображається у моральних цінностях, святинях, національній символіці, у традиціях, звичаях, обрядах, ритуалах, духовних почуттях (національні, моральні, естетичні, релігійні, громадянські, патріотичні), втілених у народному фольклорі. І, оскільки до початку ХХ ст. більшість населення нашої країни була неписемною, а етнографічні дослідження не мали великої популярності, тільки усним шляхом транслювалися традиції, побут, культура та ідентичність від старшого покоління до молодшого.

Консолідаційний потенціал нації притаманний і загальнонаціональним «місцям та дням пам’яті». Як зазначає Єва М. Томпсон, «такі різні вчені, як Е. Сміт, А. Гастінгс, Д. Міллер, М. Конован стверджували, що нації зазвичай консолідуються довкола важливих подій у спільній історії. Серед цих подій велике значення мають війни та їхні наслідки, пов’язані чи зі здобутками, чи з утратами. Оцінка цих здобутків і втрат є стрижнем національних історичних наративів». Механізм цього процесу, на думку В. Ятченка, полягає у тому, що, актуалізуючи у колективній свідомості пам’ять про героїв Крут, жертв Голодомору, героїв і жертв Великої Вітчизняної війни тощо, люди усвідомлюють свою історичну спільність, виробляють механізми психологічної згуртованості спільноти й одночасно переживають відчуття того, що це вже пройдений, пережитий, переборений і певною мірою відболілий епізод життя.

6. Поясніть вплив відмінностей культурного контексту на комунікації (див.Слайд _58).

Американський вислів: “Скрипуче колесо потребує змазки.“ – мається на увазі людина, яка привертаючи до увагу до своєї проблеми отримує її вирішення, або ж людина, яка привертає увагу до своїх здібностей та таланту і завдяки цьому може отримати визнання.

Китайський вислів: “Крякаючи, качка під постріл попаде.” – скарги, вихваляння, привертання уваги не закінчуються добром.

Японський вислів: “Цвях, що стирчить, буде забитий повністю.” – все, що так чи інакше вибивається із порядку речей, вирізняється із загалу буде прибрано.

Західній культурі притаманний індивідуалізм, а отже «самореклама» є одним зі способів досягнення успіху. Центром світобудови є Людина і вона вважається достатньо розвиненою, щоби підпорядковувати все суще власним інтересам. Немовля, дитина вважається «чистою дошкою», яка сприйматиме все те, що буде на неї «записуватися».

У культурі Сходу навпаки цінується стриманість, не прийнято відрізнятися від інших, відверто виражати свої почуття. Людина є лише частинкою безмежного світу і, як усі інші його частини, підпорядковується вищим законам буття. Існує уявлення про низку переродженнь, через яке проходить душа, перш ніж втілитися у людину. Немовля, що тільки з’явилося на світ, за цим уявленням, вже має деякий досвід. Особистість формується і живе лише в колективі, відсутнє поняття свободи волі, людина є зобов'язаною і радою цьому.