Int main ( )

{

float prod_sum; // Сюди буде записана сума продажів

float nalog ;

// Виведення підказки для користувача

cout << " Введіть суму продажів для розрахунку податку ";

cin >> prod_sum;

nalog = prod_sum* 0.7; // Обчислення податку на продажі

cout << " " << setprecision(2) << prod_sum;

cout << " " << setprecision(2) << nalog<< "\n";

return 0;

}

Через те, що в першому операторі cout не міститься знак переводу рядка, відповідь користувача на підказку з'явиться відразу праворуч від запиту.

Мова С++ широко використовує також форматоване введення і виведення даних. Для форматованого введення використовують функцію scanf, а виведення  фукцію printf. Щоб зв'язати програму користувача зі стандартною бібліотекою, де знаходяться ці функції, необхідно спочатку програми передбачити препроцесорне ствердження

#include <stdio.h>

1.3 Використання основних операторів С++

У мові С++ прості оператори закінчуються символом ";", складені полягають у фігурні дужки. Розглянемо правила запису і використання основних операторів С++.

Оператор - вираз  закінчуються крапкою з комою, наприклад:

++i; // інкремент

swap (&a, &y); // виклик функції

Оператори присвоювання мають одну з форм запису:

p =a ;

p =a = b = c;

де p  ім'я змінної чи елемент масиву; а, b, с  арифметичні вирази,

значення.

Оператор умовного переходу має наступний формат запису:

if (L)

оператор 1 ;

else

оператор 2 ; ,

де L  логічний вираз. Якщо значення цього виразу “істина” (не нуль ), то виконується оператор1, якщо ж воно “не істина”(нуль), то виконується оператор2; у випадку, коли вираз помилковий й відсутнє else,  виконується наступний оператор.

Наприклад, оператор умовного переходу може мати вигляд:

if ( i < j )

i++;

else

{ j = i - 3; i +=2; }

Оператор вибору використовують для вибору одного з багатьох варіантів вирішування і має наступну форму запису;

switch (L)

{

case к.в.1: оператор 1; [break;]

case к.в.2: оператор 2; [break;]

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

case к.в.n: оператор n; [break;]

[default: оператор n+1;]

} ,

де switch, case, default  службові слова;

break  оператор (необов'язковий) переривання виконання операторів switch;

L  будь-який вираз одного з цілих типів;

к.в.1,…,к.в.n  константні вирази, що не можуть повторюватися і не можуть містити змінних чи викликів функцій. Звичайно це ціла чи символьна константа;

оператор 1;. . .  будь-які оператори С++.

Виконується цей оператор у такий спосіб: обчислюється значення виразу L, потім це значення порівнюється (послідовно зверху вниз) зі значеннями константних виразів к.в.1,.. і при збігу значень L і одного з к.в. будуть виконаються всі оператори починаючи з відповідного, якщо наприкінці немає оператора break. При наявності оператора break, виконується тільки оператор, що знаходиться у відповідній к.в. і управління передається оператору, що знаходиться за межами оператора switch. Якщо значення виразу L не збігається з жодним значенням к.в., то виконуються оператори з default і здійснюється вихід з оператора switch. У випадку, коли в цьому операторі немає default ( він не обов'язковий), і значення L не збігається з жодним зі значень к.в. , здійснюється вихід з оператора switch.

Можна привести наступний фрагмент програми з використанням оператора switch:

int a=2;

switch ( a )

{

case 1: func1( );

case 2: func2( );

case 0:

case 4: func3( );

default: printf ("gооd bay \n");

}

При виконанні цього оператора будуть реалізовані функції: func2, func3 і default: printf ("good bay \n"); .

Даний приклад можна записати так само в наступному вигляді:

int a=2;

switch (a)

{

case 1: func1( ); break;

case 2: func2( ); break;

case 0:

case 4: func3( ); break;

default: printf ("good bay \n");

} .

У такій реалізації буде виконана тільки case 2: func2( ); break; і вихід з оператора switch.

Мова С++ має такі оператори циклу: while, do, for.

Оператор циклу while L із предумовою

L  будь-який простий, складений чи порожній оператор(будь-який припустимий вираз).

Виконується цей оператор у такий спосіб: якщо результат виразу L не дорівнює нулю (“істина”), то виконується цикл, а якщо дорівнює нулю (“неістина “), то цикл не виконується і керування передається наступному за while оператору.

Наведемо приклад використання оператора while .

Приклад 1.3: Обчислити значення функції:

Y= A*X*X-SIN(X) , якщо A=10.3; X[-1 ; +1]; hx=0.2.

// P1_6.CPP ( обчислення функції y = a* x* x – sin (x)

// с використанням оператора циклу while

#include <stdio .h>

#include <math.h>