- •Загальні положення ...………………………………………………………….........3
- •Загальні положення
- •1 Організація введення і виведення даних та розв’язання задач з простою змінною
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Вказівки до організації самостійної роботи студентів
- •1.2.1 Використання операторів введення
- •#Define sp " "
- •Int main ( )
- •Int main ( )
- •Int main ( )
- •Void main ( )
- •For ( [ вир1 ]; [ вир2] ;[ вир3 ] ) оператор;,
- •Void main ( )
- •Void main ( )
- •1.5 Контрольні питання
- •1.6 Варіанти індивідуальних завдань
- •2 Розв’язання задач c використанням одновимірних і двовимірних масивів
- •2.1 Ціль роботи Прищепити студентам навички розв’язання задач з використанням одновимірних і двовимірних масивів, складних циклів і використання покажчиків.
- •2.2 Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів
- •Void main( )
- •Void main ( )
- •Void main ( )
- •Void main ( )
- •2.3 Використання покажчиків
- •Наиведемо програму з використанням покажчиків:
- •Int main ( )
- •Void main ( void )
- •2.4 Використання масивів і покажчиків
- •Приклад 2.4 Обчислити середнє значення додатних елементів одновимірного масиву.
- •Int *pmas;
- •2.5 Масиви покажчиків
- •Void main( )
- •2.6 Контрольні питання
- •2.7. Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Вирішування задач з використанням даних символьного типу
- •3.1 Ціль роботи Вивчення засобів опису символьних типів даних і використання структур для обробки даних.
- •3.2 Методичні рекомендації з організації самостійної
- •Роботи студентів
- •3.2.1 Організація символьного введення - виведення
- •Device . Get (char_var);
- •3.2.2 Рядки як символьні масиви
- •3.2.3 Введення-виведення символьних масивів
- •Void main (void)
- •3.2.4 Основні функції обробки символьних типів
- •Void main (void)
- •Void del (char *st, int k, int n);
- •Void del(char *st, int, int);
- •Void main()
- •Void del(char *st,int k,int n)
- •[ Проміжки ] [знак числа] [ цифри].
- •Void main( )
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main(void)
- •3.2 Контрольні питання і завдання
- •3.4 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Вирішувння задач з використанням даних типу структура
- •4.1 Ціль роботи Освоєння заходів розробки і налагодження програм з використанням
- •4.2 Методичні рекомендації з організації самостійної
- •Void main(void)
- •Void qsort (void *base , n , width,
- •Int (*fcmp) ( const void *elem1, const void *elem2) .
- •4.3 Контрольні питання
- •4.4. Індивідуальні завдання
- •5 Використання функцій при розробці програм
- •5.1 Ціль роботи
- •5.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •Void fun ( int p)
- •Void main ( )
- •Int main ( )
- •5.2.1 Використання покажчиків на функцію
- •Void main ( )
- •5.2.2 Використання масивів - параметрів функцій
- •Vоid sort (int mas [ 30 ]); .
- •Void sort ( int mas [ ], int n ) ; .
- •Void fun1 (char st [15]);
- •Int main ( )
- •Void fun1 ( char st[15] )
- •Void fun2 ( int mat [ ] [10], int rows, int cols );
- •Int main ( )
- •5.2.4 Звертання до функції і передача результату
- •Int main ( )
- •5.2.5 Перевантаження функцій
- •Int main ( )
- •5.3 Контрольні питання
- •5.4 Варіанти індивідуальних завдань
- •6 Робота з файлами
- •6.1 Ціль роботи
- •6.2 Методичні вказівки по організації самостійної роботи
- •Int main ( )
- •Int main ( )
- •Void main ( )
- •Ifstream in ( ”file1") ;
- •In.Close();
- •Перелік посілань
- •Навчальне видання
- •61726 Харків, просп. Леніна, 14.
2.3 Використання покажчиків
У мові С++ широко використовуються дані, що називаються покажчиками.
Покажчики — це змінні, котрі містять адресу пам'яті, розподіленої для іншої змінної. Усі змінні, розглянуті до цього, зберігали якісь значення (дані). Ці дані могли бути різних типів: символьного, цілого, дійсного і т.д. При оголошенні змінної - покажчика необхідно вказати тип даних, адресу яких буде містити змінна, і ім'я покажчика з попередньою зірочкою.
Загальний формат опису покажчика наступний:
тип * ім'я;
де тип — тип значень, на который буде вказувати покажчик;
ім'я — ім'я змінної-покажчика;
* — означає операцію над типом, що читається "покажчик" на тип.
Наведемо приклади визначень покажчиків:
int *pn; // покажчик на ціле значення;
float *pf1, *pf2 ; // два покажчики на дійсні значення;
Покажчики не прив'язують дані до якого-небудь визначеного імені змінної і можуть містити адреси будь-якого неіменованого значення. Існує адресна константа NULL , що означає "порожню" адресу.
У мові С++ знаходиться усього два оператори, що відносяться до покажчиків:
“&” — оператор " адреса значення ";
“* “ — оператор "значення за адресою".
Оператор "*" , використовуваний разом з покажчиками, витягає значення, на яке вказує змінна, розташована безпосередньо після нього.
Оператор "&" , використовуваний разом з покажчиками, повертає адресу змінної, розташованої безпосередньо після нього.
Покажчики можна оголосити одним з наступних способів:
<тип> *ptr;
<тип> *ptr = <перемінна - покажчик>;
<тип> *ptr =&<ім'я змінної>; // адреса змінної
У програмі це може виглядати в такий спосіб:
int *ptx ,b ; float y; // оголошені перемінна - покажчик ptx і звичайні змінні b і y;
float *sp = &y; // покажчику sp привласнюється адреса змінної y
float *p = sp; // покажчику p привласнюється значення (адреса значення),
// яке міститься в змінній sp, тобто адреса змінної y.
При оголошенні покажчиків символ "*" може розташовуватися або перед ім'ям покажчика або записуватися відразу після оголошення типу покажчика і поширює свою дію тільки на одну змінну - покажчик, перед якою він знаходиться, наприклад:
long *pt; long* Uk; int * ki, x, h ; // оголошення описів
У разі потреби опису покажчика на комірку довільного типу, замість ідентифікатора типу записується слово void, наприклад:
void *p, *pt; // описані два покажчики на довільний тип даних
Перш ніж використовувати покажчик у програмі, йому обов'язково треба присвоїти адресу якого - небудь даного, тобто проініціалізувати, інакше можуть бути непередбачені результати.
Для доступу до значення змінної, адреса якої зберігається в покажчику, досить у відповідному операторі програми записати ім'я покажчика із символом "*" , наприклад:
int *p, *p1; // Оголошені два покажчики на комірку пам'яті int;
int x =12, y=5, m [7 ]; // Оголошені змінні x,y і масив m,
// змінні x,y ініціалізовані
p = &y; // Покажчику p привласнена адреса змінної y.
Тепер, якщо написати оператор виведення на екран у вигляді :
cout << "Адреса р " << p << "Значення по цій адресі= " <<*p; ,
тоді виведеться адреса комірки пам'яті, де записана змінна y і значення цієї змінної (тобто 5).
Використовуючи запис x = *p; , одержуємо x=5, тому що *p = y = 5; .
Змінити значення y можна таким чином:
y = 10; // чи *p = 10;
і виконавши операцію
*p= *p+5; // це рівнозначно операції y = y + 5; тобто y = 15.
При оголошенні покажчиків, їм потрібно привласнювати початкові значення ( ініціалізувати ), при цьому можна або привласнювати адресу об'єкта (змінної), або адресу конкретного місця пам'яті (масиву), або число 0 (нуль), наприклад:
int *pt = (char *) 0x00147; // Привласнюється адреса комірки
int *arrpt = new int [10]; // Визначається початкова адреса розміщення
// динамічного масиву
сhar *p = 0; // Ініціалізація нулем
Оскільки покажчики — це спеціальні змінні, то в операціях з іншим покажчиками вони можуть використовуватися без символу "*", тобто без розкриття посилання, наприклад:
float *pt1, *pt2 , x=15, m[5];
pt1=&x;
pt2=pt1;
pt1 = m; // або pt1 = &m[0]; m — це ім'я масиву, що
// розглядається як спеціальний покажчик – константа.