Конспект лекцій з інженерної геодезії

( спеціальний курс )

для студентів спеціальності МБГ , ІV курсу

Тема І : « Інженерно – геодезичні вишукування ».

План.

1. Загальні відомості з інженерних вишукувань та їх види.

2. Проект та його зміст.

3. Стадії проектування.

4. Програма інженерно – геодезичних розшуків.

5. Нормативні документи.

6. Схеми та методи побудови базових сіток на будівельному майданчику.

7. Вибір масштабу та види топографічних зйомок при розшуках.

1. Інженерні споруди діляться за призначенням, геометричним видом, конструктивними особливостями, методом зведення. Класифікація за призначенням.

Відповідно до цих стадій будівництва, геодезичні роботи підрозділяються :

1. Інженерно-геодезичні розшуки.

2. Інженерно-геодезичне проектування.

3. Інженерно-геодезичні роботи по спорудженню об’єкту ( перенесення проекта в натуру).

4. Геодезичні роботи при експлуатації споруд.

2. Проект ведеться за двома стадіями:

1. Технічний проект.

2. Робочі креслення.

Типовий проект – це проект призначений для багаторазового будівництва одноповер-хових споруд. Для використання типового проекту необхідно внести зміни, зв’язані з геологією, гідрологією і т.д.

Робочі креслення складаються з детальних елементів споруд, проектної геодезичної прив’язки до місцевості, методи та технологія геодезичного обслуговування будівництва.

Найважливішим документом являється генплан – це детальний план будівельного об’єкту. Водночас з генпланом розробляється будівельний генплан графічних планів та профілів.

Топографічні плани, головним чином, використовуються для складання генплану та будгенплану, а також для побудови профілю лінійних споруд.

3. Зміст та методика інженерно-геодезичних розшуків залежить від стадії складання проекту.

В першій стадії проектування визначальним являється економічна доцільність, технічні можливості будівництва та складання кошторису. Відповідні цій стадії розшуки зводяться до вивчення району робіт по топографічним картам.

В другій стадії проектування складають робочу документацію, розроблену на основі затвердженого проекту. Робоча документація вміщує деталі елементів споруди, та висвітлює методику геодезичних робіт на будівельному майданчику. На цій стадії інженерно-геоде-зичні розшуки відрізняються великою точністю та детальністю, але охоплюють тільки ділянку споруджую чого об’єкту.

4. Інженерно-геодезичні вишукування – це перший етап обслуговування будівництва. Водночас з проектуванням споруди виконується геодезична підготовка проекту, необхідна для правильного в плані.

5. Нормативні документи при спорудженні геодезичної розбивочної основи для будівництва СНиП 3.01.03-84 «Геодезичні роботи в будівництві».

6. Головною геодезичною основою на великій території будівництва являються державні сітки тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 1,2,3,4 класів, а висотною основою– нівелірні сітки І, ІІ, ІІІ, ІV класів.

Для виконання великомасштабної зйомки, необхідно збільшити кількість опорних точок за допомогою сіток згущення: полігонометрії, трилатерації та тріангуляції 1^го та 2^го розрядів. При відсутності, на будівельному майданчику, пунктів державної сітки, прокладають самостійні сітки. Найбільш розповсюджена – будівельна сітка. Вона представляє собою сітку квадратів або прямокутників. Довжина сторін 50, 100, 200м.

Лінії будівельної сітки розташовані паралельно основним вісям споруди, проїздам та червоним лініям забудови.

7. План в масштабі 1:5000 та h = 0,5 – 1м, складається для розробки проектів інженерної підготовки території, попередніх забудов та лінійних споруд.

План в масштабі 1:2000 та h = 0,5 – 1м, використовується для проектування об’єктів промислового та цивільного будівництва, складання генпланів, проектів детального планування, планів червоних ліній.

Плани в масштабі 1:1000 та h = 0,5м необхідні для створення робочих креслень споруд на незабудованій території та малозабудованій території. Для складання генпланів забудови, розробки детальних проектів підземних комунікацій та проектів вертикального планування.

План в масштабі 1:500 та h = 0,25 – 0,5м використовується в розробці робочих креслень міських та промислових територій з капітальною забудовою та густою сіткою підземних комунікацій. На забудованій території горизонтальна та вертикальна зйомка.

Тема ІІ : « Підготовка вихідних геодезичних даних для виносу проекту споруди в натуру ».

Геодезичну підготовку проекту (розрахунки) для виносу його в натуру студенти виконують графічно-аналітичним способом.

Вихідними даними для розрахунку за цим способом являються пункти геодезичного обґрунтування (точки теодолітного ходу 3,4,5, . . .) і проектні координати точок перенесення основних вісей (А, В, С, D, . . .) споруди (рис.1), взяті з плану графічно.

За цими даними розраховують кути споруди β і відстані S від точок геодезичного обґрунтування до проектних точок.

Ці величини отримуємо з розв’язку оберненої задачі на координати в такій послідовності.

Розраховуємо румби (табличні величини) напрямків на проектні точки за формулою:

,

де і – координати проектних точок; і - координати точок геодезичного обґрунтування.

При використанні цієї формули необхідно мати на увазі слідуюче. Для того, щоб отримати прямий румб сторони, наприклад, 4-А, необхідно від координат проектної (дальньої) точки відняти координати точки геодезичного обґрунтування (ближньої), при зворотньому порядку від’ємного та зменшуваного ми отримаємо зворотній румб цієї сторони, тобто А-4.

Щоб від румбів перейти до дирекційних кутів сторін, необхідно врахувати знаки приросту координат (Тобто знаки чисельника та знаменника ) та у відповідності з цим за таблицею визначити чверть, в якій розташована дана лінія і величину її дирекційного кута α.

Після цього розраховують кути будівлі β за формулою :

βі = α_пр – α_і,

де α_пр – дирекційні кути проектного напрямку, α_і – дирекційний кут напрямку сторони геодезичного обґрунтування.

Тобто, для отримання правого за кроком побудови кута необхідно з дирекційного кута проектного напрямку відняти дирекційний кут сторони геодезичного обґрунтування, при зворотньому порядку ми отримаємо лівий за кроком побудови кут (тут правий вважається кут, відкладений від сторони геодезичного обґрунтування до напрямку на проектну точку за годинниковою стрілкою).

Відстань S розраховуємо за формулою:

,

а контролюємо за формулою

.

Розбіжність не повинна перевищувати 0,05%. Якщо розбіжність лежить в межах вказаного допущення, то визначаємо середнє значення за формулою:

При роботі з проектом необхідно вміти знаходити координати, відстані між обьєктами та напрямки

Ці роботи виконуються двома способами :

1 Графічний за допомогою масштабної лінійки та транспортира знвходять(l, альфа, бета)

2 Аналітичний де всі елементи знаходять методом рішення «Зворотньої геодезичної задачі»

Для перенесення проектної споруди на місцевіть графічним або аналітичним методом складають розбивочні креслення, які являються аналітичним виразом генплану . На ньому відображені координати, довжини ліній, горизонтальні кути, які необхідні для перенесення проекту на місцевість.