
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни «історія україни»
- •Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Первісне суспільство на території України
- •Тема 3. Київська Русь. Галицько-Волинське князівство
- •Тема 4. Українські землі в литовсько-польську добу. Українська національна революція XVII ст.
- •Тема 5. Українська козацька держава (друга половина хvіі-хvш ст.)
- •Тема 6. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (XIX ст.)
- •Тема 7. Україна на початку XX ст. Українська революція 1917-1920 рр.
- •Тема 8. Соціально-економічний та соціально-політичний розвиток українських земель у 20-30-ті роки XX ст.
- •Тема 9. Україна напередодні та в роки Другої світової війни
- •Тема 10. Соціально-економічні та суспільно-політичні проноси в урср в 1950-1980-х рр.
- •Тема 11. Утворення та становлення незалежної України (1991-2006 рр.)
- •Матеріали до курсу «історія україни» найдавніше населення території україни
- •2. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави
- •3. Праслов’яни, слов’яни та праукраїнці (ііі ст. До н. Е. – vіі ст. Н. Е.)
- •4. Охарактеризувати київську русь в період політичної єдності (80-і рр. Іх ст. – перша третина хіі ст.)
- •5. Галицько-волинська держава – спадкоємиця київської русі
- •6. Визволення україни з-під влади золотої орди та встановлення в ній удільного устрою династією ольгердовичів
- •7. Охарактеризівати соціально-економічне становище українських земель у складі польщі та литви (хіv – хvі ст.)
- •8. Охарактеризівати слобожанщини, галичини, північної буковини і криму в хіv – хvі століттях
- •9. Козацтво україни (середина хv-хvі ст.)
- •10. Боротьба українського козацтва проти турецько -татарських нападників та перші козацькі повстання проти польського свавілля
- •11. Дати характеристику конфесійній ситуації на українських землях у хіу-XVI ст.
- •12. Запорозька січ, кримське ханство і туреччина у першій половині xviі ст.
- •13. Козацько-селянські рухи в 20-30-х роках xviі ст.
- •14. Показати становище україна напередодні національно-визвольної революції хvіі ст.
- •15. Визвольний 1648 рік і створення нової української держави
- •16. Продовження війни за незалежність молодої республіки (1654-1660 рр.)
- •17. Показати соціально-економічні зміни в перший період національно-визвольної революції в україні середини xviі ст.
- •18. Визначення геополітичні вектори діяльності козацької старшини (1660-1676)
- •19. Відсіч турецько-татарської агресії і боротьба за визволення південних українськиї земель в останній чверті xviі ст.
- •20. Державний устрій і соціально-економічний розвиток в другій половині xviі ст.
- •21. Культура україни у xviі ст.
- •22. Становище україни наприкінці хvіі – на початку хvііі ст.
- •23. Україна в добу і.Мазепи. Діяльність уряду п. Орлика в екзилі
- •24. Показати посилення наступу царизму на права гетьманщини та поступову втрату її автономії
- •25. Нова запорозька січ 1734-1775 років. Задунайська січ та створення нових козацьких формувань наприкінці XVIII ст.
- •26. Феномен козацтва у вітчизняній історії
- •27. Показати історичну долю криму, північного причорномор’я, приазов’я, правобережної україни і західної волині
- •28. Охаректеризувати соціально-економічний розвиток та еволюція суспільно-політичної думки у хvііі ст.
- •29. Соціальні та національні рухи у хvііі ст.
- •30. Охарактеризувати культура україни у хvііі ст.
- •31. Охарактеризувати політико-адміністративний устрій, територія та населення україни у хіх ст.
- •32. Охарактеризувати соціально-економічний розвиток та соціальні протести на наддніпрянщині у першій половині хіх ст.
- •33. Україна і українці у війнах з наполеонівською францією
- •34. Національне відродження українського народу в першій половині хіх ст.
- •35. Масонські ложі та таємні радикальні дворянські гуртки на українських землях у першій чверті хіх ст.
- •36. Розкрити діяльність «південного товариства» в україні. Виокремити українське питання в програмних документах
- •37. Охарактеризувати суспільно-політичні рухи на наддніпрянщині у другій половині 20 – першійполовині 40-х років хіх ст.
- •38. Західноукраїнські землі в добу європейської «весни народів»
- •39. Кирило-мефодіївське товариство: створення, діяльність.
- •40. Українські землі в роки кримської війни
- •41. Селянська реформа 1861 р. Та її вплив на розвиток аграрного сектора.
- •42. Ліберально-буржуазні реформи 60-70-х років хіх ст.
- •43. Індустріалізація промисловості наддніпрянської україни в другій половині xіx ст.
- •44. Розвиток торгівлі на українських землях у другій половині хіх ст.
- •45. Громадівський рух наприкінці 50 – початку 60-х років хіх ст.
- •46. Українські громади наприкінці 60 – у 70-ті роки хіх ст.
- •47. Політизація громадівського руху наприкінці хіх ст.
- •48. Земський рух в політичному житті україни другої половини хіх ст.
- •49. Народники в україні. Пошириння марксизму.
- •50. Показати суспільно-політичну еволюцію національного руху на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •51. Соціально-економічне становище україни на межі хіх-хх ст.
- •52. Українські партії наддніпрянщини: поява та діяльність
- •53. Українськім партії в австро-угорщині.
- •54. Україна в роки першої російської революції 1905-1907 рр.
- •55. Українські землі в роки першої світової війни
- •56. Українська центральна рада: перший етап (березень-листопад 1917 р.).
- •57. Українська центральна рада: другий етап (листопад 1917 –квітень 1918 рр.).
- •58. Українська державність в умовах австро-німецької окупації: гетьманська держава п. Скоропадського.
- •59. Проголошення західноукраїнської народної республіки (зунр).
- •60. Проаналізуйте становище української народної республіки за доби директорії (грудень 1918 - грудень 1920 рр.).
- •61. Встановлення радянської влади на україні: політичний та соціально-економічний аспект.
- •62. Перехід до нової економічної політики. Голод 1921-1923 рр.
- •63. Україна і створення срср.
- •64. Колективізація сільського господарства в усрр: причини, хід, методи та наслідки.
- •65. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Українізація, її суть та наслідки.
- •67. Західноукраїнські землі у складі польщі.
- •68. Українські землі у складі румунії.
- •69. Закарпаття у складі чехословаччини.
- •70. Українське питання напередодні та на початку другої світової війни.
- •71. Охарактеризувати початок німецько-радянської війни та розповісти про оборонні бої на території україни 1941 – 1942 рр.
- •72. Дати характеристику фашистському окупаційному режиму в україні.
- •73. Розкрити зміст боротьби оун – упа.
- •74. Показати визволення українських земель та визначити втрати україни за роки другої світової війни.
- •75. Дати оцінку соціально-економічному становищу україни в повоєнний період.
- •76. З’ясувати основні риси культури україни в умовах агонії сталінізму (іі половина 40-х – початок 50-х рр. Хх ст.)
- •77. Розкрити суть лібералізації суспільно-політичного життя в україні в добу м. Хрущова.
- •78. Охарактеризувати соціально-економічне становище в добу м. Хрущова.
- •79. Проаналізувати культурне життя в україні в іі половині 50-х – і половині 60-х рр. Хх ст.
- •80. Дати оцінку дисидентського руху в україні.
- •81. Охарактеризувати стан україни в період наростання кризи в суспільно-політичному житті (іі половина 60-х – і половина 80-х рр. Хх ст.).
- •82. Дати характеристику культурному життю доби «застою».
- •83. Пояснити сутність перебудовного процесу.
- •84. Показати піднесення національно-визвольного руху та визначити роль народного руху україни за перебудову.
- •85. Аргументовано пояснити сутність політичної структуризації українського суспільства.
- •86. Розкрити значення суверенізації урср та прослідкувати процес народження незалежної україни.
- •87. Охарактеризувати політичний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •88. Проаналізувати соціально-економічний розвиток україни на сучасному етапі (від 1991 р.).
- •89. Показати місце україни в системі міжнародних відносин на сучасному етапі.
- •90. Охарактеризувати культурний процес в сучасній україні.
- •91. Літописання в княжу добу.
- •92. Вплив козацтва на розвиток української історичної думки. Козацько-старшинські літописи.
- •93. Становлення української національної історичної науки (кінець хviii-хіх ст.).
- •94. Візантійські наративні джерела історії україни іх-хіv ст.
- •95. Писемні пам'ятки візантійських і західноєвропейських авторів про русь vі-хі ст.
- •96. Законодавчі акти литви, польщі та угорщини як джерела історії україни середини хіv – першої третини хvіі ст.
- •97. Автохтонні документальні джерела періоду української козацької держави «військо запорозьке».
- •98. Документи політичних партій і громадських організацій хіх – початку хх ст. Як джерела історії україни.
- •99. Законодавчі акти як джерела історії незалежної україни.
- •Матеріали до курсу «методика викладання історії україни»
- •1. Методика формування в учнів знань про історичні поняття
- •2. Методика формування в учнів знань про історичні терміни
- •3. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 5 класі
- •4. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 6-7 класах
- •5. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 8-9 класах
- •6. Дидактичні особливості викладання «історії україни» у 10-11 класах
- •7. Охарактеризувати зміст «програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Історія україни. Всесвітня історія»
- •8. Робота на уроці історії україни з історичними джерелами
- •9. Вивчення історичних персоналій в курсі «історія україни»
- •10. Охарактеризувати принципи викладання історії україни в школі
- •11. Назвати головні прийоми з раціонального використання текстових та ілюстративних компонентів підручника
- •12. Підготовка вчителя до уроку історії україни
- •13. Охарактеризувати етапи написання плану-конспекту
- •14. Формування навчальної, розвивальної та виховної мети на уроці історії україни
- •15. Вимоги до учнівського зошита з історії україни
- •16. Охарактеризувати обов’язкові компоненти аналізу проведеного уроку
- •17. Розкрити схему самоаналізу проведеного уроку
- •18. Охарактеризувати урок вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок та урок перевірки знань, вмінь та навичок
- •19. Охарактеризувати урок узагальнення та систематизації знань, вмінь і навичок та комбінований урок
- •20. Охарактеризувати форму уроку історії за методами навчальної діяльності
- •21. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •22. Дати характеристику простих інтерактивних методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії україни (на вибір)
- •23. Охарактеризувати інтерактивну технологію «робота в парах»
- •24. З′ясувати сутність інтерактивної технології «робота в малих групах»
- •25. Назвати види оцінювання знань, умінь та навичок учнів на уроці історії
- •26. Методика роботи з навчальними картинами на уроках історії україни
- •27. Методика роботи з картою на уроках історії україни
- •Контрольні питання з історії україни
- •Контрольні питання з методики викладання історії україни
- •Рекомендована література до курсу «історія україни»
- •Рекомендована література до курсу «методика викладання історії україни»
- •Навчальне видання
19. Відсіч турецько-татарської агресії і боротьба за визволення південних українськиї земель в останній чверті xviі ст.
Потрібно звернути увагу на те, що «руїна» Правобережжя доповнювала глибоку кризу української державності. З часу укладення Слободищенського трактату територія Української козацької держави насильно поділена на підмосковську і підпольську частини. Андрусівський мирний договір між Росією і Польщею припиняв польсько-московську війну за рахунок розчленування України. Насильницькому поділу українських земель і руйнівній тенденції намагався протистояти П. Дорошенко. Зміцнюючи свої внутрішні позиції, він вдається до деяких реформаційних кроків: частіше скликає Військову Раду; формує постійне наймане військо, що мало забезпечувати незалежність від козацької старшини; організовує поновну колонізацію спустошених окраїн Правобережжя тощо. У зовнішньополітичній діяльності П. Дорошенко при допомозі татар прагнув звільнити від поляків Правобережну Україну і водночас вів переговори з Московією про повернення прав і вольностей Війську Запорозькому та об’єднання усіх українських земель у єдиній державі. Відкрите збройне протистояння з Польщею та непоступливість Московії підштовхували Дорошенка до союзу із султанською Портою. Визнання польським королем восени 1667 р. суверенітету гетьманату на Правобережжі ще більше посилювало протурецьку орієнтацію гетьмана.
Корсунська генеральна старшинська рада у березні 1669 р. погодилася на офійне прийняття турецького протекторату, хоча і відмовилась від складання присяги турецькому султанові. Влітку 1672 р. Порта розпочала воєнні дії проти Польщі і Правобережжя перетворилося на театр військових дій, а гетьман П. Дорошенко був змушений виступати на турецькому боці. Першому періоду польсько-турецької війни 1672-1676 рр. підвів підсумок Бучацький мирний договір (укладений у м. Бучачі – тепер Тернопильської області), за яким Подільське воєводство відходило до Туреччини, а з Брацлавщини і Південної Київщини виводилися польські залоги і на цій території визнавалась влада П. Дорошенка. Польський сейм відмовився затвердити Бучацький мирний договір і польсько-турецька війна продовжувалась. Туреччина вимагала від П. Дорошенка зруйнування фортець, сплати данини, розброєння населення. Виступаючи союзником турків і татар, які плюндрували Україну, гетьман остаточно втрачає владу і авторитет. За таких обставин у 1676 р. він зрікається гетьманства.
Відповіді на це питання передбачають розповіді про два Чигиринські походи 1677-1678 років. Вони були здійснені Туреччиною з метою оволодіння Правобережною Україною, а їх кульмінацією були спроби оволодіти Чигирином. Намагаючись утримати Правобережжя під своїм контролем, Туреччина проголосила Ю. Хмельницького «князем малоросійської України» і з невеликою частиною війська вислала на Поділля. Знову проголошений гетьманом, підданий турецького султана Ю. Хмельницький мав незвичайний титул: «Князь сарматський, Малої Росії-України і вождь Війська Запорозького».
Перший Чигиринський похід – серпень-вересень 1677 р. На Чигирин наступала 120 тис. турецько-татарська армія, в обозі якої знаходився і Ю. Хмельницький. Упродовж 3-х тижнів чигиринська залога із 24 тис. російських вояків і 5 тис. українських козаків утримувала оборону гетьманської столиці, аж поки на допомогу не підійшли російсько-українські сили під керівництвом Г. Ромодановського і гетьмана І. Самойловича. Залишивши під Чигирином 10 тис. вбитих вояків, турки 5 вересня зняли облогу міста і відступили.
Другий Чигиринський похід – червень 1678 р. Великий візир Кара-Мустафа із кіннотою кримського хана Мурад-Гірея повів під стіни Чигирина 130-140 тис. військо. Козацький корпус І. Самойловича налічував 50 тис. осіб, а під орудою князя Г. Ромодановського було 70 тис. вояків. 18 липня почалася облога міста. Ворожий табір на 10 км. розтягнувся вздовж р. Тяслина. Турки спробували зробити 25 підкопів під фортечні мури. У ніч з 11 на 12 серпня порохові склади були підпалені і захисники залишили місто.Війська і жителі Чигирина відійшли до м. Бужина, їх нездогнала турецька армія і упродовж 7 діб там тривали кровопролитні бої. Нарешті 20 серпня 1678 р. українсько-російське військо відступило на Лівобережжя. З падінням Чигирина пов’язувалась загибель правобережної козаччини, але ж і Туреччина припинила загарбницькі походи в Україну.
Необхідно нагадати біографічні відомості про Ю. Хмельницького і детальніше зупинитися на його діяльності після Чигиринських походів. Зокрема, звернути увагу на те, що у 1678-1679 рр. він спробував за допомогою турецько-татарського війська встановити владу над Лівобережною Україною, але зазнав невдачі. Після підписання Бахчисарайського миру у 1681 р. Ю. Хмельницький ьув позбавлений гетьманства. Упродовж 1681-1685 рр. він жив у Немирові. У 1685 р. його знову призначили «гетьманом України». Але не виправдавши сподівань своїх покровителів, був страчений турками у 1685 році.
Відповідь передбачає розповідь про договір про перемир’я, укладений на 20 років між Росією, Туреччиною і Кримським ханством. Підписаний 13 січня 1681 року у Бахчисараї. Згідно з договором, Лівобережна Україна, Київ і Запорожжя визнавалися володіннями Росії. Південна Київщина, Брацлавщина і Поділля залишалися під владою Туреччини. Територія між Південним Бугом і Дністром мала залишатися незаселеною. Татари зберігали право кочувати в південноукраїнських землях. Росія мала щороку сплачувати кримському ханові «казну». Бахчисарайський мирний договір в черговий раз перерозподілив українські землі між сусідніми державами, завершив збройне протистояння між цими державами за володіння Правобережною Україною і значно посилив московський вплив в Гетьманщині.
Кінцевий підсумок багаторічної боротьби Росії і Польщі за оволодіння українськими землями в період Руїни підвів «вічний мир». Трактат про «Вічний мир» був підписаний 6 травня 1686 року в Москві. Він ґрунтувався на положеннях Андрусівського договору 1667 року. Складався з преамбули і 33 статей. Річ Посполита визнавала належність до Московського царства Лівобережної України, Києва, Запорожжя, Чернігово-Сіверщині з Черніговом і Стародубом. Вона відмовилась від претензій на Київ, отримавши за це 146 тис. руб. компенсації. Брацлавщина та Південна Київщина мали залишатися нейтральною населеною зоною між обома державами. Північна Київщина, Волинь і Галиччина відходили до Польщі. Поділля залишалося під владою Туреччини. Цим договором було остаточно затверджене насильницьке розчленування України.
Готуючи відповідь на це питання, потрібно ознайомитись з біографічною літературою про І.С. Мазепу (бл. 1639-1709) і скласти розповідь про початок його гетьманування. На козацькій раді над р. Коломаком (тепер Харківська обл.), яка відбувалася 25 липня 1687 р. І. Самойловича, звинуваченого за невдачу у Кримському поході, було позбавлено гетьманської булави. Гетьманом обрано генерального осавула Івана Мазепу. Тоді ж, новообраний гетьман з козацькою старшиною уклав з представниками московського уряду міждержавний договір. Договір складався з 22 статей, в його основі лежали попередні українсько-московські договори, а найбільше – Глухівські статті 1669 р.
Коломацькі статті декларативно підтверджували права і вільності козацтва, але водночас закріплювали посилення царської влади на Лівобережній Україні. Гетьман позбавлявся права без царського указу знімати з посад старшину, а старшина – скидати гетьмана. Козацька старшина зобов’язувалася наглядати за гетьманом і доносити на нього царському уряду. Московські воєводи з гарнізонами залишались в Києві, Чернігові, Переяславі, Ніжині та Острі. Козацький реєстр мав становити 30 тис. Резиденцією гетьмана призначено м. Батурин. Гетьмана охороняти мав полк московських стрільців, що утримувався за місцевий кошт. Гетьманському уряду заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іноземнами державами. Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями. Українцям заборонялася торгівля з Кримом і було заборонено торгувати горілкою і тютюном в Росії. Гетьман і старшина мали дбати про тісне державне об’єднання України з Московською державою, заохочувати зближення з великоросами шляхом укладанням змішаних шлюбів.
Коломацькі статті були черговим кроком на шляху дальшого обмеження державних прав України.