- •Загальні положення ...………………………………………………………….........3
- •Загальні положення
- •1 Організація введення і виведення даних та розв’язання задач з простою змінною
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Вказівки до організації самостійної роботи студентів
- •1.2.1 Використання операторів введення
- •#Define sp " "
- •Int main ( )
- •Int main ( )
- •Int main ( )
- •Void main ( )
- •For ( [ вир1 ]; [ вир2] ;[ вир3 ] ) оператор;,
- •Void main ( )
- •Void main ( )
- •1.5 Контрольні питання
- •1.6 Варіанти індивідуальних завдань
- •2 Розв’язання задач c використанням одновимірних і двовимірних масивів
- •2.1 Ціль роботи Прищепити студентам навички розв’язання задач з використанням одновимірних і двовимірних масивів, складних циклів і використання покажчиків.
- •2.2 Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів
- •Void main( )
- •Void main ( )
- •Void main ( )
- •Void main ( )
- •2.3 Використання покажчиків
- •Наиведемо програму з використанням покажчиків:
- •Int main ( )
- •Void main ( void )
- •2.4 Використання масивів і покажчиків
- •Приклад 2.4 Обчислити середнє значення додатних елементів одновимірного масиву.
- •Int *pmas;
- •2.5 Масиви покажчиків
- •Void main( )
- •2.6 Контрольні питання
- •2.7. Варіанти індивідуальних завдань
- •3 Вирішування задач з використанням даних символьного типу
- •3.1 Ціль роботи Вивчення засобів опису символьних типів даних і використання структур для обробки даних.
- •3.2 Методичні рекомендації з організації самостійної
- •Роботи студентів
- •3.2.1 Організація символьного введення - виведення
- •Device . Get (char_var);
- •3.2.2 Рядки як символьні масиви
- •3.2.3 Введення-виведення символьних масивів
- •Void main (void)
- •3.2.4 Основні функції обробки символьних типів
- •Void main (void)
- •Void del (char *st, int k, int n);
- •Void del(char *st, int, int);
- •Void main()
- •Void del(char *st,int k,int n)
- •[ Проміжки ] [знак числа] [ цифри].
- •Void main( )
- •Void main()
- •Void main()
- •Void main(void)
- •3.2 Контрольні питання і завдання
- •3.4 Варіанти індивідуальних завдань
- •4 Вирішувння задач з використанням даних типу структура
- •4.1 Ціль роботи Освоєння заходів розробки і налагодження програм з використанням
- •4.2 Методичні рекомендації з організації самостійної
- •Void main(void)
- •Void qsort (void *base , n , width,
- •Int (*fcmp) ( const void *elem1, const void *elem2) .
- •4.3 Контрольні питання
- •4.4. Індивідуальні завдання
- •5 Використання функцій при розробці програм
- •5.1 Ціль роботи
- •5.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
- •Void fun ( int p)
- •Void main ( )
- •Int main ( )
- •5.2.1 Використання покажчиків на функцію
- •Void main ( )
- •5.2.2 Використання масивів - параметрів функцій
- •Vоid sort (int mas [ 30 ]); .
- •Void sort ( int mas [ ], int n ) ; .
- •Void fun1 (char st [15]);
- •Int main ( )
- •Void fun1 ( char st[15] )
- •Void fun2 ( int mat [ ] [10], int rows, int cols );
- •Int main ( )
- •5.2.4 Звертання до функції і передача результату
- •Int main ( )
- •5.2.5 Перевантаження функцій
- •Int main ( )
- •5.3 Контрольні питання
- •5.4 Варіанти індивідуальних завдань
- •6 Робота з файлами
- •6.1 Ціль роботи
- •6.2 Методичні вказівки по організації самостійної роботи
- •Int main ( )
- •Int main ( )
- •Void main ( )
- •Ifstream in ( ”file1") ;
- •In.Close();
- •Перелік посілань
- •Навчальне видання
- •61726 Харків, просп. Леніна, 14.
5 Використання функцій при розробці програм
5.1 Ціль роботи
Придбання навичок складання і використання функцій при розробці програм.
5.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
При підготовці до роботи варто вивчити матеріал з організації і використанню функцій. Звернути увагу на те, що програма мовою С++ складається з розділу визначень (описів) і набору однієї чи декількох функцій.
Функція це логічно завершена сукупність описів і операторів, призначених для виконання визначеної задачі.
У мові С++ немає розподілу на основну програму і підпрограми, на процедури і функції і т.д. Однак серед функцій повинна бути одна з ім'ям main, що може знаходитися в будь-якому місці програми. Ця функція виконується завжди першою і закінчується останньою. Будь-яка функція має однакову структуру, що має вигляд :
[тип результату ] ім'я функції ([список формальних аргументів])
{
// тіло функції
опис даних ;
оператори ;
[return] [вираз];
}
тут квадратні дужки [ ], як звичайно вказують, що розташованана в них конструкція може бути відсутньою ;
тип результату будь-який базовий або раніше описаний тип значення, яке повертається функцією (необов'язковий параметр), якщо він відсутній, тоді тип результату буде цілий (int); цей параметр може бути описаний ключовим словом (void), у цьому випадку функція не повертає ніякого значення (результату). Якщо параметр заданий із зірочкою (*) функція повертає покажчик на об'єкт, або на одержання адреси об'єкта (& ) (в операторі return);
ім'я функції будь-яке ім'я, що складається з літер, цифр і знака "_" (підкреслення), що починається літерою або знаком "_", або ім'я main, за ім'ям функції завжди повинна стояти пара круглих дужок ( ), у яких записуються формальні параметри, а якщо їх немає, тоді порожні дужки. Варто мати на увазі, що фактично ім'я функції це особливий вигляд покажчика на функцію, його значенням є адреса початку входу у функцію;
список формальних аргументів визначає кількість, тип і порядок проходження переданих у функцію вхідних аргументів, що друг від друга розділяються комою. У випадку, коли список відсутній, це поле буде порожнім ( ), або містити ключове слово ( void ) . Формальні параметри функції цілком локалізовані в ній і недоступні для будь-яких інших функцій.
Список формальних аргументів повинний мати наступний вигляд:
( [const] тип 1 [параметр 1] , [const] тип 2 [параметр 2],. . . )
У цьому списку не можна групувати параметри одного типу, указавши їх тип один раз, для кожного параметра треба вказувати його тип. Слово const повідомляє компілятору, що значення параметра не повинне змінюватися функцією ( це необов'язковий атрибут). За замовчуванням усі формальні параметри передаються за значенням, тобто якщо вони змінюються в тілі функції, то за її межами залишаються без зміни, оскільки передаються не самі значення, а їхні копії. Ці копії створюються усередині функції, це ілюструє, наприклад, такий фрагмент програми: