3.8. Тема 8: Витрати виробництва. Мінімізація витрат виробником.

Програма

Економічний підхід до визначення витрат виробництва. Явні (зовнішні, облікові) та неявні витрати (внутрішні). Витрати виробництва у короткому періоді. Постійні та змінні витрати. Сукупні, середні, граничні витрати (таблична, графічна, аналітична інтерпретація). Закон спадної віддачі та динаміка середніх (сукупних, змінних), граничних витрат. Взаємозалежність витрат.

Витрати виробництва у довгостроковому періоді: сукупні, середні та граничні. Крива довгострокових та середніх витрат. Взаємозв'язок короткострокових та довгострокових витрат. Ефект масштабу виробництва. Мінімально ефективний масштаб виробництва, розмір підприємства, структура галузі.

Оптимальна комбінація факторів виробництва. Правило найменших витрат. Закон заміни факторів виробництва.

Ізокоста, її властивості. Рівновага виробника: алгебраїчна, графічна та економічна інтерпретація. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми. Лінія експансії фірми.

Методичні рекомендації до вивчення теми курсу

Особливе значення для підприємця з точки зору його конкурентоспроможності мають витрати підприємства. Всі витрати виробництва розглядають як економічні, як витрати втрачених можливостей. З цих позицій вони поділяються на: явні (зовнішні) – виплати, які повинна зробити фірма за ресурси, що не є її власністю; неявні (внутрішні) – доходи, які б могла отримати фірма за власні ресурси, якщо б не сама їх використовувала, а надала б за ринкову ціну іншим господарчим суб'єктам. Слід зрозуміти ,що при прийнятті будь-якого рішення важливо враховувати всі витрати: явні та неявні, вартість втрачених можливостей.

В свою чергу явні витрати у короткому періоді поділяються на змінні (TVC) та постійні (TFC), які разом складають сукупні (валові) витрати виробництва (TC). Слід зрозуміти, що якщо змінні витрати залежать від обсягів виробництва, то постійні – ні. Останні фірма повинна нести навіть тоді, коли продукцію не виробляє. Поміркуйте над прикладами постійних та змінних витрат виробництва, проілюструйте їх графічно.

Щоб порівняти витрати з ціною, підприємцю необхідно знати середні витрати – витрати на одиницю продукції (ATC). Останні дорівнюють сумі середніх постійних (AFC) та середніх змінних витрат (AVC). Покажіть, як вони розраховуються.

Зверніть увагу на визначення граничних витрат (MC). Це ті додаткові витрати, які повинна зробити фірма, щоб виробити ще одну додаткову одиницю продукції. Чому розрахунок цих витрат для підприємця є важливим, яку інформацію вони несуть? Скориставшись відповідним кресленням, прослідкуйте, як змінюються середні витрати в залежності від обсягів виробництва, як пов'язані між собою середні сукупні, середні змінні, граничні витрати. Необхідно зрозуміти, що - подібна форма кривих середніх сукупних, середніх змінних та граничних витрат пов'язана з дією закону спадної віддачі (продуктивності).

Поміркуйте, чи будуть зміни в цінах на ресурси та в технології виробництва вести до зміни витрат, відповідних їм кривих.

У короткому періоді фірма, щоб збільшити обсяги виробництва збільшує змінні ресурси, змінні витрати і комбінує інтенсивність використання фіксованих ресурсів. Зверніть увагу на те, що у довготривалому періоді всі ресурси, всі витрати виробництва є змінними, бо фірма має можливість на протязі тривалого часу змінювати їх, в т.ч. виробничі потужності, розміри підприємства. Побудуйте криву довгострокових середніх витрат (LATC). Як вона пов'язана з кривими короткострокових середніх витрат?

Крива довгострокових середніх витрат має - подібну форму, що пояснюється дією ефекту масштабу виробництва, його основні види: додатній, постійний, від’ємний. Це є дуже важливим для визначення оптимальних обсягів виробництва, розмірів фірми. Покажіть, що якщо зі збільшенням обсягів виробництва довгострокові середні витрати спадають, то йдеться про додатній ефект масштабу виробництва, якщо збільшуються – про від’ємний, якщо ж залишається незмінними – про постійний.

Для любого виробника актуальним є питання оптимального сполучення ресурсів з точки зору мінімізації витрат. До розв'язання цього питання можна підійти:

через концепцію граничного фізичного продукту, правило найменших витрат. Витрати виробництва будуть мінімальними тоді, коли кожна грошова одиниця, що витрачена на кожний фактор виробництва, забезпечує отримання однакового граничного продукту. Правило найменших витрат пов’язують з законом заміни факторів виробництва.
використавши графічний підхід через ізокванти та ізокости. Оптимальною з точки зору мінімізації витрат буде комбінація ресурсів, що відповідає точці дотику ізокости до ізокванти. Подумайте чому в цій точці буде дорівнювати гранична норма технологічного заміщення. При цьому слід з'ясувати як будуються ізокости (бюджетні лінії виробника, або лінії однакових витрат), яку інформацію вони несуть, які їх властивості. Проведіть аналогію з бюджетною лінією споживача.

Слід зрозуміти, що стан рівноваги виробника має місце тоді, коли комбінація факторів виробництва, при існуючих цінах на них, забезпечує мінімальні витрати виробництва максимально можливого за цих умов обсягу продукції. Виробникові недоцільно змінювати структуру факторів виробництва, перерозподіляти їх. За допомогою лінії експансії фірми, яка будується аналогічно до лінії «дохід-споживання», можна проілюструвати графічно оптимальний шлях зростання підприємства .

Література: 1 (с. 133-188); 2 (с. 113-125); 3 (с. 88-110); 10 (с. 479-507); 11 (с. 62-80); 12 (с. 85-106); 13 (231-265); 14 (с. 158-182); 15 (с. 187-209).

Формули для розрахунків, розв‘язку задач:

1. Сукупні втрати виробництва (короткий період):

(3.8.1)