Розділ 2. Головні типи життєвих циклів

Розрізняють кілька типів життєвих циклів або циклів розвитку паразитів (Догель, 1947) у залежності від того, чи є у певному циклі чергування поколінь (два або більше кратне статеве розмноження), чи немає і яку кількість різних господарів послідовно змінює паразит протягом одного циклу. Також враховується наявність статевого чи нестатевого розмноження паразита у певному господарі і, відповідно, накопичення деякої кількості паразитів (ендогенна агломерація). Усі типи життєвих циклів об’єднуються в дві великі групи: прямі (прості) и непрямі (складні). Життєві цикли першої групи протікають без зміни господарів. Крім ектопаразитів, прямі (прості) життєві цикли характерні для найпростіших, що мешкають в порожнинах кишечника (дизентерійна амеба, лямблії, трихомонада, балантидій і ін.), І для геогельмінтов, що поширюються через грунт (аскарида, власоглав, гострики, і ін.) [3]

2.1 Життєві цикли без чергування поколінь

А. Без зміни господаря та ендогенної агломерації

Схема 1, де:

D – дисперсія (розсіювання стадій розселення);

Х – господар (єдиний або остаточний);

♀♂ – статеве розмноження

Такі життєві цикли характерні для деяких найпростіших (еугрегарини), багатьох гельмінтів з моноксенним циклом (моногенеї, аспідогастри, нематоди-геогельмінти), п’явок, паразитичних раків.

Б. Без зміни господаря з ендогенною агломерацією

Схема 2, де:

En A – ендогенна агломерація (розмноження в господарі)

D – дисперсія (розсіювання стадій розселення);

Х – господар (єдиний або остаточний);

Такий життєвий цикл звичайний для багатьох найпростіших (амеби, джгутикові-лямблії та ін.), яким притаманне нестатеве розмноження, поділ.

В. Одноразова зміна господаря без ендогенної агломерації

Схема 3, де:

– статеве розмноження роздільностатевих або гермафродитних особин;

Y – проміжний господар;

D – дисперсія (розсіювання стадій розселення);

Х – господар (єдиний або остаточний);

Життєві цикли такого типу з чергуванням остаточного та проміжного господарів (диксенні) зустрічаються у багатьох гельмінтів (більшість цестод, акантоцефал і нематоди-біогельмінти), ракоподібних тощо .

Г. Одноразова зміна господаря з ендогенною агломерацією

Схема 4, де:

En A – ендогенна агломерація (розмноження в господарі);

Х – господар (єдиний або остаточний);

Y – проміжний господар.

Такі життєві цикли зустрічаються серед паразитичних найпростіших, „проміжним” господарем яких можуть бути кровосисні членистоногі, в яких, так само, як і в «остаточних» господарях–хребетних відбувається нестатеве розмноження шляхом поділу, а статевий процес взагалі невідомий (трипаносоми, піроплазми тощо).

Д. Дворазова зміна господарів без ендогенної агломерації

Схема 5, де:

– статеве розмноження роздільностатевих або гермафродитних особин;

Y – проміжний господар;

D – дисперсія (розсіювання стадій розселення);

Х – господар (єдиний або остаточний);

Z –другий проміжний господар.

Прикладом такого триксенного життєвого циклу є розвиток цестод-стьожаків, спірометр, у яких послідовно чергуються два проміжні господарі. Тільки в другому проміжному господарі розвивається друга личинкова стадія, здатна заражати остаточного господаря і яка є для нього інвазійною.

Розглянутим вище типам розвитку притаманний розвиток статевозрілих стадій і статеве розмноження в господарі, який визначається як остаточний (дефінітивний). Таким господарем можуть бути як безхребетні, так і хребетні тварини. Дисперсія стадій розселення (пропагативних стадій) у багатьох паразитів може супроводжуватися їх більш або менш значним розвитком у цисті чи яйці, або безпосередньо у зовнішньому середовищі.

Натомість життєві цикли ларвальних паразитів, у яких саме личинкові, нестатевозрілі, стадії розвиваються в господарі (зазвичай одному), якого у цьому разі можна прирівняти до проміжного, мають своєрідний характер. З огляду на те, що у такому господарі не відбувається нестатевого розмноження, цей цикл певною мірою близький до розглянутого вище типу А (без зміни господаря та ендогенної агломерації). Його можна побачити в схемі 6.

Схема 6, де:

Y – проміжний господар;

D – дисперсія (розсіювання стадій розселення);

(♀♂) – статеве розмноження в зовнішньому середовищі.

Рідше у ларвальних паразитів відбувається розмноження у господарі, наприклад, поліембріонія у їздців та, відповідно, наявна ендогенна агломерація. Це можна розглядати як варіант типу Б і зобразити на схемі 7 [3,4].

Схема 7, де:

Y – проміжний господар;

D – дисперсія (розсіювання стадій розселення);

(♀♂) – статеве розмноження в зовнішньому середовищі.

En A – ендогенна агломерація (розмноження в господарі);