- •Харківський регіональний інститут
- •Харківський регіональний інститут
- •Передмова
- •Розділ 1 сутність і значення нормування праці
- •1.1. Сутність і роль нормування в організації праці
- •1.2. Функції нормування праці
- •1.3. Завдання нормування праці
- •Розділ 2 об’єкти нормування праці
- •2.1. Робочий час
- •2.2. Виробнича операція
- •2.3. Трудовий мікроелемент
- •2.4. Обсяг роботи, зона обслуговування та чисельність персоналу
- •3.2. Класифікація затрат робочого часу
- •3.3. Методичні основи аналізу затрат робочого часу
- •Розділ 4 фотографія робочого часу
- •4.1. Теоретичні основи фотографії робочого часу
- •4.2. Різновиди фотографії робочого часу
- •Розділ 5 хронометраж
- •5.1. Теоретичні основи хронометражного спостереження
- •5.2. Послідовність проведення хронометражного спостереження
- •5.3. Фотохронометраж
- •6.2. Основні вимоги до нормативних матеріалів
- •6.3. Загальні умови, вихідні матеріали і послідовність розробки нормативів
- •7.2. Перевірка нормативів у виробничих умовах
- •7.3. Мікроелементні нормативи часу
- •Розділ 8 норми затрат праці
- •8.1. Сутність і види норм праці
- •8.2. Фактори, що впливають на норму праці
- •9.2. Особливості визначення складових норми часу
- •9.3. Розрахунок оптимальних норм обслуговування і чисельності
- •10.2. Нормування праці робітників-багатоверстатників
- •10.3. Нормування слюсарно-складальних робіт
- •10.4. Нормування апаратурних процесів
- •Розділ 11 нормування праці допоміжних робітників
- •11.1. Загальні підходи до нормуванню праці допоміжних робітників
- •11.2. Нормування праці робітників, зайнятих налагодженням і технічним обслуговуванням виробництва
- •11.3. Нормування праці робітників, що забезпечують робочі місця предметами праці та оснащенням
- •11.4. Особливості нормування в умовах бригадної організації праці
- •Розділ 12 нормування праці службовців
- •12.1. Методи нормування праці службовців
- •12.2. Особливості нормування праці окремих функціональних груп службовців
- •Розділ 13 організація нормування праці на підприємстві
- •13.1. Організація служб нормування праці
- •13.2. Організація обліку, перегляду діючих і впровадження нових норм
- •13.3. Оцінка якості нормування праці
- •Використана та рекомендована література
- •Нормування праці
- •61001, М. Харків, просп. Московський, 75, тел. (057) 732-32-55, 732-51-40
10.2. Нормування праці робітників-багатоверстатників
Багатоверстатним обслуговуванням називають таку форму організації праці, при якій один робітник виготовляє продукцію одночасно на декількох верстатах (машинах, агрегатах).
Багатоверстатне обслуговування найчастіше зустрічається у багатосерійному і масовому виробництві в наслідок глибокої диференціації праці, спеціалізації робочих місць і автоматизації технологічного устаткування.
У технологічних процесах механічної обробки металів робочі місця багатоверстатників включають у більшості випадків від двох до семи одиниць устаткування. У текстильній промисловості зона обслуговування багатоверстатників включає десятки одиниць верстатів-дублерів. На деяких підприємствах з масовим типом виробництва багатоверстатники складають 60-80% робітників-верстатників.
Економічна ефективність багатоверстатного обслуговування досить велика. Вона складаються з економії від зниження трудомісткості верстатних робіт, економії на підготовці верстатників, відносної економії на капітальних вкладеннях і т.п.
Задача нормування багатоверстатної роботи зводиться насамперед до розрахунків можливостей багатоверстатного обслуговування при заданій номенклатурі технологічних операцій. Ця робота здійснюється в такій послідовності.
1. За емпіричними формулами і нормативами часу на верстатні роботи розраховують машинний час виконання операції на кожнім верстаті окремо.
2. Розраховується коефіцієнт зайнятості робітника на одному верстаті:
(10.7)
де tp – час ручних прийомів при виконанні однієї технологічної операції, хв.; tмр – час машинно-ручної роботи, хв.; taс – час активного спостереження за автоматичною роботою верстата, хв.; tп – час переходу від одного верстата до інших, хв.; Ton – оперативний час даної операції, хв.
3. Після розрахунків коефіцієнтів зайнятості працівника по кожному з групи суміжних верстатів визначають орієнтовану норму обслуговування, для чого необхідно така умова:
(10.8)
де Kз1, Кз2, Кзп – коефіцієнти зайнятості робітника відповідно на першому, другому й іншому верстатах.
4. Встановлюється розподіл часу ручних прийомів на кожній операції. Якщо в структурі кожної операції ручні прийоми розміщені на її початку та в кінці, то робітник може підходити до кожного верстата тільки один раз для виконання всіх ручних дій. Важливо, щоб час роботи верстата в автоматичному режимі (Тма) перевищував час зайнятості працівника ручними прийомами і переходом (Тз).
Циклом багатоверстатної роботи є час, необхідний для одноразового обслуговування усіх верстатів.
(10.9)
де Тпр – час простоїв працівника.
Час зайнятості робітника на одному верстаті розраховується за формулою:
(10.10)
де Тдн – допоміжний час, що не перекривається, хв.; Тдп – допоміжний час, що перекривається, хв.; Тас – час активного спостереження, хв.; Тп – час переходу робітника між верстатами, хв.
Допоміжний час, що перекривається і не перекривається, визначається за результатами хронометражних спостережень. Час активного спостереження визначається у відсотках від основного за нормативами.
Витрати часу на перехід від верстата до верстата визначаються в залежності від планування робочих місць.
При кільцевому розташуванні устаткування і циклічному обслуговуванні:
(10.11)
де lc – середня відстань між верстатами, м; n – кількість верстатів, що обслуговуються; 0,015 – норматив часу на переходи від верстата до верстата.
При лінійному розташуванні устаткування і циклічному обслуговуванні:
(10.12)
При нециклічному обслуговуванні по емпіричній формулі:
(10.13)
Норма обслуговування робітника-багатоверстатника визначається за наступною формулою:
(10.14)
Тм.аі – час машинно-автоматичної роботи верстата (в автоматичному режимі); Кд – коефіцієнт, що враховує наявність мікропауз у роботі багатоверстатника.
Час машинно-автоматичної роботи верстата визначається за наступною формулою:
(10.15)
Час простою робітника-багатоверстатника розраховується за наступною формулою:
(10.16)
Спосіб розміщення устаткування і маршрути руху багатоверстатника тісно зв’язані з послідовністю виконання трудових прийомів. Тому необхідно всі три названих організаційних елементи вирішувати в комплексі. Це буде сприяти більш повному завантаженню робітника й устаткування протягом зміни.
Ефективній роботі багатоверстатника сприяє встановлення заохочувальної системи оплати праці. Якщо за робочим місцем багатоверстатника закріплені стабільні детале-операції, а можливості збільшення виробітку за рахунок індивідуальних здібностей обмежені, то найбільш прийнятною є погодинна оплата праці з встановленням обґрунтованого нормованого завдання і преміюванням за виконання норми і за якість продукції. При нестабільному комплексі детале-операцій більше підходить відрядна оплата праці з преміюванням за виконання норм часу і за якість продукції.
Далі необхідно визначити змінну норму виробітку багатоверстатника.
(10.17)
де Нчис – норма чисельності, чол.; Нтр – норма тривалості операції, хв.
Норма тривалості операції визначається в такий спосіб.
(10.18)
де Тпр – тривалість регламентованих перерв у роботі устаткування в розрахунку на зміну, хв.
У складу Тпр входять витрати часу на обслуговування робочого місця, що не перекриваються, підготовчо-завершальний час і час на відпочинок та особисті потреби.
Завершується робота з нормування праці робітника-багатоверстатника побудовою графіка багатоверстатного обслуговування (рис. 10.1).
№ верстата |
Час, хв. |
Цикл багатоверстатної роботи |
|||||||||
Тзі |
Тмаі |
Топ |
|||||||||
1 |
3 |
7 |
10 |
Тз1 |
Тма1 |
Тз1 |
Тма1 |
|
|||
|
|
|
|
|
|||||||
2 |
3 |
7 |
10 |
|
Тз2 |
Тпр |
|
Тз2 |
Тпр |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Рис. 10.1. Графік багатоверстатного обслуговування.
