Європейське громадянство
Відповідно до Маагського договору 1932 року європейське громадянство надає кожній особі, яка ним володіє наступні права:
Право вільно пересуватися в межах будь-якої країни, що входить до Європейського Союзу
Право брати участь муніципальних виборах та виборах до європейського парламенту за місцем свого проживання незалежно від громадянства, особи, яка є громадянином, членом Європейського Союзу
Будь-який громадянин Європейського союзу має право звернутися до консульство чи посольства держави, яка є членом ЄС за захистом своїх прав під час перебування на території іншої держави.
Право на звернення до Європейського посередника та право передачі петиції до Європейського парламенту
Способи набуття громадянства:
Філіація (набуття громадянства за народженням) – при такому способі набуття громадянства може здійснюватися за «правом ґрунту»(громадянство отримує особа при народженні на підставі факту народження особи на території певної держави незалежно від громадянство її батьків) або «правом крові»(передбачає, що громадянство особи визначається при народженні за громадянством її батьків незалежно від місця народження) Право ґрунту – менш поширене ніж право крові. Воно поширене на території Латинської Америки. Право крові існує в 2 варіантах:
Держава не допускає його поєднання з іншими способами набуття громадянства
Право крові передбачає можливість набуття громадянства як виняток за правом ґрунту (наприклад, особа, яка народилася на території держави та батьки її невідомі, то вона отримує громадянство цієї держави, або особа народилася від батьків, що не мають громадянства, або особа народжується від громадян інших держав, однак батьки подали заяву з клопотанням про набуття громадянства її дитини)
Натуралізація – набуття громадянства за заявою особи. Держава передбачає застосування низки обмежень:
Наявність певного періоду проживання
Володіння держаною мовою
Знання законодавства
Рішення про прийняття особою громадянства приймається: президентом(Росія), міністерством закордонних справ(Великобританія), Верховний Суд(США)
Оптація - добровільний вибір особою громадянства шляхом подання індивідуальної заяви, коли оптант буде жити на території держави, якій передається територія його проживання. Якшо оптант бажає зберегти громадянство держави, що передає територію, то він має бути переселений в державу свого громадянства в установлені договором строки зі збереженням своїх майнових прав і компенсацією за залишену нерухомість. Так, оптація проводилася за договором між КНР та Індонезією 1955 p., між СРСР та Чехословаччиною з приводу Закарпатської України, у державах, які утворилися після розпаду СРСР, тощо;
За усиновленням
Трансферта. Походить на оптацію, але при оптації набуття громадянства однією або іншою особою є добровільне, та при трансфері особа не має право обирати громадянство. І там і там громадянство набувається відповідно до міжнародних умов. Наприклад, при об’єднанні ФРН т НДР всі громадяни колишньої НДР автоматично отримували громадянство ФРН.
Реєстрація – спосіб отримання громадянство за кровними зв’язками з громадянином певної держави.
Ушанування громадянства – надання особі прав громадянина, яка є іноземцем за особливі заслуги перед цією державою або всім світовим співтовариством