4. Права та обов’язки адвоката у цивільному процесі

Згідно Законодавства Україні у цивільному процесі на адвоката покладається виконання подвійних функцій, таких як правозаступництво та представництво.

В Україні участь адвоката у цивільному процесі полягає в здійсненні ним представництва i захисту суб'єктивних майнових i особистих немайнових прав. Також захист інтересів інших осіб які охороняються законом та в сприянні суду в всебічному, об'єктивному і повному з'ясуванні обставин справи та прав i обов'язків сторін. В цивільному процесі адвокат поєднує два види правовідносин - між адвокатом i особою, інтереси якої він представляє та між адвокатом i судом. Правовідносини між довірителем і адвокатом мають матеріально-правовий, який ґрунтуються на договорі доручення i процесуально-правовий характер який виникає з приводу оформлення i визначення обсягу повноважень представника в цивільному процесі. Найбільш поширенішим представництвом в судочинстві України є процесуальне. За дорученням громадян та юридичних осіб, адвокату надано право представляти i захищати права та інтереси у всіх судових органах та на стадіях цивільного судочинства.

Для ведення справи в суді адвокат повинен мати певні повноваження які адвокату дають право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, окрім: передачі справи до товариського чи третейського суду; на погодження з позовом; зміну предмета позову; повну або часткову відмову від позовних вимог; передачу повноважень іншій особі; укладення мирової угоди; оскарження рішення суду; подачу виконавчого листа до стягнення; на одержання присудженого майна або грошей. Всі повноваження адвоката мають бути спеціально обумовлені у виданому йому дорученні на вчинення кожної із зазначених дій. Адвокат який індивідуально займається адвокатською діяльністю, набуває повноважень тільки після подачі судові доручення якого йому видав довіритель, та свідоцтва атестаційної комісії про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Адвокати допомагають заінтересованим особам звернутися до суду за захистом їх цивільних прав на підставі наданих повноважень. Щоб це зробити, потрібно подати позовну заяву. Перед тим як подати позовну заяву, адвокату потрібно виконати чимало складної до процесуальної роботи для вивчення матеріалів справи i написання заяви. До матеріалів справи входять усі пояснення заінтересованих осіб i документи, які вони подали - посвідчення, постанови, договори, довідки, квитанції, акти, ордери, листи службового i особистого характеру, які містять відомості і мають значення для справи. Згідно з ст.6 Закону адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних справах. Адвокат складає позовну заяву у письмовій формі. Суддя в свою чергу вирішує питання про її прийняття. Відмова у прийнятті оформлюється мотивованою ухвалою, яку адвокат може оскаржити якщо у нього буде на це відповідальне повноваження.

Адвокати мають право на своєчасне одержання від суду викликів і повідомлень про день, місце і час розгляду судом спірної справи, а також про відкладення судом розгляду справи при відсутності відомостей, що їм вручено повістки.

Процесуальні представники у підготовчій частині судового засідання, крім іншого, з'ясовують можливість розглянути справу в даному судовому засіданні, при даному судді i учасниках процесу. Представники мають можливість бути обізнаним із складом суду, а також прізвищами прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засідання i заявляти їм відвід за наявності для цього підстав. Представник позивача може подавати заяви про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, про відмову від позову; представник відповідача - про визнання позову повністю чи частково. Представники сторін можуть укласти мирову угоду.

Для реєстрації адвокатського об'єднання до Мін'юсту подаються:

заява, підписана уповноваженим представником об'єднання;

установчий договір чи протокол зборів адвокатів про створення адвокатського об'єднання;

статут адвокатського об'єднання;

дані про кількісний склад адвокатського об'єднання, наявність у його членів

документ, який свідчить про місцезнаходження адвокатського об'єднання;

свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю;

документ про внесення плати за реєстрацію.

Заяву про реєстрацію адвокатського об'єднання розглядають у місячний термін від дня надходження всіх необхідних документів. Результатом розгляду заяви можуть бути такі рішення про: реєстрацію адвокатського об'єднання; відмову в реєстрації адвокатського об'єднання; залишення заяви без розгляду.

Коли адвокатське об'єднання реєструється, йому видається свідоцтво про реєстрацію, та присвоюється відповідний номер з подальшим внесенням до Реєстру адвокатських об'єднань.

Приймається рішення про відмову в реєстрації, якщо статутні або інші документи, подані до реєстрації адвокатського об'єднання, суперечать законодавству України, та в 10-денний термін надсилається заявникові. Воно може бути оскаржене в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.2 вказаної постанови КМ України за реєстрацію адвокатських об'єднань справляється плата в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За видачу адвокатському об'єднанню дубліката свідоцтва про реєстрацію справляється плата в розмірі 50% цієї суми. Вся сума плати зараховується до державного бюджету України.

Для того щоб внести зміни або доповнення до статутів адвокатських об'єднань, до Мін'юсту подається відповідна заява, до якої додаються оригінали свідоцтва про реєстрацію адвокатського об'єднання та статуту, зміни та доповнення у двох примірниках, протокол загальних зборів засновників щодо прийняття рішення про внесення змін. У разі зміни юридичної адреси додатково подається документ, який свідчить про місцезнаходження адвокатського об'єднання.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їхньої діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

Закон визначає відносини адвокатури з державними структурами, гарантуючи при цьому її самостійність та незалежність. Зокрема, Міністерство юстиції забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги, узагальнює статистичну звітність адвокатських об'єднань, сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів. Статутами адвокатських об'єднань передбачається подання Мін'юсту щорічної статистичної звітності про роботу об'єднання. На жаль, не всі адвокатські об'єднання подають зазначену звітність або порушують строки її надання, тим самим порушують вимоги статуту та чинного законодавства. Статтею 4 згаданого Закону передбачено, що адвокатські об'єднання після реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію.

Адвокатські об'єднання, як і інші об'єднання громадян, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом. Виходячи з положень згаданого Закону, адвокатські об'єднання після їх реєстрації в Мін'юсті звертаються до державного реєстратора для включення їх до Єдиного державного реєстру, при цьому подається заповнена реєстраційна картка. На сьогодні Міністерство юстиції разом із Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва розроблюють Регламент передачі Мін'юстом державному реєстратору даних про юридичних осіб, яким планується зняти проблему подвійної реєстрації адвокатських об'єднань.