29.Морфологія та анатомія гм архантропів .

Узагальнений морфологічний тип: зріст 150 – 170 см; маса від 40 до 73 кг; кістяк несуттєво відрізнявся від скелета сучасної людини; сильно розвинені надбрівні валики і потилична частина голови; справжній підбо- рідний виступ відсутній; череп масивний, у скроневій частині сильно звужений (ця ознака характерна для шимпанзе), на ньому виділялися шви (з’єднання черепних кісток) та гребені, до яких кріпилися сильні жувальні м’язи; щелепи масивні, зуби великі; чоло низьке; ніс плоский; обличчя прогнатне (тобто виступає вперед); об'єм головного мозку складав 775 – 1 215 см³ . Висока мінливість цієї ознаки свідчить про те, що відбувалися інтенсивні перебудови мозку і виникали різні варіанти його будови .

На ендокрані (відбиток внутрішньої поверхні черепа) архантропів спостерігаються такізміни: – виділяється асиметрія борозен головного мозку .

– У лівій півкулі лобна частка має більш виражений гомінідний характер, що може бути пов'язаним із праворукістю найдавніших лю- дей. Між скроневою та лобною частками мозку з'являється досить довга і широка щілина .

– Змінюється лобний край, надто його задня частина, де форму- ється латеральний бугор, який відповідає центру Брока .

– Розрізняється більше випинань осередків інтенсивного росту нижньотім'яної, верхньоскроневої та нижньолобної ділянок. Тут міс- тяться зони третинного кіркового аналізу узагальнених абстрактних сигналів, які вже були попередньо оброблені в зонах первинного (центральні ядра аналізаторів, безпосередня сенсорна рецепція) і вто- ринного (периферійна зона аналізу, початковий етап синтезу інформації від різних рецепторних зон) кіркового аналізу .

– Особливе значення для ефективного протікання цих процесів має нижньотім'яна підобласть. У сучасної людини вона інтегрує слухову, зорову і тактильну рецепцію. На цій основі здійснюється стереогноз, установлюються зв'язки між окремими подіями та явищами, відбувається розуміння чужого і власного мовлення, стають можливими письмо і ра- хування. Нижньотім'яна підобласть, як правило, не має безпосередніх контактів з аналізаторами. Вона одержує інформацію з інших кіркових зон через спеціальні ядра зорового бугра проміжного мозку .

Завдяки складним зв'язкам і переключенням між відповідними нер- вовими структурами здійснюється узагальнення інформації і вироблення комплексного, абстрагованого сигналу, який спрямовується у філогене- тично нові зони кори (39 і 40). Аналогічні поля є у людиноподібних мавп, але їх площа набагато менша, а диференціація на підполя значно слабша, асоціативні волокна ще не розвинені, відрізняється й цитоархітектоніка .

Завдяки цьому мавпи, навіть такі кмітливі як шимпанзе, не можуть до початку певної діяльності встановити зв'язки між різними предмета- ми та явищами, не мають уявлення про доцільну форму .

Будова головного мозку архантропів дозволяла їм при виготовлен- ні знарядь ще заздалегідь узагальнити інформацію від рецепторів руки та ока, відчути вагу, форму, розмір, рельєф, колір та інші властивості каменя, його просторові співвідношення із власним організмом. Ці пер- винні відомості відносно предмета праці з початком його обробки допов- нювалися руховими імпульсами, пов'язаними з установленням просторо- во-часових співвідношень, розрахунком послідовності ударів, їх цілеспрямованості й розміру силових зусиль