- •Тема 5 «міжособистісні взаємини та статево-рольові конфлікти» (8 годин). План
- •Проблема гендерної нерівності у професійній діяльності зазвичай стосується:
- •Повірити у свої можливості та реалізувати задатки на професійних теренах жінкам заважають:
- •Стосовно професійної діяльності жінок найпоширеніші такі стереотипи:
- •Норми чоловічої гендерної ролі
- •3.Гендернорольові дисгармонії
- •Типи маскулінних гендернорольових конфліктів:
- •У різних сферах людської діяльності сексизм можна виявити за такими ознаками:
Тема 5 «міжособистісні взаємини та статево-рольові конфлікти» (8 годин). План
Гендерна нерівність в професійній діяльності.
Норми чоловічої гендерної ролі.
Гендернорольові дисгармонії.
Сексизм
Проблема гендерної нерівності у професійній діяльності зазвичай стосується:
гендерної детермінації праці та професійної діяльності;
можливостей професійної кар’єри,
відмінностей в оплаті праці чоловіків і жінок.
Загальне становище жінки на ринку праці не викликає оптимізму. У них часто нижчі кваліфікація і заробітна плата, обмежений перелік професій, вищий рівень безробіття, менша представленість в управлінській сфері. Все це свідчить про існування в суспільстві тендерної професійної сегрегації.
Гендерна професійна сегрегація (лат. segregatio — відокремлення) — стійка тенденція працевлаштування чоловіків і жінок за суворо встановленими професіями, галузями і посадами.
Гендерна професійна сегрегація призводить до нерівномірного поділу жінок і чоловіків в економіці. Вона буває горизонтальною (поділ жінок і чоловіків за галузями економіки і професіями) та вертикальною (поділ за позиціями посадової ієрархії). Дискримінація в цій сфері багато в чому зумовлена проблемами сексизму.
Важливою особливістю професійної діяльності жінок є їхня праця вдома — своєрідна «друга зміна», яка не оплачується, забирає багато часу і сил, рідко отримує належну віддачу, оскільки така жіноча роль історично узвичаєна і сприймається як даність.
Жінки по-різному оцінюють свою завантаженість домашньою роботою: одні вважають її сферою, у якій можуть повноцінно реалізувати себе, свої владу, уміння і здібності, інші — нудною, монотонною та виснажливою необхідністю.
Одна з причин цього полягає в низькому соціальному статусі домашньої праці. А пояснення, що сім’я виграє, якщо чоловіки мають більше можливостей на ринку праці та отримують вищу зарплату, а дружини позбавляють їх домашніх клопотів, працюючи вдома, не витримує контраргументів. Один із них — чому працю жінок оцінюють нижче, ніж працю чоловіків. У соціальних науках у відповідь на нерівність було обґрунтовано концепцію справедливої оплати праці, згідно з якою люди, які працюють в одній організації та виконують однаково важку і значущу роботу, мають одержувати однакову зарплату.
Існує декілька моделей поєднання професійних і сімейних ролей жінкою: переважна орієнтація на професійну діяльність або сімейні цінності; гнучке поєднання їх сімейних та професійних ролей.
Відповідно вирізняють типи соціальної орієнтації:
на різні види діяльності;
на самореалізацію в родині та професійній сфері;
на самореалізацію в родині і професійній діяльності з переважанням сімейних пріоритетів.
Жінка сприймає кар’єру як можливість особистісного зростання, самореалізації, намагається завжди розмежовувати професійне і особистісне, будучи водночас пасивною щодо кар’єрного зростання.
Чоловіки розуміють кар’єру передусім як престижну,
перспективну посаду, можливість просування по службі, суттєву складову власного життя. Вони активніші та ініціативніші в професійному житті.
На професійну кар’єру жінок впливають сімейний статус і наявність дітей. Чим більше у жінки дітей, тим менше в неї шансів зробити достойну професійну кар’єру, як би вона не намагалася поєднувати сімейні та професійні обов’язки.
