- •1. Педагогіка вищої школи та педагогічна майстерність викладача як навчальна дисципліна, її мета, завдання, зв’язок з іншими науками (і з наукою за фахом).
- •3. Принципи, закони, закономірності в педагогіці як дефініції (розгляд їх сутності на конкретних прикладах).
- •4. Емпіричний і теоретичний рівні, методи наукових досліджень з пвш. Класифікація, етапи педагогічної майстерності викладача.
- •5. Перші європейські університети, їх права, структура, типи, навчально-виховні системи.
- •7. Я.А. Коменський і його «Велика дидактика».
- •8. Заснування, діяльність і видатні діячі Харківського, Київського та Одеського університетів.
- •9. Структура сучасної системи освіти України, характеристика її складових елементів.
- •10. Структура сучасної системи освіти однієї з розвинутих країн (за вибором) і характеристика її складових елементів.
- •11. Основи управлінської діяльності у вищих навчальних закладах.
- •12. Індивід і особистість. Поняття про структуру і розвиток особистості. Вплив спадковості, середовища і виховання на розвиток людини.
- •13. Сучасні гуманістичні теорії, концепції і підходи до виховання, освіти, навчання і розвитку особистості.
- •15. Головна мета, сутність і особливості сучасного національного виховання молоді. Принципи національного виховання молоді.
- •16. Професія педагога і критерії його ефективної діяльності в системі безперервного національного виховання.
- •17. Основні завдання, категорії та поняття дидактики вищої школи.
- •18. Процес навчання у вищій школі, його основні ланки і функції.
- •19. Пояснювально-ілюстративне, репродуктивне і програмоване навчання, їх ефективність.
- •20. Сутність проблемного, ігрового і модульного навчання.
- •21. Поняття про дидактичні принципи (принципи навчання) у вищій школі, їх загальна характеристика і функції.
- •22. Зміст і державний стандарт вищої освіти, їх складники і навчальний план (за фахом).
- •23. Сутність поняття «метод навчання» і проблеми класифікації загальних методів навчання.
- •24. Загальна характеристика словесних і практичних методів навчання (з прикладами за фахом).
- •25. Характеристика наочних методів навчання і вимог до наочності (з прикладами за фахом).
- •26. Характеристика методу проблемного викладу навчального матеріалу, евристичного і дослідницького методів навчання (з прикладами за фахом).
- •27. Суть індивідуального, фронтального і групового (та роботи в парах) способів організації самостійної навчальної роботи студентів на заняттях за розкладом (з прикладами за фахом).
- •28. Технічні засоби навчання (тзн), їх класифікація і вимоги до застосування в навчальному процесі вищої школи (за фахом).
- •29. Загальна характеристика форм організації навчання (фон) і видів занять у вищій школі та основних відмінностей між ними.
- •30. Лекція у вищій школі як провідна форма організації навчання. Типи, види і різновидності навчальних лекцій, їх характеристика,
- •31. Функції і структура навчальної лекції, вимога до її підготовки і проведення. План, тези і конспект лекції.
- •32. Лабораторні та індивідуальні заняття і консультації у вищій школі.
- •33. Практичні та семінарські заняття, індивідуальні завдання і самостійна робота студентів (за фахом).
- •34. Перспективні освітні технології у вищій школі.
- •35. Теорія та практика виховної роботи у вищій школі.
- •36. Принципи, напрями, методи виховання особистості.
- •37. Формування та вдосконалення педагогічної майстерності викладача вищої школи.
- •38. Профілактика та розв’язання педагогічних конфліктів у вш.
- •39. Профілактика синдрому «емоційного професійного вигорання викладача».
- •40. Сутність педагогічного діагностування, контролю, самоконтролю, корекції, оцінювання та обліку успішності навчання студентів.
- •41. Етапи, об’єкти, принципи і функції контролю успішності навчання студентів. Рівні засвоєння навчального матеріалу програми.
- •42. Види, типи, методи і форми контролю та самоконтролю успішності навчання студентів.
- •43. Критерії, норми, способи і системи (шкали) оцінювання та обліку успішності навчання студентів. Поняття про рейтинг і перевідні шкали.
34. Перспективні освітні технології у вищій школі.
Технологія навчання – системна категорія, структурними складовими якої є: мета навчання; зміст навчання; засоби педагогічної взаємодії (засоби викладання й мотивація); організація навчального процесу; студент, викладач; результат діяльності (у тому числі й рівень професійної підготовки). Таким чином, ця технологія припускає організацію, керування й контроль процесу навчання, його напрями.
Поняття “технологія навчання” на сьогоднішній день не є загальноприйнятою у традиційній педагогіці. Проте для традиційного процесу навчання існували й існують традиційні технології, якими викладач користується в навчальному процесі, не застосовуючи самого терміна. У “Тлумачному словнику” В. Даля ми можемо знайти визначення технології як науки про техніку. Техніка – мистецтво, знання, вміння, прийоми роботи тощо. Отже, зміст, методи та засоби цієї технології перебувають у взаємозв’язку й взаємозумовленості. Педагогічна майстерність викладача полягає в тому, щоб забезпечити потрібний зміст, застосувати оптимальні методи й засоби навчання відповідно до програми й поставлених педагогічних завдань [2].
Класифікації технологій навчання за А.Я. Савельєвим є такою: за спрямованістю дії (учнів, студентів, викладачів); за цілями навчання; за предметним середовищем (гуманітарні, природничі, технічні дисципліни); за застосовуваним технічним засобам (аудіовізуальні, комп’ютерні, відеокомп’ютерні тощо); за організацією навчального процесу (індивідуальні, колективні, змішані); за методичним завданням (технологія одного предмета, засобу, методу) [6].
інноваційні технології: активне модульне навчання, дидактична гра, проблемне навчання, діагностика якості результатів навчання, розробка та створення засобів інформаційно-предметного забезпечення навчального процесу.
35. Теорія та практика виховної роботи у вищій школі.
Зміст виховної роботи:
• 1. Гуманізація навчально-виховного процесу.
• 2. Моральне виховання студентів.
• 3. Громадянське виховання.
• 4. Правове виховання студентів.
• 5. Трудове та економічне виховання.
• 6. Політичне виховання студентів.
• 7. Екологічне виховання.
• 8. Естетичне виховання студентів.
Головна функція - сприяти реалізації мети, змісту виховного процесу та оволодінню студентами певними знаннями для використання в роботі зі школярами. Вивчення практики виховної роботи у ВНЗ та діяльності класних керівників дозволяє назвати мінімум форм, якими повинні оволодіти студенти:
• зустріч з учителями, вченими, акторами;
• тематичні тижні, олімпіади з предметів, дні факультетів, кафедр;
• вечори (поезії, романсу);
• диспути з питань етики, естетики, політики тощо;
• усні журнали та заочні подорожі;
Спираючись на основні принципи, зміст, напрями та форми Концепції виховної роботи, ВНЗ ставить такі завдання виховання студентської молоді:
• підготовка на основі нових наукових досліджень з теорії нового типу, який гармонійно поєднує компетентність, духовність, якості, державного, громадського та культурного діяча;
• формування вміння оволодіти надбаннями сучасної національної та світової культури, мистецтва, науки виробляти власні оригінальні підходи, форми, методи, прийоми організації навчально-виховного процесу, відданості педагогічній справі та стійких якостей педагогічного подвижництва, любові до знань та наукової істини, вміння аргументовано спростовувати теорії, ідеї, позиції;
• розвиток самостійності, ініціативності, здатності компетентно вирішувати проблеми психологічного, пізнавального і практичного характеру в своїй майбутній професійній діяльності.