Висновки

Отже, складності, які завдаються паразитами при переході від одного господаря до іншого, долаються шляхом посилення функції розмноження. Великий відсоток загибелі яєць і личинок паразита під час розповсюдження в зовнішньому середовищі компенсується збільшенням числа яєць. Крім того, у багатьох паразитів зустрічається особлива фаза розвитку — партеногенетичне (безстатеве) розмноження. В результаті протягом життя у паразита відбувається чергування поколінь. У багатьох паразитів чергування поколінь комбінується із зміною двох або більш господарів, причому життєвий цикл партеногенетичного покоління протікає в одному господарі, а статевого — в другом.

На завершення слід зазначити, що у паразитів зі складним циклом розвитку, які мають і проміжних, і остаточних господарів, первинними в їх еволюції мали бути або ті або інші. Проблема становлення складних життєвих циклів є досить важкою і питання про первинність хребетних чи безхребетних господарів для різних груп паразитів вирішується по-різному. Вважають, що у нематод і цестод первинними господарями були остаточні (хребетні), а проміжні господарі (безхребетні чи хребетні) були включені до їхнього життєвого циклі пізніше. Натомість у акантоцефал первинними господарями були безхребетні – членистоногі, у трематод – молюски, господарі їхніх партеногенетичних поколінь.

Список використаної літератури

1. Бажора Ю.И., Кириченко Л.Г., Шевеленкова А.В. и др.;Основы медицинской паразитологии: учеб. пособие ;Одесса: 2001. 175 с.

2. Гинецинская Т.А., Добровольский А.А. Частная паразитология. М.: «Высшая школа», 1978. Т. 1. 303 с.,

3. Догель В.А. Общая паразитология. Л.: ЛГУ, 1962. 486 с.

4. Корнюшин В. В. Паразитологія: Конспект лекцій: Київ: МСУ, 2011. 128 с. 36-47 с.

5. Маркевич О.П. Основи паразитології. К.: ”Радянська школа”, 1950. 516 с.

6. Невядомська К., Пойманська Т., Магніцька Б., Чубай А. Загальна паразитологія. Київ: Наук, думка, 2007.

7. Служинська З. О., Семків І. І., Матвієнко Я. В., Гжегоцька Л. С., Саляк Н. О.; Медична паразитологія: (Навч. посіб. для студ. вищ. мед. закл. освіти) Л. : Арсенал, 1999. 207 c.

8. Стахів. В. І. Паразитологія (курс лекцій) Дрогобич: Коло. 2002 .13 с.

9. Шабловская Е.А., Падченко И.К., Мельник М.Н.; Паразитарные болезни человека; К., 1984. 146 с.

10. Шульц Р.С., Гвоздев Е.В. Основы общей гельминтологии, Т. 1. М.: „Наука”, 1970. 492 с. . Кеннеди К. Экологическая паразитология. М.: «Мир», 1978. 230 с.