Сучасні інформаційні та комунікаційні системи

2009 – 2010 Доц. Каф. Журналістики хну ім. Каразіна в.Н.

Ярох А.І.

Тема № 2 Інформаційне суспільство1

Вибуховий розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій став визначальним чинником розвитку сучасного суспільства, яке отримало назву інформаційне або глобальне інформаційне суспільство. Воно ще не сформоване повністю, а всі ми є учасниками процесу розвиткуглобального інформаційного суспільства.

Окінавська хартія Глобального інформаційного суспільства

Інформаційно-телекомунікаційні технології (або просто – інформаційні технології), є одним з найбільш важливих факторів, котрі впливають на формування суспільства ХХІ сторіччя. Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їх освіти й роботи, а також взаємодії уряду та громадянського суспільства. ІТ швидко стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони також надають можливість багатьом ініціативним індивідуумам, фірмам та спільнотам у всіх частинах земної кулі більш ефективно і творчо вирішувати економічні та соціальні проблеми. Величезні можливості ІТ мають бути розділені всіма нами.

Сутність стимульованих ІТ економічних та соціальних трансформацій полягає в їх здатності сприяти людям і суспільству у використанні знань та ідей. Інформаційне суспільство, як ми його уявляємо, є таким, що дозволяє людям краще розвинути свій потенціал та реалізовувати свої прагнення. Для цього ми повинні гарантувати, що ІТ слугуватимуть досягненню взаємодоповнюваних цілей: забезпеченню сталого економічного зростання, підвищенню суспільного добробуту і створення соціальної злагоди. Разом з тим, ми маємо докласти всіх зусиль, аби якнайповніше реалізувати потенціал ІТ у сфері укріплення демократії, більш прозорого та відповідального управління, у захисті прав людини й сприяння збереженню культурного розмаїття , а також у збереженні миру та стабільності у всьому світі. Узгодження цих цілей і вирішення проблем, що виникатимуть, вимагає розробки ефективних національних та міжнародних стратегій.

безперечним фактом на сьогодні є те, що інформація є рушійною силою розвитку суспільства. „Хто володіє інформацією той володіє світом”. Ці слова належать англійському філософу Френсісу Бекону Сказані вони 4 століття тому, вони набувають якісно новий зміст в умовах інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство є етапом цивілізаційного розвитку людства, на якому збільшується вплив інформаційних та комунікаційних технологій на всі сфери життя суспільства. Феномен інформаційного суспільства пов’язаний із якісними змінами в економічних, соціальних, політичних, культурних відносинах між членами суспільства, окремими його групами, державами.

Освітня сфера Таким чином, завдяки новим можливостям обсяг і структура знань міняються і кількісно, і якісно що кілька років. Тож раз набута освіта вже не забезпечує сталого професійного рівня, достатнього на все життя. Постійне ж навчання паралельно з роботою вимагає зміни принципу освіти. А для нового покоління – розробки нової педагогіки: системи виховання особистості, адаптованої до Інформаційного суспільства.

Візьмемо економіку. Суб’єкти економічної діяльності з меншими витратами часу і грошей контактують між собою, проводять переговори. Зростає обмін продуктами праці як матеріальними так і інтелектуальними. Бізнес все більше набуває електронного вигляду. Електронна комерція крім традиційних продаж охоплює такі види діяльності як Інтернет магазини, електронні аукціони, операції з нерухомістю, банківські операції. В Західній Європі більшість користувачів Інтернету ведуть свої банківські рахунки через Інтернет. Надання послуг з використанням Інтернет стає противагою монополіям і великим фірмам. На сайті e-commerce.ruнаводяться переконливі цифрові показники росту електронної комерції в світі.

Візьмемо соціальну сферу. Окрім технології, науки, освіти й виховання, глобалізація інформаційних мереж змінює й фізичний спосіб роботи і навчання, додаючи до них префікс теле-, себто дистанційний. Таким чином, пошук роботи чи вступ до навчального закладу більше не означає зміну місця проживання. Більше немає потреби через це розривати родинні зв'язки. До того ж телеробота дозволяє більше часу приділяти дітям, а отже повертає традиції родинного виховання.

Мобільність інтелектуального продукту створила підґрунтя для розвитку дистанційних трудових відносин. На більшості великих порталів в Інтернеті ви знайдете рубрику „Телеработа”. Дизайнери, програмісти, журналісти та інші фахівці можуть знайти роботодавця за тисячі кілометрів від своєї домівки, передавати через Інтернет вироблений ними інтелектуальний продукт і отримувати за нього зарплатню на свій банківський рахунок.

Візьмемо політику. Сучасні інформаційні та комунікаційні технологіїдають максимальній кількості громадян можливість оперативного доступу до законодавчої бази, законопроектів, прийняти участь в їх обговорені. На багатьох телеканалах створюються телепроекти, в яких в прямому ефірі проводять дискусії політики, державні діячі, залучаючи при цьому широку глядацьку аудиторію. Глядачі можуть задавати по телефону питання, а також голосувати в інтерактивному режимі, підтримуючи ту чи іншу позицію. Звичайно повноцінна реалізація цих можливостей інформаційного суспільства потребує вільного демократичного устрою в державі.

Особливості становлення інформаційного суспільства в Україні це перехід від тоталітарної до демократичної політичної системи. В перехідний період має місце невизначеність, суперечливість, динамічність інформаційних процесів. Сьогодні державні органи влади на всіх рівнях такі як Адміністрація Президента, Кабінет Міністрів, Верховна Рада та інші центральні органи, а також місцеві органи виконавчої влади та самоврядування мають свої сторінки в Інтернеті. Це сприяє розвитку діалогу держави з громадянами, підвищенню їх політичної активності, вдосконаленню демократичних процедур прийняття рішень.

Базові показники інформаційного суспільства диктуватимуть і нову політичну реальність. Основним он-лайновим (здійснюваним за допомогою Мережі) блоком в цій сфері є право кожного отримувати інформацію про діяльність влади в реальному часі. Більше того, навчені гірким досвідом історії політичних маніпуляцій і практики їх приховування, деякі автори наполягають на потребі безстрокового зберігання документів і інформації про цю діяльність. Якою тоді стане політика: також уніфікованою і глобальною?

В культурній сфері інформаційне суспільство сприяє взаємопроникненню культур, відкриває кожній людині, кожній соціальній групі додаткові можливості самореалізації.

Одним з найнаочніших прикладів є переміщення до віртуальної реальності світових культури й мистецтва. Причому тут відбувається подвійний процес – одночасно і виникають специфічні мережеві види культурної та мистецької діяльності, що можливі лише у гіперпросторі, і створюються он- чи оф-лайнові версії (себто в Мережі чи на дисках або інших носіях інформації відповідно) реально існуючих музичних творів, виставок, музеїв, бібліотек, пам’ятників тощо.

Перенесення в інформаційний простір культурних надбань практично всіх націй і часів робить їх доступнішими. Адже тепер не треба вишукувати вільних грошей і часу, аби відвідати Версаль чи Ермітаж. Не треба жодних дозволів і статусів для вивчення раритетів літератури чи мистецтва. Можна “власноруч” повторити роботу археолога чи реставратора, ба навіть мазок за мазком працювати з Леонардо над Джокондою... Можна практично все, аж до щогодинного підпалу Ермітажу, оскільки оцифрована його версія чесно з’являтиметься перед вами цілісінькою з кожним запуском програми.

Комп’ютер уможливив активну взаємодію культурних просторів кожного з користувачів, об’єднавши їх у єдине культурне буття планети. Культурний простір стає глобальним. Що буде властиво цій новій культурі: еклектизм чи універсалізм? Вона атомізується до культурних сфер мільярдів індивідуумів чи зіллється в єдину планетарну свідомість?

Щоб визначити поняттяінформаційного суспільства, треба виходити з різнобічних характеристик цього феномену. Повного і вичерпного переліку цих характеристик досягти неможливо. Звідси велике розмаїття підходів до визначення інформаційного суспільства. Фахівці з економічних, соціальних, психологічних, політичних культурологічних та інших наук виділяють при визначенні цього поняття ті чи інші характеристики, які ближче до їхньої предметної області.

Тому спочатку дамо розгорнутий перелік ознак, які дають підстави називати суспільство інформаційним суспільством, а в підсумку дамо робоче визначення цього поняття відповідно до нашої предметної області. Таким ознаками є:

1. Розвиток техніки і технології збору, обробки, зберігання, передачі інформації, доступу до неї досяг якісно нового рівня (інформаційні та телекомунікаційні системи);

2. Доступність і масовість інформації якісно змінили процеси самоорганізації суспільства. Реакція суспільства на виклики і події стала більш масовою і більш швидкою;

3. Велика кількість людей зайнята в сфері інформаційних та комунікаційних технологій. Значна частина суспільства живе за рахунок вироблення і продажу інформації;

4. Розвинена інформаційна сфера дозволяє суспільству залучати до обговорення суспільних викликів, важливих проектів і таке інше значну частину громадян, виробляти правильні рішення в інтересах усього суспільства;

5. Розвинена інформаційна сфера сприяє прозорості влади, взаємодії та взаємному впливу між громадянами і владою;

6. Оскільки сучасний рівень інформаційних та комунікаційних технологій породжує потужні технології впливу, які можуть використовуватися не на користь громадян, держава повинна здійснювати цілеспрямовану інформаційну політику в інтересах усього суспільства.

Україна залишається поки що відкритою до інформаційних впливів з-за кордону, які інколи набувають ознак інформаційної війни. Наші громадяни вимушені „ковтати” закордонну ідеологічну пропаганду.

Спробуємо дати визначення інформаційного суспільства, відштовхуючись від найсуттєвіших його ознак.

Інформаційне суспільство – це суспільство з високим рівнем розвитку інформаційних та комунікаційних технологій, які використовуються в усіх сферах життя суспільства. При цьому умовою благополуччя людини і держави стають можливість безперешкодного доступу до інформації і вміння її використовувати більшістю громадян .

Про процеси становлення ІС, шляхи розвитку та інформаційну політику України поговоримо далі.