Лекція2

11

потребує розкриття взаємозв’язків між відділами й розділами, вирішення питань щодо розстановки карток усередині розділів, оформлення каталогу, створення апарату, який полегшує користування СК тощо.

У бібліотеці може бути один або декілька СК. У ході ведення СК передбачається складання допоміжного апарату: абетково-предметного покажчика (АПП), систематичної контрольної картотеки (СКК), картотеки методичних рішень (КМР).

Склад СК визначається складом, змістом і організацією фондів бібліотеки і залежить від того, відображає каталог увесь фонд бібліотеки, чи його частину чи окремі види документів; багатьма або окремими мовами тощо.

Структура СК визначається на основі таблиць обраної класифікаційної системи (УДК, ББК або іншої) та робочих таблиць класифікації, створених у результаті уточнення й деталізації таблиць відповідно до профілю, особливостей і потреб конкретної бібліотеки.

СК дає відповіді на питання:

-з яких галузей знань;

-і які саме книги є в бібліотеці. Принцип розстановки карточок в СК:

-всі карточки в СК розставлені у відповідності зі схемою класифікації – по галузям знань;

-галузевий відділ ділиться на розділи, рубрики;

-послідовність розміщення основних відділів каталогу і розділів всередині кожного відділу встановлюється схемою бібліотечної класифікації;

-у відділах карточки розставляються в абетковому порядку;

-для організації і розстановки карточок в СК і книг у фонді, бібліотеки використовують дві класифікації:

-УДК (універсальна десяткова класифікація) для літератури з природничих наук, техніки, медицині, сільському господарству;

-ББК (бібліотечно-бібліографічна класифікація) для літератури з соціальногуманітарних наук.

Методика пошуку літератури в СК:

-визначити тему пошуку;

-з назви теми виділити ключове слово (одночасно воно може бути і предметною рубрикою);

-знайти його в абетково-предметному покажчику і виписати індекс, який відповідає даній рубриці;

-продовжити пошук літератури за темою в систематичному каталозі;

-при цьому потрібно завжди пам’ятати: рубрика (ключове слово) буде присутнє в абетково-предметному покажчикові, якщо в каталозі з даної теми є декілька книг і виділений розділ або рубрика; якщо потрібне слово відсутнє в абетковопредметному покажчикові, потрібно змінити формулювання теми, уточнити предмет пошуку і виділити нове слово.

5. Класифікаційні системи

Десяткова система бібліографічної класифікації, розроблена ще в 1852 році американським бібліотекарем з Бостона Н. Шертлефом (Shurtleff N.B. A decimal system for the arrangement and administration of libraries. Boston, 1856), спочатку не отримала

12

широкого розповсюдження. Тільки в 1873 році систему Шертлефа застосував американський бібліотекознавець з Нью-Йорка Мелвіль Дьюї. Він видав у 1876 році книгу "Dewey M. Decimal classification and relative index", в якій виклав основні положення десяткової системи класифікації. У наступних виданнях таблиці все більше деталізувалися з урахуванням їх застосування у бібліотеках різних типів. До кінця ХІХ ст. Десяткова класифікація Дьюї (ДКД), що вже широко застосовувалася в бібліотеках США, Англії, стає відомою в багатьох країнах світу.

Розвиток науки, техніки, бібліографії, видавничої справи наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. вимагав розробки міжнародної бібліотечно-бібліографічної класифікації. В 1895 році з ініціативи бельгійських учених Поля Отле і Анрі Лафонтена відбулася Міжнародна бібліографічна конференція. Згідно з її постановою створено дві міжнародні організації: Міжнародне бюро бібліографії та Міжнародний бібліографічний інститут (МБІ), які згодом об’єдналися. В основу новостворюваної розгорнутої Міжнародної класифікаційної системи конференція рекомендувала покласти Десяткову класифікацію Дьюї.

Нова класифікаційна система розроблялася протягом 1895 — 1905 років. Її перше видання французькою мовою вийшло в 1905 — 1907 роках. Повну розробку закінчено другим виданням класифікаційної системи в 1927 — 1932 роках, починаючи з якого вона має сучасну назву — Універсальна десяткова класифікація (УДК). У подальшому було ще п’ять видань УДК різними мовами: третє, значно розширене, німецькою мовою (1934

— 1954); четверте — англійською; п’яте — французькою; шосте — японською; сьоме — іспанською мовою. 1958 року вийшло восьме Міжнародне видання УДК англійською мовою. Міжнародний бібліографічний інститут 1931 року було перетворено в Міжнародний інститут документації, а в 1938 році — Міжнародну федерацію з інформації і документації (МФД).

В Україні Головна Книжна Палата 1919 року підготувала до друку "Міжнародну децимальну бібліографічну класифікацію", автором якої був відомий український бібліограф Ю. Іванов-Меженко. У передмові до видання він писав: "На жаль, лише під час друкування книжки нам пощастило дістати первотвір "Керівництво до міжнародного бібліографічного репертуару" (Manuel du repertoir bibliographique universel, 1907), і тому ми примушені були користатись працями Б.С. Боднарського, завдяки чому в книзі є неточності і прикрі перепустки".

Особливістю цієї класифікації було те, що вона повністю зорієнтована на реалії українського життя. Відразу після виходу скорочених таблиць Ю. Іванов-Меженко розпочав підготовчу роботу до перекладу повного варіанта УДК. Однак для цієї роботи потрібні були великі кошти й зусилля цілого творчого колективу. До того ж, 1924 року Всеросійський бібліографічний з’їзд зазначив, що Міжнародна десяткова класифікація не відповідає завданням радянських бібліотек. І в подальшому УДК була майже витіснена з практики їхньої роботи. Проте сьогодні можна констатувати прозорливість Ю. ІвановаМеженка як вченого, який ще на початку її становлення розпізнав і оцінив можливості й переваги УДК.

12 січня 1921 року Головполітосвіта РРФСР прийняла постанову про обов’язкове застосування "Международной десятичной классификации" в усіх бібліотеках. Невдовзі аналогічну постанову ухвалили Управління в справах друку та Головполітосвіта УРСР. З того часу десяткова класифікація застосовується в усіх масових бібліотеках і в більшості спеціальних та наукових.

13

Видання десяткової класифікації в Україні, Росії й інших республіках СРСР, класифікаційних таблиць Б. Боднарського (1919), Ю. Іванова-Меженка (1919), Головполітосвіти РРФСР (1921), Є. Добр-жинського (1924) були, по суті, скороченими перекладами Міжнародної УДК, не завжди вірними і точними. Найбільш цікавими і повними були видання таблиць десяткової класифікації М. Русінова (1924, 1944) та Є. Добржинського (друге видання, 1930). Вони також мали недоліки, але ними широко користувалися наукові бібліотеки, книжкові палати, архіви, видавництва тощо. Індекси десяткової класифікації в Україні централізовано проставляли з 1924 року в "Літописі українського друку", а з 1927 року — на друкованих картках, що видавала Українська книжкова палата.

У1931 році було перевидано таблиці Головполітосвіти РРФСР для масових бібліотек, на основі яких Книжкова палата УРСР 1938 року видала значно розширені таблиці УДК для масових бібліотек. Для подальшої роботи з УДК в Інституті бібліотекознавства створено комісію на чолі з Л. Троповським. У 1938, 1939 і 1942 роках вийшло три видання таблиць УДК для масових бібліотек. Районні, міські та обласні бібліотеки СРСР користувалися спрощеною десятковою класифікацією ― "Схемой библиотечной классификации для массовых библиотек", складеною Міжбібліотечною класифікаційною комісією Міністерства культури РРФСР й опублікованою 1955 року за редакцією З. Амбарцумяна та "Таблицами библиотечной классификации для областных библиотек". Це було, по суті, доповнене видання "Схемы...", що значно відійшло від оригіналу УДК.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 11 травня 1962 року "О мерах по улучшению организации научно-технической информации в стране" УДК введена як обов’язкова для класифікації природничої і технічної літератури в науково-технічних бібліотеках, видавництвах, редакціях науково-технічних журналів, в установах науково-технічної інформації. Відповідно до цієї постанови у 1962 році Всесоюзною книжковою палатою видано скорочені таблиці УДК, в 1963 — 1964 роках здійснено російськомовне видання універсальної десяткової класифікації з природознавства і техніки, а згодом — друге (1969 — 1971) видання таблиць УДК.

УРадянському Союзі системою УДК займалася Міжвідомча комісія з класифікації Державного Комітету СРСР з науки і техніки, вона ж підтримувала зв’язок з МФД. Науково-дослідний інститут технічної інформації, класифікації та кодування Держстандарту СРСР спільно з Міжвідомчою комісією і галузевими інститутами інформації здійснив третє видання УДК (1979 — 1986) російською мовою, яким і сьогодні користуються науково-технічні видавництва, установи науково-технічної інформації, науково-технічні бібліотеки, книжкові палати країн СНД.

З 1992 року УДК юридично є власністю Консорціуму УДК (Гаага, Нідерланди), до якого входить і Міжнародна федерація з інформації і документації. Вона веде інтенсивну роботу з удосконалення УДК у відповідності з сучасним станом розвитку науки і техніки. Створено струнку систему внесення доповнень і змін до системи УДК, що після обговорення споживачами набирають чинності та публікуються в спеціальному періодичному виданні "Доповнення і виправлення до УДК".

З метою впровадження україномовної системи УДК у 1997 році Книжковою палатою України було розроблено проект "Класифікаційна система України", що передбачав створення еталона таблиць УДК українською мовою, видання їх як у традиційному, друкованому вигляді, так і в електронній формі на CD-ROM. У стислі

14

строки було підписано угоду, придбано ліцензію Консорціуму УДК на видання українською мовою Міжнародного еталона УДК, а також "Доповнень та виправлень до УДК", здійснено переклад таблиць УДК з англійської, зроблено комп’ютерний набір, редагування галузевих і наукових розділів УДК, узгоджено термінологію з науковцями України, отримано згоду на друкування тиражу від Консорціуму УДК.

Тепер ця справа втілена в життя, Україна вперше за свою історію має видання УДК українською мовою, отримує від Консорціуму періодичні видання "Доповнення і виправлення до УДК", перекладає їх і видає окремими випусками, а також має можливість співпрацювати з фахівцями багатьох країн світу та вносити свої пропозиції з питань удосконалення таблиць міжнародної Універсальної десяткової класифікації.

Десятковою вона називається через десятковий принцип, який покладений в основу її структури і оформлення. Вся сукупність знань і діяльності людини умовно поділена на 10 класів:

0 Загальний відділ

1Філософія. Психологія

2Релігія. Теологія

3Суспільні науки

4(вільний)

5Математика. Природничі науки

6Прикладні науки. Медицина. Техніка. Сільське господарство

7Мистецтво. Архітектура. Ігри. Спорт

8Мова. Мовознавство. Художня література. Літературознавство

9Географія. Біографії. Історія

Кожний із цих класів ділиться на 10 відділів, кожний із яких на 10 розділів і т.д.

0 Загальний відділ

o 00 Загальні питання науки та культури

+001 Наука та знання в цілому. Організація розумової праці

#001.1 Загальні уявлення про науку

#002.2 Взаємозв’язок між різними галузями науки

#002.3 Значення науки

#002.4 Спеціальна термінологія. Наукова номенклатура

#002.5 Наукові теорії. Гіпотези. Системи

#002.6 Закони науки

#002.8 Методологія

#002.9 Розповсюдження знань і псевдознань

+002 Документація. Книги. Письменництво. Авторство

+003 Системи письма та писемності

+004 Комп’ютерна наука та технологія. Застосування комп’ютера

#004.2 Комп’ютерна архітектура

#004.3 Апаратне забезпечення комп’ютерів

#004.4 Програмне забезпечення

#004.5 Взаємодія людини і комп’ютера. Інтерфейс користувача

#004.6 Дані

#004.7 Комп’ютерні мережі

#004.8 Штучний інтелект

#004.9 Прикладна техніка, що базується на комп’ютерних системах.

Прикладні інформаційні системи

+006 Стандартизація та стандарти

+008 Цивілізація. Культура. Прогрес

o 01 Бібліографія та бібліографічні покажчики. Каталоги

+011 Універсальні та загальні бібліографії

+012 Бібліографії творів окремих авторів і окремих творів невідомих

авторів

+013 Бібліографії певних груп (колективів) авторів

+014 Бібліографія праць за певними особливостями (анонімних праць, праць під псевдонімом тощо)

15

+015 Бібліографії за місцем видання

+016 Галузеві бібліографії

+017 Каталоги в цілому. Реальні каталоги

+018 Каталоги формальні

+019 Словникові або перехресні каталоги o 02 Бібліотечна справа

+021 Функції, значення, цінність, розвиток бібліотек

+022 Бібліотечне приміщення, будівля та прилеглі території. Обладнання

+023 Організація роботи бібліотек. Кадри. Персонал бібліотек

+024 Відносини з читачами (обслуговування). Регулювання користуванням

бібліотекою

+ 025 Адміністративні відділи бібліотеки (формування фондів, довідковобібліографічна робота, книговидача)

+026 Галузеві та спеціальні бібліотеки

+027 Універсальні бібліотеки

+028 Читання (психологія читання, методи та техніка читання) o 030 Довідкові видання загального типу (енциклопедії, словники)

o 050 Серійні публікації. Періодика (щорічники, альманахи, календарі) o 06 Організація та інші типи об’єднання (співробітництва)

o 070 Газети. Преса

o 08 Видання змішаного змісту. Праці. Збірники

+087.5 Науково-популярна література для дітей

o 09 Рукописи. Раритети та рідкісні видання

+091 Рукописи

+092 Ксилографічні книги

+093 Інкунабули

+094 Інші видання, надруковані особливим, оригінальним способом

+095 Книги з незвичайними палітурками

+096 Книги з видатними ілюстраціями або використаними цінними матеріалами

+097 Книги зі знаками власників

+098 Рідкі види книг з примітними характеристиками

+099 Інші книги з видатними зовнішніми ознаками. Рідкісні, антикварні

книги * 1 Філософія. Психологія

o 101 Сутність і роль філософії o 11 Метафізика

o 12 Окремі проблеми та категорії філософії

o 13 Філософія розуму та духу. Метафізика духовного життя o 14 Філософські системи та погляди

o 155.9 Психологія

o 16 Логіка. Епістемологія. Теорія пізнання. Методологія логіки o 17 Філософія моралі. Етика. Практична філософія

* 2 Релігія. Теологія (богослов’я)

o 21 Природна теологія. Теодицея. Бог. Раціональна теологія. Релігійна філософія o 22 Біблія. Святе письмо

o 23 Догматична теологія o 24 Практична теологія

o 25 Пасторська теологія (богослов’я) o 26 Християнська церква в цілому

o 27 Загальна історія християнської церкви o 28 Християнські церкви, секти, деномінації o 29 Нехристиянські релігії

* 3 Суспільні науки

o 30 Теорія, методолія та методи суспільних наук. Соціографія o 31 Демографія, соціологія, статистика

+311 Статистика як наука. Теорія статистики

+314 Демографія. Вивчення народонаселення

+316 Соціологія o 32 Політика

+321 Форми політичної організації. Держава як політична влада

+322 Відносини між церквою та державою. Політика стосовно релігії.

Церковна політика

+323 Внутрішні справи. Внутрішня політика

+324 Вибори. Плебісцити. Референдуми. Виборчі компанії. Корупція,

зловживання під час виборів. Результати виборів + 325 Відкриття нових територій. Колонізація

19

Освітлювальна техніка + 629 Транспорт

o 63 Сільське господарство. Лісове господарство. Мисливство. Рибне господарство

+630 Лісове господарство. Лісівництво

+631 Загальні питання сільського господарства

#631.1 Організація та управління сільським господарством

#631.2 Сільськогосподарські будівлі, споруди (експлуатація

обладнання). Будівлі для домашньої худоби, продукції, машинного устаткування

#Сільськогосподарські машини, знаряддя та інструменти

#631.4 Грунтознавство. Грунтові дослідження

#631.5 Сільськогосподарські роботи. Агротехніка

#631.6 Сільськогосподарська меліорація

#631.8 Добрива. Збагачення органічних і неорганічних добрив.

Стимулювання росту рослин. Ростові речовини. Рослинні стимулятори

+632 Хвороби рослин. Шкідники рослин. Захист рослин

#632.1 Непаразитичні хвороби. Рослинні хвороби комплексного

походження

#632.2 Симптоматологія рослин

#632.3 Бактеріальні та вірусні хвороби рослин

#632.4 Грибкові хвороби рослин

#632.5 Шкідливі рослини (тобто шкідливі для інших рослин)

#632.6 Тварини - шкідники рослин (крім комах)

#632.7 Комахи - шкідники рослин

#632.8 Інші шкідники та хвороби рослин

#632.9 Боротьба з хворобами рослин та шкідниками рослин

+633 Рільництво. Польові сільськогосподарські культури та їх виробництво

#633.1 Хлібні злаки. Зернові культури

#633.2 Кормові трави. Лугові та пасовищні трави

#633.3 Кормові рослини (крім трави)

#633.4 Харчові коренеплоди та бульби. Коренеплоди

#633.5 Прядильні та волокнисті культури

#633.6 Цукрові та крохмалеві рослини

#633.7 Збуджуючі і наркотичні рослини. Рослини, що використовуються

увиробництві напоїв

#633.8 Ароматичні (ефіроолійні) рослини. Рослини-приправи. Олійні

рослини. Красильні рослини. Дубильні рослини. Лікарські рослини

#633.9 Інші рослини промислового використання

+634 Садівництво в цілому. Плодівництво

#634.1 Плодівництво в цілому

#634.2 Кісточкові плоди в цілому

#634.3 Рутові (включаючи цитрусові). Шовковичні (тутові). Загальні

питання

#634.4 Інші плодові

#634.5 Горіхоплодові

#634.6 Різноманітні тропічні та субтропічні плодові

#634.7 Невеликі плоди кущів та трав’яних рослин. Ягідні культури

#634.8 Виноградарство. Культурні сорти винограду. Виноградники

+635 Овочівництво і декоративне садівництво

#635.1 Столові (харчові) коренеплоди

#635.2 Харчові бульбоплоди та цибулинні

#635.3 Рослини з їстівними стеблами, листям або квітками

#635.4 Інші зелені овочеві культури. Листові овочеві

#635.5 Салатні рослини. Салатні овочі

#635.6 Рослини з їстівними плодами та насінням. Бобові культури

#635.7 Ароматичні, запашні трави. Пряні рослини

#635.8 Гриби

#635.9 Декоративні рослини. Декоративне садівництво

+636 Загальні питання тваринництва. Розведення тварин і птахів.

Скотарство. Домашні тварини та їх розведення

# 636.1 Однокопитні (непарнокопитні) тварини. Домашні коні. Коні східні, азіатські коні

#636.2 Велика рогата худоба

#636.3 Малі жуйні тварини. Мала рогата худоба. Вівці. Кози

#636.4 Свині

#636.5 Домашні птахи

#636.6 Птахи (крім домашніх та бійцівських птахів), які розводять

20

або утримують люди

#636.7 Собаки

#636.8 Кішки

#636.9 Інші тварини, яких утримують люди

+637 Продукти тваринництва

#637.1 Молочна промисловість у цілому

#637.2 Масло та маслоробство

#637.3 Сир та сироварство

#637.4 Яйця. Продукти переробки яєць

#637.5 М’ясо. Свіжі м’ясні харчові продукти

#637.6 Інша тваринна продукція (крім харчової)

+638 Догляд, утримання і розведення комах та інших членистоногих

#638.1 Бджільництво. Утримання бджіл

#638.2 Розведення шовковичного шовкопряда. Шовківництво

#638.3 Комахи кошеніль

#638.4 Виведення, розведення інших комах

#638.5 Розведення паукоподібних комах

#638.8 Утримання комах з декоративною метою

+639 Полювання, мисливство. Рибне господарство. Рибальство

#639.1 Полювання

#639.2 Риболовля. Рибальство і його продукти

#639.3 Риборозведення. Рибництво

#639.4 Розведення водяних молюсків

#639.5 Розведення ракоподібних, морських їжаків, п’явок тощо

#639.6 Інші морепродукти

o 64 Домоведення. Комунальне господарство. Служба побуту

+640 Типи комунально-побутових підприємств та домашнє господарство

+641 Продукти харчування. Приготування їжі. Страви

+642 Їжа та вживання їжі. Столовий посуд

+643 Житло. Помешкання

+644 Санітарно-технічне обладнання помешкань

+645 Предмети обстановки жила

+646 Одяг. Особиста гігієна

+647 Обслуговуючий персонал у домашньому та комунально-побутовому

господарстві

+648 Прання. Пральні. Чистка. Прибирання приміщень

+649 Догляд за дітьми, хворими, інвалідами та прийом гостей

o 65 Керування підприємствами. Менеджмент. Організація виробництва, торгівлі, транспорту, зв’язку, поліграфії

+ 651 Конторська (канцелярська) справа. Офіс-менеджмент. Діловодство.

Оргтехніка

+654 Електрозв’язок (організація та експлуатація)

+655 Поліграфічна промисловість. Поліграфічні підприємства. Видавництва.

Книжкова торгівля + 656 Транспортні та поштові служби. Організація та керування

перевезеннями

+657 Бухгалтерія. Бухгалтерський облік. Рахівництво

+658 Організація виробництва, менеджмент. Економіка підприємств.

Організація та техніка торгівлі + 659 Реклама. Система інформації. Служба зовнішньої інформації та реклами

(паблик рілейшнз)

o 66 Хімічна технологія. Хімічна промисловість і споріднені галузі

+661 Продукти хімічної промисловості

+662 Вибухові речовини. Паливо

+663 Промислова мікробіологія. Промислова мікологія. Бродильне

виробництво, промисловість ферментів. Виробництво напоїв. Виробництво спиртних напоїв + 664 Харчова примисловість у цілому. Виробництво і консервування харчових

продуктів

+665 Олії. Жири. Віск. Клеї. Камеді. Смоли

+666 Скляна і керамічна промисловість. Промисловість в’яжучих. Цемент і

бетон

+667 Лакофарбова промисловість

+669 Металургія

o 67 Різні галузі промисловості та ремесла

+671 Вироби з дорогоцінних металів та коштовного каменю

+672 Вироби з заліза та сталі в цілому