Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Лекція5

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
07.02.2015
Размер:
192.7 Кб
Скачать

1

Лекція 5. Пошук інформації в мережі Інтернет План

1.Мережа Інтернет та історія її розвитку.

2.Послуги мережі Інтернет

3.Системи автоматизованого пошуку інформації

4.Пошукові системи WWW

5.Складання запитів

6.Сервери мережі Інтернет

1.Інтерне́т(пишеться з великої літери, від англ. Internet, дослівно — «міжмережа»)

всесвітня система добровільно об’єднаних комп’ютерних мереж, побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, слугує фізичною основою доступу до вебсайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як «Всесвітня мережа» чи «Глобальна мережа». У побуті іноді говорять Іне́т, Інтерне́тріабо Не́трі.

Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.

В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об’єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір.

Історія

У 1961 році Defense Advanced Research Projects Agency (DARPA) за завданням міністерства оборони США приступило до проекту по створенню експериментальної мережі передачі пакетів. Ця мережа, названа ARPANET, призначалася спочатку для вивчення методів забезпечення надійного зв’язку між комп’ютерами різноманітних типів. Багато методів передачі даних через модеми були розроблені в ARPANET. Тоді ж були розроблені і протоколи передачі даних у мережі - TCP/IP. TCP/IP - це множина комунікаційних протоколів, що визначають, як комп’ютери різноманітних типів можуть спілкуватися між собою.

Експеримент із ARPANET був настільки успішний, що багато організацій захотіли ввійти в неї, із метою використання для щоденної передачі даних. І в 1975 році ARPANET перетворилася з експериментальної мережі в робочу мережу. Відповідальність за адміністрування мережі взяло на себе Defence Communication Agency (DCA), у даний час називане Defence Information Systems Agency (DISA). Але розвиток

ARPANET на цьому не зупинилися; Протоколи TCP/IP продовжували розвиватися й удосконалюватися.

У 1983 році вийшов перший стандарт для протоколів TCP/IP, що ввійшов у Military Standarts (MIL STD), тобто у військові стандарти, і всі, хто працював у мережі, зобов’язані були перейти до цих нових протоколів. Для полегшення цього переходу DARPA звернулася з пропозицією до керівників фірми Berkeley Software Design - упровадити протоколи TCP/IP у Berkeley(BSD) UNIX. З цього і почалася спілка UNIX і TCP/IP.

Через деякий час TCP/IP був адаптований у звичайний, тобто в загальнодоступний стандарт, і термін Internet увійшов у загальний ужиток. У 1983 році з ARPANET виділилася MILNET, що стала відноситися до Defence Data Network (DDN) міністерства

2

оборони США. Термін Internet став використовуватися для позначення єдиної мережі: MILNET плюс ARPANET. І хоча в 1991 році ARPANET припинила своє існування, мережа Internet існує, її розміри набагато перевищують початкові, тому що вона об’єднала множину мереж в усьому світі.

Наступна сторінка розвитку Internet відкрилася у 1980-ті роки, коли ще одне американське урядове агентство, National Scientific Foundation (NSF), заснувало шість суперкомп’ютерних центрів. Зрозуміло, що кількість наукових центрів не обмежувалася ними, і тому з’явилася необхідність надати вченим із багаточисельних університетів доступ до цих центрів. Спочатку NSF намагалося використовувати лінії зв’язку та ресурси ARPAnet, але через перепони різного роду ця ідея не реалізувалася. В результаті у NSF було прийняте рішення створити власну мережу. Вона була створена і спочатку поєднувала вищезгадані суперкомп’ютерні центри із швидкостями передачі 56 Кбіт/c. Мережа отримала назву NSFNET Backbone (опорна мережа NSF). В момент, коли NSFNET закінчила своє існування (квітень 1995 р.), її продуктивність складала 44 Мбіт/c. NSF заохочувало доступ до Internet із університетів, таким чином, майже кожен американець з вищою освітою у студентські роки був користувачем цієї мережі.

Протягом 1995 – 1997 рр. пройшло багато змін. Мережа Internet перестала бути виключно американським феноменом, вся її структура в цілому різко комерціалізується і приватизується. Популярні мережі та служби, такі як America OnLine, Prodigy (http://www.prodigy.com), CompuServe (http://www.compuserve.com), вимушені надавати обмежений IP-сервіс своїм користувачам, ISO-протоколи продовжують повільно відмирати.

1956 – заснування DARPA;

1969 – перший вузол ARPAnet у Лос-Анджелесі;

1971 – 15 вузлів, 23 комп’ютери;

1972 – винайдення електронної пошти;

1974 – Винтон Серф та Боб Кан публікують сертифікацію протоколу TCP;

1982 – TCP/IP стає стандартом Міністерства оборони США;

1982 – заснування European UNIX Network (EUNet);

1984 – кількість машин перевищила 1000;

1986 – поява опорної мережі NSFNET;

1987 – кількість машин перевищила 10000;

1989 – кількість машин більше 100000, швидкість опорної мережі 1,544 Мбіт/c;

1990 – ліквідація ARPAnet;

1991 – заснування Commercial Internet eXchange (CIX), об’єднання комерційних поставників Internet-сервісу;

1992 – кількість машин більше 1 млн., швидкість опорної мережі 44,7 Мбіт/c, перші аудіо і відео орансляції, поява WWW;

1993 – Білий дім, ООН та Світовий Банк з’єднуються з Internet, бізнес починає звертати увагу на існування Internet;

1994 – перший квітковий магазин приймає замовлення через Internet, з’являються віртуальні супермаркети, структура і фінансування опорної мережі NSFNET кардинально змінюються;

1995 – відкриття першого віртуального банку мережі;

1995 – ліквідація NSFNET

3

2. Послуги мережі Інтернет

Всі послуги мережі Internet можна умовно поділити на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі і використання баз даних мережі.

Послуги зв’язку між абонентами

Telnet - віддалений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-якій ЕОМ мережі Internet як на своїй власній. Тобто запускати програми, змінювати режим роботи і т.д.

FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп’ютером мережі. Встановивши зв’язок із віддаленим комп’ютером, користувач може скопіювати файл із віддаленого комп’ютера на свій або скопіювати файл із свого комп’ютера на віддалений.

NFS (Network File System) - розподілена файлова система. Дає можливість абоненту користуватися файловою системою віддаленого комп’ютера, як своєю власною.

Електронна пошта - обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двоічних файлів. На розмір поштового повідомлення в мережі Internet накладається таке обмеження - розмір поштового повідомлення не повинний перевищувати 64 килобайт.

Новини мережі Usenet - одержання мережних новин і електронних дощок оголошень мережі і можливість розміщення інформації на дошки оголошень мережі. Електронні дошки оголошень мережі Internet формуються по тематиці. Користувач може за своїм вибором підписатися на будь-які групи новин.

Rsh (Remote Shell) - віддалений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на віддаленому комп’ютері встановлена ОС UNIX.

Rexec (Remote Execution) - виконання однієї команди на віддаленій UNIX-машині.

Lpr - мережна преса. Відправлення файла на друк на віддаленому (мережному) принтері.

Lpq - мережний друк. Показує файли, які стоять в черзі на друк на мережному принтері.

Ping - перевірка доступності віддаленої ЕОМ по мережі.

Talk - дає можливість відкриття "розмови" із користувачем віддаленої ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видно текст, що вводиться і відповідь віддаленого користувача.

Iptunnel - дає можливість доступу до серверу ЛОМ NetWare із котрим немає безпосереднього зв’язоку по ЛОМ, a є лише зв’язок по мережі Internet.

Whois - адресна книга мережі Internet. За запитом абонент може одержати інформацію про приналежність віддаленого комп’ютера, про користувачів.

Finger - одержання інформації про користувачів віддаленого комп’ютера.

Крім перерахованих вище послуг, мережа Internet надає також такі специфічні послуги.

Webster - мережна версія тлумачного словника англійської мови.

Факс-сервіс - дає можливість користувачу відправляти повідомлення по факсимільному зв’язоку, користуючись факсом-сервером мережі.

Електронний перекладач - робить переклад присланого на нього тексту з однієї мови на іншу. Звернення до електронних перекладачів відбувається за допомогою електронної пошти.

Шлюзи - дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, що не працюють із протоколами TCP\IP (Fido, Goldnet, AT50).

4

3. Системи автоматизованого пошуку інформації

До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internet належать такі системи.

Gopher - найпоширеніший засіб пошуку інформації в мережі Internet, що дозволяє знаходити інформацію по ключовим словам і фразам. Робота із системою Gopher нагадує перегляд змісту, при цьому користувачу пропонується пройти крізь ряд вкладених меню

івибрати потрібну тему. У Internet у даний час понад 2000 Gopher-системи, частина з яких є вузькоспеціалізованими, a частина містить більш різнобічну інформацію. Gopher дозволяє одержати інформацію без вказівки імен і адрес авторів, завдяки чому користувач не витрачає багато часу і нервів. Він просто повідомить системі Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходить відповідні дані. Gopher-серверів понад двох тисячі, тому за їхньою допомогою не завжди просто знайти необхідну інформацію. У випадку виниклих утруднень можна скористатися службою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж у 500 системах Gopher, звільнюючи користувача від необхідності переглядати їх вручну.

WAIS - ще більш потужний засіб одержання інформації, чим Gopher, оскільки воно здійснює пошук ключових слів у всіх текстах документів. Запити посилаються в WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше, ніж формулювати їх на мові алгебри логіки, і це робить WAIS більш привабливою для користувачів-непрофессіоналів. При роботі з WAIS користувачам не потрібно витрачати багато часу, щоб знайти необхідні їм матеріали. У мережі Internet існує більш 200 WAIS - бібліотек. Але оскільки інформація рекомендується переважно співробітниками академічних організацій на добровільних початках, велика частина матеріалів відноситься до області досліджень і комп’ютерних наук.

WWW - система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є найбільш потужним засобом пошуку. Гипертекст з’єднує різноманітні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове слово або поняття, система, що працює з гипертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, у котрому це слово або поняття розглядається більш докладно. WWW часто використовується в якості інтерфейсу до баз даних WAIS, але відсутність гіпертекстових зв’язків обмежує можливості WWW до простого перегляду, як o Gopher. Користувач із своєї сторони може задіяти можливість WWW працювати з гіпертекстом для зв’язку між своїми даними і даними WAIS і WWW таким чином, щоб власні записи користувача як би інтегрувалися в інформацію для загального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так.

Практично всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт-сервер. Сервером у мережі Internet називається комп’ютер спроможний надавати клієнтам (у міру приходу від них запитів) деякі мережні послуги. Взаємодія клієнт-сервер будується звичайно в такий спосіб. По приході запитів від клієнтів сервер запускає різноманітні програми надання мережних послуг. В міру виконання запущених програм сервер відповідає на запити клієнтів. Все програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтське

ісерверне. При цьому програмне забезпечення серверу займається наданням мережних послуг, a клієнтське програмне забезпечення забезпечує передачу запитів серверу й одержання відповідей від нього.

5

4. Пошукові системи World Wide Web

У глобальній комп’ютерній мережі Інтернет існує велика кількість різноманітних служб, які надають загальний доступ до своїх ресурсів або забезпечують їх сумісне використання. До основних належать служба World Wide Web (WWW), електронна пошта, служба телеконференцій, служба передачі файлів (FTP), Telnet-системи, служба ICQ, форуми прямого спілкування (chat-конференції) та деякі інші. Найбільш популярною на сьогодні є служба World Wide Web (або просто Веб). Вона характеризується комфортністю роботи і надає доступ до величезних масивів інформаційних ресурсів.

Частіше за все, коли необхідно знайти будь-яку інформацію, звертаються в інформаційний простір Веб, так як саме цей простір відрізняється гігантськими розмірами і містить декілька мільярдів веб-документів.

Для пошуку інформації у веб-просторі існують спеціальні засоби – так звані пошукові системи. Пошукові системи існують для зручності роботи у World Wide Web. При організації роботи з пошуковою системою задача користувача полягає в тому, щоб пояснити за допомогою спеціальної мови запитів що саме необхідно знайти. Завданням пошукової системи є пошук та відображення веб-сторінки з посиланнями на адреси, за якими можна знайти потрібну інформацію. Зазвичай, на правильно сформульований запит практично завжди можна отримати бажану відповідь. При цьому не слід забувати, що питання ставиться не людині, а машині, яка за допомогою спеціальної програми аналізує інформацію в залежності від занесених до неї алгоритмів пошуку.

За принципом дії розрізняють кілька видів пошукових систем:

пошукові каталоги;

рейтингові системи;

індексні бази даних.

Пошукові тематичні каталоги

Принцип дії таких каталогів дуже нагадує організацію тематичних каталогів великих бібліотек. Звернувшись на адресу пошукового каталогу, користувач знаходить на його основній сторінці перелік тематичних категорій, наприклад таких як Освіта, (Education), Наука (Science), Бізнес (Business), Мистецтво (Art) тощо.

Як правило, такі каталоги є ієрархічними гіпертекстовими меню з пунктами і підпунктами, які визначають тематику сайтів, адреси яких містяться в цьому каталозі, з поступовим (від рівня до рівня) уточненням теми.

Кожний запис у списку категорій – це гіперпосилання. Вибір його відкриває наступну сторінку пошукового каталогу, на якому потрібна тема подана докладніше. Наприклад, з предметів Фізика, Хімія, Математика та ін. Вибір теми Хімія, відкриває сторінку зі списком розділів – Загальна хімія, Органічна хімія, Неорганічна хімія. Таким чином, заглиблюючись у тему, можна дійти до списку конкретних веб-сторінок і вибрати той ресурс, який найкраще підходить для розв’язання конкретної задачі пошуку.

Працювати з пошуковими каталогами просто. У них пошук інформації відбувається на інтуїтивному рівні і практично завжди закінчується успіхом. Однак за цією простотою приховується найвища складність створення і ведення каталогу. Пошукові каталоги створюються, як правило, вручну. Висококваліфіковані редактори особисто переглядають інформаційний простір Веб, відбираючи те, що на їхню думку становить загальний інтерес, і заносять адреси до каталогу.

Найбільшим пошуковим каталогом світу є Yahoo! - www.yahoo.com. На ній постійно працюють понад 150 редакторів, а при цьому загальний обсяг каталогізованого простору

6

становлять близько 1 млн. веб-сторінок.

Популярними українськими пошуковими каталогами є: Мета - www.meta.ua, Ukrainet Yellow Pages - www.ukrainet.lviv.ua/yellow/pages.htm, Шерлок Холмс - www.holms.ukrnet.net,

В Росії це: Атрус - www.atrus.ru, АУ! - www.au.ru.

Основні характеристики веб-каталогів:

Спрямованість тематики і широта охоплення ресурсів: загальні, спеціалізовані, глобальні, регіональні.

Обсяг бази даних (загальна кількість посилань у каталозі).

Структура рубрик, наявність кількох індексів.

Можливість пошуку за каталогом.

Недоліком тематичних пошукових систем є порівняно невелике охоплення існуючих ресурсів мережі, оскільки простежити весь обсяг інформації, яка є в мережі Інтернет, практично неможливо навіть для значного колективу персоналу, який використовує сервер. Тому доцільно звертатись до каталогів ресурсів у випадку, коли необхідно швидко відшукати „типову” інформацію за необхідною тематикою.

Рейтингова система

Ідея цієї системи полягає у тому, що на головній сторінці розміщується перелік найважливіших тем, які, в свою чергу, містять список тематичних розділів. Вибравши потрібну тему, користувач отримує обмежений перелік веб-ресурсів, присвячених даній темі. Поруч з кожним веб-ресурсом висвітлюється оцінка його популярності, яка вимірюється в кількості переглядів цього ресурсу за останню добу. Проте, потрібно пам’ятати, що не завжди високий рейтинг об’єктивно відповідає якості веб-ресурсу.

ВУкраїні основним засобом рейтингового пошуку є Top Ping - www.topping.com.ua,

ВРосії це: Рамблер - www.rambler.ru.

Індексні пошукові системи

Більшість пошукових систем світу - індексні пошукові системи, які ще називають пошуковими покажчиками, пошуковими серверами, словниковими пошуковими системами, автоматичними індексами, пошуковими машинами, Search Engines - в англомовних джерелах тощо. Їхнє призначення – якнайкраще охопити інформаційних веб-простір і подати його користувачам у зручному вигляді.

Принцип роботи з індексними пошуковими системами (ІПС) засновано на ключових словах. Розпочинаючи пошук інформації з певної теми, користувач має ввести ключові слова у рядок пошуку, які описують його тему і вибрати кнопку Знайти (або Найти, Go, Search), яка розташована поряд з рядком пошуку.

Після вибору кнопки Знайти, ключова фраза посилається на сервер і пошукова система починає пошук у своїх базах даних адреси веб-ресурсів, які містять вказані ключові слова. Як здійснюється пошук, користувач не може бачити, він лише побачить результат запиту – нове вікно в якому відображається перелік веб-ресурсів, які містять ключові слова.

ВУкраїні найбільш розвиненою індексною пошуковою системою є www.meta.ua, http://www.uaport.com/.

ВРосії – http://search.avanport.com/www.aport.ru, www.yandex.ru і www.rambler.ru.

7

Порівняння індексних пошукових систем і пошукових каталогів

Пошукові каталоги

Опрацьовують порівняно невеликі масиви веб-ресурсів

Посилання завжди відповідає запитам користувача

Дублювання посилань відсутнє

Індексні пошукові системи

Опрацьовують великі масиви веб-ресурсів

Посилання не завжди відповідає запитам користувача

Кілька посилань можуть вести до однакових документів, що зберігаються в різних місцях

5. Складання запитів

Багато користувачів інтернету недооцінюють його можливості. Є такий вислів "В інтернеті можна знайти все і навіть більше", але щоб повністю оцінити всі можливості пошуку, треба правильно його здійснювати.

90% вдалого пошуку залежать від правильно складеного запиту. Як його зробити, спробуємо розглянути на прикладі однієї з популярних пошукових систем Google. Для початку трохи історії.

Google – це спотворений напис англійського слова "googol", вигаданого Мілтоном Сіроттою, племінником американського математика Едварда Кайзера, для позначення числа, що складається з одиниці і ста нулів. Зараз ім’я Google носить лідер пошукових машин Інтернета, розроблений Google Inc.

Google займає більше 70% світового ринку, а це свідчить про те, що сім із десяти людей, що знаходяться в мережі, звертаються до його сторінки в пошуках інформації в Інтернеті. Зараз щодня реєструє біля 50 млн. пошукових запитів і індексує більше 8 мільярдів веб-сторінок. Google може знаходити інформацію 101 мовою, у тому числі українською.

Він використовує інтелектуальну техніку аналізу текстів, яка дозволяє шукати важливі і разом з тим релевантні сторінки за Вашим запитом. Для цього Google аналізує не тільки саму сторінку, яка відповідає запиту, а й сторінки, які посилаються на неї, щоб визначити цінність цієї сторінки щодо мети вашого запиту. Крім того, Google передусім подає адреси тих сторінок, на яких ключові слова, введені Вами, розташовані недалеко одне від одного.

Інтерфейс Google містить досить складну мову запитів, яка дозволяє обмежити пошук окремими доменами, мовами, типами файлів і т.д. Використання деяких операторів мови дозволяє зробити процес пошуку необхідної інформації більш гнучким і точним. Розглянемо деякі з них:

Логічне "І" (AND):

За умовчанням при написанні слів запиту через space (пропуск) Google шукає документи, які містять всі слова запиту. Це і відповідає оператору AND. Тобто пропуск і є оператором AND.

Наприклад:

Кішки собаки папуги зебри

Кішки AND собаки AND папуги AND зебри (Обидва запити однакові)

Логічне "АБО" (OR):

Пишуть за допомогою оператора OR. Зверніть увагу, що оператор OR повинен бути написаним великими літерами. Відносно нещодавно з’явилась можливість написання

8

логічного "АБО" у вигляді вертикальної риски ( | ), подібно до того як це робиться у Яндексі (найпопулярніша російська пошукова система). Використовується для пошуку з декількома варіантами необхідної інформації.

Наприклад:

тексти наукові OR публіцистичні тексти наукові | публіцистичні (обидва запити однакові)

Необхідно запам’ятати, що запити в Google не чутливі до регістру! Тобто запити Острів Гренландія і острів гренландія будуть абсолютно однаковими.

Оператор "Плюс" (+):

Трапляються ситуації, коли треба примусово включити в текст яке-небудь слово, яке може мати варіанти написання. Для цього використовується оператор "+" перед обов’язковим словом. Припустимо, якщо запит має вигляд Один удома I, у результаті запиту з’явиться непотрібна інформація про "Один удома II", "Один удома III" і зовсім небагато про "Один удома I". Якщо ж у нас запит вигляду Один удома +I, одержимо інформацію тільки про фільм "Один удома I".

Наприклад: Газета +Заря

Рівняння Бернуллі +математика

Виключення слів із запиту. Логічне «НЕ» (-):

Як відомо, інформаційне сміття часто зустрічається при складанні запиту. Щоб його видалити, стандартно використовуються оператори виключення – логічне «НЕ». У Google такий оператор представлений знаком «мінус». Використовуючи цей оператор, можна виключати з результатів пошуку ті сторінки, які містять в тексті певні слова. Використовується, як і оператор "+", перед словом, що виключається.

Наприклад:

Журавель колодязь -птиця Мертві душі -роман

Пошук точної фрази (""):

Шукати точну фразу на практиці потрібно або для пошуку тексту певного твору, або для пошуку певних продуктів або компаній, в яких назву або частину опису є словосполучення, що стабільно повторюється. Для того, щоб вдало виконати таке завдання за допомогою Гугла, потрібно взяти запит у лапки (мається на увазі розділовий знак - подвійні лапки, які застосовуються, наприклад, для виділення прямої мови).

Наприклад:

Твір "Тихий Дон"

"На дворе было холодно, хотя это и не мешало Борису осуществить запланированное"

До речі, Google дозволяє вводити в сторку запиту не більше 32 слів!

Усічення слова (*):

Іноді потрібно шукати інформацію про словосполучення слів, в якому невідомі одне або декілька слів. Для такої мети замість невідомих слів використовується оператор "*". Тобто "*" - будь-яке слово або група слів.

Наприклад: Майстер і * Леонардо * Вінчи

Оператор cache:

9

Пошукова машина зберігає версію тексту, яка проіндексована пошуковим павуком, в спеціальному сховищі у форматі, званому кешем. Кешировану версію сторінки можна витягнути, якщо оригінальна сторінка недоступна (наприклад, не працює сервер, на якому вона зберігається). Кеширована сторінка показується в тому вигляді, в якому вона зберігається в базі даних пошукової машини і супроводжується написом нагорі сторінки про те, що це сторінка з кеша. Там же міститься інформація про час створення кешированої версії. На сторінці з кеша ключові слова запиту підсвічуються, причому кожне слово для зручності користувача підсвічується своїм кольором. Можна створити запит, який відразу видаватиме кешировану версію сторінки з певною адресою: cache:адрес_страницы, де замість "адрес_страницы" - адреса збереженої в кеші сторінки. Якщо потрібно знайти в кеш-сторінці певну інформацію, треба після адреси сторінки через пропуск написати запит цієї інформації.

Наприклад: cache:www.bsd.com cache:www.knights.ru турніри

Треба пам’ятати, що пропуску між ":" і адресою сторінки бути не повинно!

Опаратор filetype:

Як відомо, Google індексує не тільки html сторінки. Якщо, наприклад, знадобилося знайти яку-небудь інформацію у відмінному від html типі файлу, можна скористатися оператором filetype, який дозволяє шукати інформацію в певному типі файлів (html, pdf, doc, rtf...).

Наприклад:

Специфікація html filetype:pdf Твори filetype:rtf

Оператор info:

Оператор info дозволяє побачити інформацію, яка відома Google про відповідну сторінку.

Наприклад: info:www.wiches.ru info:www.food.healthy.com

Оператор site:

Цей оператор обмежує пошук конкретним доменом або сайтом. Тобто, якщо зробити запит: маркетинг розвідка site:www.acfor-tc.ru, то результати будуть отримані із сторінок, що містять слова "маркетинг" і "розвідка" саме на сайті "Acfor-tc.ru", а не в інших частинах Інтернету.

Наприклад:

Музика site:www.music.su Книги site:ru

Оператор link:

Цей оператор дозволяє побачити адреси всіх сайтів, які посилаються на сторінку, щодо якої зроблено запит. Так, запит link:www.google.com видасть сторінки, в яких є посилання на google.com.

Наприклад: link:www.ozone.com

Друзі link:www.happylife.ru

Оператор allintitle:

Якщо запит почати з оператора allintitle, що перекладається як "все в заголовку", то

10

Google видасть тексти, в яких всі слова запиту містяться в заголовках (всередині тега

TITLE в HTML).

Наприклад: allintitle:Безкоштовний софтвер allintitle:Скачати музичні альбоми

Оператор intitle:

Показує сторінки, в яких тільки те слово, яке стоїть безпосередньо після оператора intitle, міститься в заголовку, а решта всіх слів запиту може бути в будь-якому місці тексту. Якщо поставити оператор intitle перед кожним словом запиту, це буде еквівалентно використанню оператора allintitle.

Наприклад:

Програми intitle:Скачати intitle:Безкоштовно intitle:скачати софтвер

Оператор allinurl:

Якщо запит починається з оператора allinurl, то пошук обмежений тими документами, в яких всі слова запиту містяться тільки в адресі сторінки, тобто в url.

Наприклад: allinurl:rus games allinurl:books fantasy

Оператор inurl:

Слово, яке розташовано безпосередньо перед оператором inurl (без пробілу між ними), буде знайдено тільки в адресі сторінки Інтернету, а решта слів – в будь-якому місці такої сторінки.

Наприклад: inurl:books скачати inurl:games crack

Оператор related:

Цей оператор описує сторінки, які "схожі" на якусь конкретну сторінку. Так, запит related:www.google.com видасть сторінки з схожою з Google тематикою.

Наприклад: related:www.ozone.com related:www.nnm.ru

Оператор define:

Цей оператор виконує роль своєрідного тлумачного словника, що дозволяє швидко отримати визначення того слова, яке введене після оператора.

Наприклад: define:Кенгуру define:Материнська плата

Оператор пошуку синонімів (~):

Якщо ви хочете знайти тексти, що містять не тільки ваші ключові слова, але і їх синоніми, то можна скористатися оператором "~" перед словом, до якого необхідно знайти синоніми.

Наприклад:

Види ~метаморфоз ~Об’єктне орієнтування

Оператор діапазону (..):

Для тих, кому доводиться працювати з цифрами, Google дав можливість шукати

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]