
- •Розв`язання типового варіанта обов'язкового домашнього завдання 3
- •4. Використовуючи необхідну ознаку збіжності ряду, довести справедливість рівності
- •5. Знайти область збіжності для таких функціональних рядів:
- •6. Розкласти в ряд Маклорена або Тейлора функцію f(X) в околі точки х0. Вказати область збіжності отриманого ряду до цієї функції:
- •7. Використовуючи розкладання підінтегральної функції в степеневий ряд, обчислити визначений інтеграл з точністю до 0,001:
- •8. Використовуючи теореми про почленне інтегрування й диференціювання степеневих рядів, знайти суми рядів:
- •9. Розкласти в ряд Фур'є східчасту періодичну функцію f(X), зробити креслення:
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •Варіант 10
- •Варіант 11
- •Варіант 12
- •Варіант 13
- •Варіант 14
- •Варіант 15
- •Варіант 16
- •Варіант 17
- •Варіант 18
- •Варіант 19
- •Варіант № 20
- •Варіант 21
- •Варіант 22
- •Варіант 23
- •Варіант 24
- •Варіант 25
- •Варіант 26
- •Варіант 27
- •Варіант 28
- •Варіант 29
- •Варіант 30
Розв`язання типового варіанта обов'язкового домашнього завдання 3
Довести збіжність ряду й знайти його суму:
.
Для доведення збіжності ряду
використовуємо граничну форму ознаки
порівняння двох знакододатних рядів
(1)
і
(2)
,
з якої випливає, що якщо
,
то ряди або одночасно збігаються, або
одночасно розбігаються.
Отже, ми маємо ряд (1)
і ряд (2)
.
а оскільки ряд (2) збігається
як узагальнений гармонічний ряд з
, то ряд (1) також збігається.
Щоб знайти суму ряду,
скористаємося визначенням: якщо
,
то кажуть, що ряд збігається й S називається
сумою ряду, якщо
або
не існує, то кажуть, що ряд розбігається.
Тут Sn –
сума n перших членів ряду, тобто часткова
сума. У нашому випадку
(щоб розкласти дріб на суму
найпростіших, потрібно застосувати
метод невизначених коефіцієнтів).
Тоді
(ці доданки не мають подібних).
Таким чином, сума ряду
.
2. Дослідити на збіжність ряди з додатними членами:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
У прикладі пункту а використовуємо ознаку Даламбера.
,
а оскільки
,
то за ознакою Даламбера даний ряд
збігається.
У прикладі пункту б використовуємо радикальну ознаку Коші.
тоді за радикальною ознакою
Коші ряд
розбігається.
У прикладі пункту в використовуємо граничну форму ознаки порівняння.
Для порівняння візьмемо ряд
Оскільки
,
то зі збіжності ряду
випливає збіжність ряду
У прикладі пункту г використовуємо граничну форму ознаки порівняння й інтегральну ознаку Коші, тобто
порівнюємо
з рядом
,
тому що
Зауважимо, що послідовність
спадає, тоді до ряду (2) застосуємо
інтегральну ознаку Коші:
.
Оскільки інтеграл розбігається, то розбігається ряд (2), а з розбіжності ряду (2) випливає розбіжність ряду (1).
3. Дослідити на умовну й абсолютну збіжність ряди зі знакопочережними членами:
а)
;
б)
.
Оскільки ряд (2) знакосталий, то застосуємо
до нього радикальну ознаку Коші:
.
і ряд (2) збігається. Тоді за теоремою
про абсолютну збіжність ряд (1) збігається,
причому абсолютно.
У прикладі пункту б) ряд (1)
,
ряд (2)
.
Ряд (2) знакосталий, тому можна застосувати
граничну форму ознаки порівняння. Для
порівняння беремо ряд (3)
,
тому що
Але ряд (3) розбігається
(гармонічний ряд
розбігається – легко перевірити за
інтегральною ознакою Коші).
З розбіжності ряду (3) випливає розбіжність ряду (2). Тоді ряд (1) або розбігається, або умовно збігається. До ряду (1) застосовуємо ознаку Лейбніца:
,
якщо
а)
б)
для
досить великих n, то знакопочережний
ряд збігається.
а)
б) оскільки
,
а функція y = tg x зростаюча, то
при всіх n.
Отже, ряд (1) збігається, причому умовно.
4. Використовуючи необхідну ознаку збіжності ряду, довести справедливість рівності
.
Розглянемо ряд
,
дослідимо його на збіжність за ознакою
Даламбера.
.
.
Тут
Оскільки
,
то ряд збігається. За необхідною ознакою
якщо ряд збігається, то
.
Що й було потрібно довести.
5. Знайти область збіжності для таких функціональних рядів:
а)
;
б)
;
в)
.
(1)
;
(2)
.
До ряду (2) застосуємо ознаку Даламбера:
.
Ряд (2) збігається, якщо
.
Тоді
або
Ряд (1) при
знакопочережний, за теоремою про
абсолютну збіжність він збігається,
причому абсолютно.
Досліджуємо ряд (1) на кінцях області збіжності.
Нехай x = – 3,8, тоді
Оскільки
,
тобто не дорівнює нулю, то за наслідком
до необхідної ознаки ряд розбігається.
Нехай x = – 4,2 , тоді
Перша умова ознаки Лейбніца
не виконується, ряд розбігається.
Висновок
У прикладі пункту б зробимо
заміну змінних cos x = y,
одержимо ряд (1)
;
(2)
.
До ряду (2) застосуємо ознаку Даламбера:
.
Ряд (2) збігається, якщо
або
.
Дослідимо ряд (1) на кінцях області збіжності.
Нехай
, тоді
.
Оскільки
,
то ряд (1) при
розбігається.
Нехай
,
тоді
– ряд знакопочережний, перша умова
ознаки Лейбніца не виконується, ряд
розбігається.
Таким чином, область збіжності
ряду (1)
,
отже,
.
Розв`язування тригонометричної нерівності:
–oбласть збіжності ряду
У прикладі пункту в зробимо
заміну змінних
,
одержимо знакододатний ряд
,
застосуємо радикальну ознаку Коші:
.
Ряд (2) збігається, якщо
,
тобто
.
Дослідимо ряд (1) на кінцях
області збіжності у = 1. Одержимо ряд
,
що розбігається, тому що
(не виконується необхідна ознака).
Таким чином, область збіжності
ряду
.
Визначимо область збіжності даного
ряду
,
розв’язуючи нерівність:
.
Оскільки
то
.
Отже,
.
Висновок