7.2. Перевірка нормативів у виробничих умовах

Нові нормативні матеріали для нормування праці перед їх затвердженням необхідно ретельно перевірити у виробничих умовах.

Основним завданням перевірки нових нормативів є одержання відповідей на наступні питання.

1. Чи відповідають організаційно-технічні умови, на які орієнтовані нормативи, тому рівню техніки, технології, організації праці і виробництва, що фактично існує на підприємствах або може бути досягнутий без додаткових капітальних вкладень.

2. Чи є обґрунтованим вибір факторів, що впливають, при розробці нормативів.

3. Наскільки повно охоплені нормативами найбільш розповсюджені і характерні різновиди організаційно-технічних умов роботи, технологічних процесів, устаткування, інструмента, матеріалів.

4. Наскільки зручно і просто користуватися нормативами у виробничих умовах для розрахунків технічно обґрунтованих норм.

5. Як вплине на трудомісткість продукції удосконалення трудового процесу і впровадження прогресивних режимів роботи устаткування, передбачених новими трудовими нормативами.

6. Чи є необхідність вносити які-небудь корективи в розроблені нові нормативні матеріали.

Отже, основною метою перевірки нових нормативів у виробничих умовах є підтвердження їх обґрунтованості, готовності до широкого впровадження у виробничу практику.

Перевірку нормативів здійснюють технологи і нормувальники під керівництвом головного інженера підприємства за методикою нормативно-дослідницької організації, що очолювала і координувала весь процес розробки нормативів.

Після перевірки нормативи затверджуються у встановленому порядку, тиражуються і розсилаються зацікавленим підприємствам і організаціям для користування ними.

7.3. Мікроелементні нормативи часу

Мікроелементне нормування базується на тому, що найскладніші і найрізноманітніші трудові дії є комбінаціями простих, або первинних, елементів, таких, наприклад, як “перемісити“, “взяти“, “повернути“ і т.д. Мікроелемент складається з одного або декількох рухів, виконуваних безперервно, і представляє такий елемент трудового процесу, який далі розчленовувати недоцільно.

Ідею вивчення трудового процесу за мікрорухами вперше висунув і застосував на практиці на початку XX ст. американський інженер Фр.Б.Гілбрет.

До числа мікроелементних систем, що одержали найбільше поширення у світі, відносяться базові, або детальні, системи МТМ-1 і Work-Factor, а також укрупнені системи МТМ-2, МТМ-3, MTM-V і т.д. Останнім часом за кордоном створені автоматизовані системи мікроелементного нормування, такі, як Most, Univation, Wocom, 4M-Data, Modapts Plus і ін.

Принципи нормування за мікроелементами у нашій країні вперше були сформульовані в 30-х роках XX сторіччя економістами В.М.Іоффе і А.А.Трухановим. Однак цей напрямок нормування не одержав тоді широкого розвитку, оскільки були відсутні необхідні передумови: не було відповідних технічних засобів і кадрів нормувальників, що володіють методами мікроелементного нормування. Надалі принципи, сформульовані цими економістами, були використані для розробки диференційованих нормативів часу. У 1982 р. була створена вітчизняна базова система мікроелементних нормативів часу (БСМ) Науково-дослідним інститутом праці і Центральним бюро нормативів з праці разом з галузевими науково-дослідними організаціями. Удосконалений варіант одержав назву “Базова система мікроелементних нормативів часу 1-го рівня (БСМ-1)“. У цю систему були закладені нормативи часу на 41 мікроелемент, об’єднані в 20 груп, у тому числі 10 мікроелементів, виконуваних руками, 5 – руху корпуса, 3 – руху ніг, 2 – руху очей. При цьому з урахуванням втомлюваності був знайдений психо-фізіологічно припустимий рівень інтенсивності праці або темп роботи. У результаті було визначено, що нормальний темп роботи адекватний виконанню базового мікроелемента “простягнути руку без обережності і з малим ступенем контролю на відстань 40 см, зі швидкістю 93 см/с“. Класифікація мікроелементів за системою БСМ-1 наведена в табл. 7.4.

Таблиця 7.4

Класифікація мікроелементів за системою БСМ-1

№ з/п	Найменування мікроелемента	Індекс	№ з/п	Найменування мікроелемента	Індекс
1	Простягнути руку	ПР	11	Натиснути рукою	HP
2	Перемістити	П	12	Натиснути ногою	НН
3	Повернути	ПО	13	Сісти	С
4	Обертати	ВР	14	Встати	ВС
5	Установити	У	15	Нагнутися	Н
6	Роз’єднати	Р	16	Випрямитися	ВН
7	Взяти	В	17	Перемістити ногу	ПН
8	Ходити	Х	18	Установити на розмір	УР
9	Повернути тулуб	ПТ	19	Перевести погляд	ПВ
10	Відпустити	ОТ	20	Вдивитися	ФВ

На тривалість виконання мікроелементів впливає ряд кількісних і якісних факторів.

Кількісні фактори.

1. Фактор відстані переміщення, переходу (S). Зі збільшенням відстані час виконання мікроелементів зростає. У нормативах передбачений вимір відстані переміщення по прямій, що з’єднує початкову і кінцеву точки переміщення.

2. Маса предмета (Р). Зі збільшенням маси збільшується зусилля робітника, що сповільнює швидкість руху, а отже, збільшує час виконання мікроелементів.

3. Істотний вплив на час виконання мікроелементів “Повернути“, “Обертати маховик“, “Повернути тулуб“ справляє кут повороту (f), виражений у градусах.

4. На час виконання таких мікроелементів, як “Перемістити в просторі“, “Перемістити відкиданням“, “Перемістити по поверхні“, “Перемістити по рольгангу“, “Повернути рукоятку“, “Взяти“, “Установити на площину“, впливає розмір найбільшої сторони предмета (l), що обумовлено незручністю роботи з великогабаритними предметами.

5. Діаметр різьблення або маховика (D) впливає на час виконання мікроелемента “Обертати“.

6. Довжина просування або глибина з’єднання (L) впливає на час виконання мікроелементів “Установити на вал або в отвір“ і “Роз’єднати“.

7. Для мікроелементів “Перемістити інструмент по оброблюваній поверхні“, “Повернути рукоятку“ і “Обертати маховик“ вирішальне значення має фактор “прикладене зусилля“ (F).

Якісні фактори.

1. Обережність (ОС):

• без обережності (ОС₁) виконуються мікроелементи при роботі з твердими і м’якими легко захоплюваними предметами;

• з обережністю (OC₂), при виконанні мікроелементів з гарячими, гострими, слизькими предметами. У цьому випадку час виконання збільшується, оскільки підвищується контроль, увага з боку виконавця.

2. Ступінь контролю (К). Чим більше ступінь контролю, тим менше швидкість виконання мікроелементів.

3. Ступінь орієнтування (ОР) впливає на час виконання мікроелементів “Установити на площину“ і “Установити на вал або в отвір“:

• мала (ОР₁) відповідає простому накладенню (наприклад, покласти деталь на стіл, покласти інструмент на станину верстата);

• середня (ОР₂): необхідно здійснити декілька дрібних переміщувальних рухів по орієнтуванню (наприклад, установити опору на раму);

• велика (ОР₃): необхідно здійснити значну кількість переміщувальних рухів по орієнтуванню предмета (наприклад, установити заготовку на шаблон по рисці).

4. Скрутність (СТ) впливає на час виконання мікроелемента “Обертати“. Чим більше скрутність, тим не зручніше здійснювати повертання навколо осі, наживлення або накручення гайки (болта) і, отже, більше час виконання мікроелемента. Характеристиками цього фактора є:

• вільно (СТ₁), коли немає перешкод;

• скрутно (СТ₂), перешкоди на відстані 15 мм з однієї сторони;

• дуже скрутно (СТ₃), перешкоди на відстані менш 15 мм із двох або трьох сторін.

5. Зручність роботи (У) впливає на час виконання таких мікроелементів, як “Установити“, “Роз’єднати“, “Взяти“. Відбиває незручність поводження з маленькими, важко захоплюваними предметами, що приводить до збільшення часу установки, роз’єднання або взяття.

6. Щільність з’єднання (П) враховується при виконанні мікроелементів “Установити“ і “Роз’єднати“. Він має три характеристики:

• вільне з’єднання (П₁), коли необхідно досить точно сполучити зчленовані предмети (зазор менш 0,8 мм) і прикласти незначне зусилля;

• щільне з’єднання (П₂) вимагає прикладання зусилля до 1 кг.

• туге з’єднання (П₃) характеризується тим, що крім точного сполучення (зазор менш 0,8 мм) необхідно застосувати тиск (понад 1 кг), щоб перебороти силу тертя.

Нормативні карти БСМ складаються з трьох частин: перша включає найменування кількісних факторів і їх значення, друга – найменування якісних факторів і їх характеристики, третя – нормативні значення часу виконання мікроелемента.

Основні сфери застосування системи мікроелементних нормативів часу.

1. Мікроелементний аналіз і проектування раціональних трудових процесів.

2. Нормування трудових процесів.

3. Розробка нормативів часу різного ступеня укрупнення.

БСМ-1 розроблена в двох варіантах.

1. У вигляді нормативних карт, побудованих у формі компактних однорядкових індексних таблиць, призначених для мікроелементного аналізу і нормування трудових процесів, виконуваних вручну.

2. У комп’ютерному варіанті у вигляді кількісних моделей, призначених для нормативного забезпечення систем автоматизованого проектування раціональних трудових процесів і їх нормування.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Робоча методика створення трудових нормативів, елементи витрат робочого часу, фактори, що впливають на тривалість трудового процесу, графоаналітичний метод середньоарифметичного визначення нормативної лінії, графік нормативної залежності, рівняння нормативної залежності, метод найменших квадратів, допоміжна розрахункова таблиця за методом найменших квадратів, Базова системи мікроелементних нормативів часу першого рівня, класифікація трудових мікроелементів, кількісні фактори впливу на тривалість трудових мікроелементів, якісні фактори впливу на тривалість трудових мікроелементів, нормативна карта, сфери застосування мікроелементних нормативів часу.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Розкрийте структуру робочої методики створення трудових нормативів.

2. Як розрахувати мінімальну кількість значень фактору впливу та інтервал між ними?

3. Що відображає нормативна лінія?

4. Які умови визначають вибір методу математичної обробки первинних даних при створенні трудових нормативів?

5. У чому полягає сутність графоаналітичного методу середньоарифметичного визначення нормативної лінії?

6. Як визначається нормативна залежність за методом найменших квадратів?

7. Які завдання необхідно вирішити в процесі перевірки нормативів?

8. Які нормативи називають мікроелементними і чому?

9. Найпоширеніші у світі системи мікроелементних нормативів.

10. З яких частин складаються нормативні карти в системі БСМ-1?

11. Назвіть основні види мікроелементів трудового процесу.

12. Назвіть основні кількісні фактори, що впливають на тривалість мікроелемента.

13. Назвіть основні якісні фактори, що впливають на тривалість мікроелемента.

14. Охарактеризуйте сфери застосування мікроелементних нормативів часу.