Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Державний екзамен з історії України.doc
Скачиваний:
277
Добавлен:
07.02.2015
Размер:
2.53 Mб
Скачать

9. Вивчення історичних персоналій в курсі «історія україни»

Вивчаючи курс «Історії України», учні зустрічаються зі значною кількістю імен. Тільки в курсі вітчизняної історії учень має можливість здобути про князів, гетьманів, керівників національно-визвольного руху, політичних діячів, видатних представників національного і культурного відродження.

Часто це неможливо зробити тільки за шкільними підручниками, тому велика увага надається самостійній роботі, використанні довідкової, документальної та історико-публіцистичної літератури.

Для всебічного висвітлення історичних персоналій рекомендується:

  1. Ознайомитися з найважливішими біографічними даними.

  2. Простежити процес становлення особистості в конкретному середовищі.

  3. Виявити історичні умови, які відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи.

  4. Дослідити участь історичної особи в суспільному житті.

  5. Визначити інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили відбиває історична особа у своїй діяльності.

  6. Виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси.

  7. З’ясувати морально-психологічні якості історичної особи.

  8. Показати коло однодумців і соратників історичної особи.

  9. Визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства.

10. Охарактеризувати принципи викладання історії україни в школі

Відповідно до концепції шкільної історичної освіти України, Державного стандарту базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство») визначаються основні підходи і головні принципи викладання, серед яких:

а) науковість – введення в науковий обіг нових історичних матеріалів, документів, маловідомих джерел, використання тільки перевірених посилань на публікації, які мають під собою історичні факти; застосування найновіших педагогічних технологій;

б) об’єктивність – відхід від штампів, ідеологічних стереотипів, політичної кон’юктури, відображення історичних діячів, політичних рухів без фальсифікацій і міфотворень;

в) демократизм – широкий простір для творчої роботи вчителя, вибір педагогом різноманітних форм, методів і прийомів викладання, педагогіка співробітництва, формування критично-аналітичного мислення учнів;

г) гуманізм – виховання у молоді в процесі викладання високих моральних і духовних якостей, досягнення розуміння, що найвищим ідеалом суспільства є життя людини, її права і свободи, добробут, зростаючі матеріальні і духовні потреби; заперечення воєн, расової чи національної виключності;

д) національний компонент – постійне звернення до великої історичної, культурної спадщини українського народу, його демократичних та гуманістичних традицій, споконвічного прагнення до незалежності; вивчення історії своєї країни, рідного краю.

е) цивілізаційність – усвідомлення особливих та загальних закономірностей розвитку суспільних процесів; розгляд і аналіз історичних явищ без ідеологічних догм, враховуючи політичний, економічний, теологічний, географічний і психологічний фактори.