Тема 12. Множинність злочинів

Основну увагу при вивченні цієї теми потрібно приділити визначенню по­няття множини злочинів та аналізу її ознак. У зв'язку з тим, що законодавче визначення видів множини відмінне від деяких наукових поглядів на цю про­блему, на цей аспект потрібно звернути особливу увагу.

Взагалі потрібно зосередитися на таких видах множини, як сукупність, повторність, рецидив злочинів. Відмінність ідеальної та реальної сукупності, види повторності та рецидиву - актуальні проблеми при вивченні цієї теми.

Теми рефератів, доповідей:

1. Одиничний злочин як структурний елемент множини злочинів.

2. Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення пока­рання.

3. Відмежування сукупності від конкуренції норм.

4. Особливості відповідальності при сукупності злочинів.

5. Існуючі точки зору на множинність злочинів.

Задачі:

1. Увечері, близько 22 години, Тарасов і його приятель Ромашов, перебуваючи у нетверезому стані, прийшли до будинку Бичкова й почали стукати в двері та вимагати, щоб їм відкрили. Почувши відмову, Тарасов вибив віконну раму й вліз до кімнати, де кулаками та ногами побив Бичкова, завдавши йому легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров`я. Після вчинення цих хуліганських дій Тарасов і Ромашов пішли з будинку Бичкова. Після 24 години на зупинці тролейбуса вони зустріли Кутаф`єва і без усякого приводу теж його побили, завдавши тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Скільки злочинів вчинили Тарасов і Ромашов? Який вид (види) множинності злочинів мав місце в цьому випадку? Які злочини можуть утворити реальну сукупність злочинів? Назвіть та охарактеризуйте види сукупності злочинів.

2. Раніше засуджений за крадіжку чужого майна Швець протягом двох днів здійснив у центральному універмазі міста Харкова дванадцять кишенькових крадіжок. Кожна завдала окремим потерпілим шкоду на суму від пяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, загальна ж сума викраденого становила сто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як було встановлено слідством, Швець мав намір придбати телевізор.

Чи мала місце у цьому конкретному випадку множинність злочинів? Якщо мала, то який вид множинності? Назвіть види повторності злочинів. В чому полягає різниця між повторністю (як видом множинності) та продовжуваним злочином?

3. Ніде непрацюючий Арапов близько третьої години ночі проник у приватний будинок, господарів якого не було вдома. Там він викрав значну суму грошей та ювелірні прикраси. Цієї ж ночі він, розбивши бокове скло автомобіля “Mazda”, який належав Роніну, викрав з салону магнітофон “Kenwood”, а також автомобільні чохли на сидіння. Вранці цього ж дня Арапова було затримано під час спроби вчинити крадіжку з кіоску.

Чи є у діяннях Арапова множинність злочинів? Якщо так, то про який вид множинності злочинів йдеться в цьому завданні й скільки злочинів вчинив Арапов? Які злочини утворюють сукупність злочинів? Яке співвідношення між повторністю та сукупністю злочинів?

Тема 13. Обставини, що виключають злочинність діяння

Законодавчим матеріалом, обов'язковим для вивчення цієї теми, є розділ VIII КК України, Закон України «Про Національну поліцію», Постанова пленуму Верховного суду України № 4 «Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує право на необ­хідну оборону від суспільно небезпечних посягань» від 26 червня 1991 р. (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до чинного кримінального законодавства до обставин, що виклю­чають злочинність діяння, належать необхідна оборона та крайня необхідність. Самостійною обставиною є дії з затримання злочинця (ст. 38 КК України). Крім цього, необхідно знати, які ще обставини, що виключають злочинність діяння, є в чинному законодавстві та розроблені теорією кримінального права.

При вивченні необхідної оборони потрібно чітко засвоїти всі умови право­мірності необхідної оборони, що належать як до посягання, так і до захисту. Також необхідно з'ясувати питання щодо уявної оборони та відмежування не­обхідної оборони від крайньої необхідності.

При вивченні крайньої необхідності слід окреслити умови, які характери­зують небезпеку, для усунення якої вчиняються дії в стані крайньої необхід­ності, а також умови, які характеризують самі ці дії.

Також потрібно звернути увагу на такі обставини, як фізичний або пси­хічний примус, виконання наказу або розпорядження, виконання спеціально­го завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, а також діяння, пов'язані з ризиком.

Теми рефератів, доповідей:

1. Диференціація відповідальності при уявній обороні.

2. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони й затриман­ня злочинця.

3. Умови звільнення від відповідальності за вимушене заподіяння шко­ди при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкрит­тя злочинної діяльності.

4. Як оцінюється посягання, вчинене зненацька.

5. Дисертаційні дослідження щодо обставин, що виключають злочин­ність діяння.