1.2 Вікові особливості волі
Підлітковий вік. У цьому віці, як зазначає А.І. Висоцький, відбувається докорінна перебудова структури вольової активності. На відміну від школярів молодших класів підлітки значно частіше регулюють свою поведінку на основі внутрішньої стимуляції (самостимуляції). У той же час вольова сфера підлітків дуже суперечлива. Це пов'язано з тим, що при значно зрослої загальної активності підлітка механізми його вольової активності ще недостатньо сформовані. Зовнішні ж стимулятори (виховні дії і пр.) в силу критичності підлітків, їх прагнення до незалежності сприймаються інакше, ніж у молодшому шкільному віці, і тому не завжди викликають відповідну вольову активність. Знижується дисциплінованість, посилюється прояв упертості, почасти це пов'язано з тим, що внаслідок затвердження свого "Я", права на власну думку, на свою точку зору поради дорослих сприймаються критично. Наполегливість виявляється тільки у цікавій работі.
Припадаючий на цей вік процес статевого дозрівання істотно змінює нейродинаміку (збільшує рухливість нервових процесів, зрушує баланс у бік збудження), що теж призводить до зміни вольової сфери. Переважання збудження над гальмуванням ускладнює застосування забороняють санкцій, заснованих на міркуваннях моралі, знижується витримка, самовладання.
Зростає сміливість (яка в цей період взагалі сягає найбільшого прояву). Під впливом патріотичних почуттів підлітки можуть зробити навіть героїчний вчинок, що неодноразово спостерігалося під час Великої Вітчизняної війни.
У той же час, як показали В.І. Камишова і І.К. Петров, підлітки 12-14 років переоцінюють рівень розвитку у себе вольових якостей, особливо терплячості та енергійності (за В. До Калину). У школярів 12 років спостерігається дисгармонія у розвитку основних вольових якостей, але вже в 13 років з'являється деяка гармонія. П'ятнадцятирічні підлітки в цілому адекватно оцінюють розвиток у себе основних вольових якостей самооцінка та оцінка з боку групи збігаються. Але ці підлітки схильні до переоцінки наполегливості, самостійностіі11 Висоцький А.И. Волевая активность школьников и методы ее изучения. - Рязань, 1979. с-9.
Старшокласники можуть проявляти досить високу наполегливість у досягненні поставленої ними мети, різко збільшується здатність до терпіння, наприклад при фізичній роботі на тлі втоми (тому старшокласників можна примушувати працювати досить довго і на тлі втоми, в той час як вимагати того ж від молодших школярів небезпечно). Однак у дівчаток в старших класах різко знижується сміливість, що створює певні труднощі у їх фізичному вихованні.
У старших класах посилено формується моральний компонент волі. Воля проявляється школярами під впливом ідеї, значимої для суспільства, товаришів. Часто вольова активність у старшокласника набуває характеру цілеспрямованості.
У світлі сказаного, очевидно, потребує коригування склалося уявлення про слабкий розвиток волі у дітей. Навряд чи це справедливо відносно величини вольового зусилля дитини для подолання труднощів він, як і дорослий, може докласти максимум вольового зусилля. Доказів ж того, що максимум вольового зусилля дитини менше такого у дорослих, поки немає, адже про такі психологічних категоріях, як вольове зусилля, сила мотиву, ступінь вираженості здатності, можна лише судити (за непрямими ознаками), але не можна їх виміряти. Якщо ж розглядати інші компоненти вольової регуляції - свідомий характер управління вольовим зусиллям, моральний компонент волі і т д. - то тут, безумовно, слід визнати велику розвиненість цих компонентів у дорослих, ніж у дітей.
Таким чином, підхід до оцінки ступеня розвиненості волі як у віковому, так і в індивідуальному аспекті має бути диференційованим, виходячи з багатокомпонентної структури волі. У міру розвитку психіки дитини вольова регуляція змінюється.
РОЗДІЛ II. Єкспериментальне дослідження вольових якостей підлітків