- •50. Функціональне призначення, склад видатків бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу, основи їхнього планування та фінансування
- •51 Засади розмежування видатків між окремими ланками бюджетної системи
- •52 Складання, затвердження і виконання кошторисів бюджетних установ
- •53 Видатки бюджетів на розвиток інфраструктури країни
- •54 Видатки бюджету на науку та інновації
- •55 Функціональне призначення і склад видатків бюджету на управління й оборону, основи їхнього планування та фінансування
- •56 Джерела та методи формування доходів бюджету
- •57 Виконання видаткової частини бюджетів
- •58 Управління бюджетним дефіцитом: фінансово-правові та процедурні аспекти
- •59 Бюджетне планування, його зміст, завдання, принципи та етапи
- •60 Нормування видатків і види норм.
- •61. Розпорядники бюджетних коштів, їхня класифікація, функції, права та обов’язки
- •62. Основи бюджетного устрою та поняття “бюджетна система україни”
- •63. Функціональне призначення видатків бюджетів на економічну діяльність і основи їхнього планування та фінансування
- •64.Бюджетний розпис, порядок його складання та затвердження
- •1. Складання розпису доходів і видатків.
- •65. Бюджетні інвестиції
- •66. Бюджетне фінансування, його сутність, форми і методи
- •67. Організація роботи з виконання бюджетів
- •Складання розпису доходів і видатків.
- •68. Кошториси бюджетних установ, їхні види та характеристика
- •69. Виконання дохідної частини бюджетів
- •70. Дотації вирівнювання та порядок їхнього визначення
- •71.Податкові надходження
- •72.Бюджетне регулювання, його сутність, завдання і методи
- •73.Податкова система та її роль у формуванні доходів бюджету
- •74.Порядок здійснення платежів з обслуговування державного боргу
- •75.Видатки бюджетів на розвиток промисловості, енергетики і будівництва
51 Засади розмежування видатків між окремими ланками бюджетної системи
Критерії розмежування видів видатків між бюджетами будується на основі принципу субсидіарності, з урахуванням повноти надання бюджетних послуг та їх наближення безпосередньо до споживача.
Відповідно до критеріїв видатки поділяються на такі групи:
До першої групи видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст, та їх об’єднань, належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують необхідне першочергове надання соцпослуг, гарантованих державою, і розташовані найближче до споживачів;
До другої групи,що здійснюються з бюджетів міст обласного значення, а також районних бюджетів, належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих для всіх громадян України;
До третьої групи видатків, що здійснюються з обласних бюджетів, належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.
Розмежування доходів і видатків міжокремими бюджетами починається з розподілу видатків. Оскільки бюджет є фінансовою базою держави, то в основі розмежування видатків лежить визначення меж функцій між окремими рівнями державної влади й управління. Розподіл видатків може грунтуватися на двох принципах: відомчій підпорядкованості і територіальному розташуванні об’єктів фінансування.Принцип відомчої підпорядкованості означає, що суб’єкт бюджетного фінансування отримує кошти з того бюджету, який відповідає рівню органу управління цим суб’єктом. Принцип територіального розташування означає, що фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на території якої знаходиться суб’єкт господарювання. На даний час основним є принцип відомчої підпорядкованості.
У процесі розмежування доходів вирішуються такі завдання:
- забезпечення збалансованості кожного бюджету;
- забезпечення рівномірності надходження коштів до бюджету протягом бюджетного року;
- забезпечення необхідними коштами покриття усіх видатків окремих ланок бюджетної системи, згідно з програмами економічного та соціального розвитку.
52 Складання, затвердження і виконання кошторисів бюджетних установ
Механізм кошторисного фінансування визначається таким порядком:
На першому етапі встановлюється бюджетне призначення головному розпоряднику, які визначаються відповідно до закону про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет). Бюджетне призначення дозволяє надавати розпорядникам нижчого рівня бюджетні асигнування.
На другому етапі бюджетним розписом визначаються бюджетні асигнування, які відображають повноваження розпорядника за ієрархією підпорядкування. Бюджетні асигнування надаються в межах бюджетного призначення. Розпорядники нижчого рівня наділяються правом брати бюджетні зобов’язання та здійснювати відповідні платежі.
На третьому етапі затверджується бюджетний розпис, що стає підставою для складання кошторису бюджетними установами. Кошториси не складаються за бюджетними програмами. Їхня структура відповідна фінансову плану, тобто включає доходи і видатки. Кошторис бюджетної установи складається з двох фондів – загального та спеціального. У загальному фонді знаходять своє відображення надходження і відповідні їм витрати. В спеціальному фонді відображаються надходження спеціального фонду бюджету, які мають предметно-цільове використання.
У кошторисі визначається загальний обсяг, цільове надходження, використання за статтями з поквартальною регламентацією. Форми кошторису та супровідні документи розробляються і затверджуються Міністерством фінансів та Державним казначейством України.
Кошторис складається на рік, затверджується керівником вищестоящої організації не пізніше як за місяць після затвердження відповідного бюджету. Разом з кошторисом затверджуються: штатний розпис, тарифікаційний список, план асигнувань із загального фонду бюджету.
Виконання кошторисів, помісячних планів використання бюджетних коштів здійснюється наростаючим підсумком з початку року.
Порядок складання і виконання кошторисів регламентується згідно з базовими вимогами:
1. Пов’язування кошторисів з планами соціально-економічного розвитку регіонів, тобто кошториси розробляються, виходячи з пріоритетів розвитку адміністративно-територіальної одиниці, де функціонує відповідна бюджетна установа.
2. Цільового призначення бюджетного асигнування, що передбачає додержання вимоги щодо не перевищення встановленого ліміту ресурсів за кожною статтею, яка затверджується бюджетною класифікацією.
3. Досягнення ефективності і результативності використання бюджетних коштів шляхом забезпечення одержання максимальних результатів при використанні заданого обсягу ресурсів або здійсненні мінімальних витрат при заданому результаті.
4. Проведення систематичного моніторингу і контролю за виконанням кошторису бюджетної установи
