Проблеми соціальної політики сучасної України. План

1. Найважливіші проблеми соціальної сфери в Україні.

2. Орієнтири соціального розвитку та модернізації соціальної політики

1. Найважливіші проблеми соціальної сфери в Україні.

Надання цілям економічного зростання пріоритетності перед отриман­ням соціального ефекту економічного розвитку призвело до поєднання по­зитивних показників економічного зростання зі стагнацією та збереженням несприятливого становища у соціальній сфері.

Як засвідчили приклади гострого соціального протистояння, зафіксова­ного в Україні протягом останніх років, болючі наслідки реформ у соціальній сфері ставлять під сумнів успішність реалізації демократичних і ринкових пере­творень.

Європейський вибір України означає послідовну орієнтацію на чинну в провідних європейських країнах модель соціальної ринкової економіки, перевагами якої є високий рівень соціальних стандартів і розвитку гумані­тарної сфери, ефективний захист прав працівників, розвинена система со­ціального захисту. Наближення до економічних і соціальних стандартів Єв­росоюзу вимагає виконання низки умов, визначених угодами між Україною та ЄС.

Найважливішими проблемами соціальної сфери України є такі.

1. Низький рівень оплати праці. Він є чи не найважливішою проблемою української економіки, оскільки саме рівень оплати праці визначає такі основні макроекономічні параметри, як стандарти соціального захисту та сукупний платоспроможний попит. Стандарти оплати праці в Україні досі є надто низькими, низькою є й питома вага і витрат на робочу силу в собі­вартості виробництва, і оплати праці у ВВП. У цілому частка оплати праці у ВВП в Україні складає 51 %, тоді як у країнах Європейського Союзу – в середньому 65 % [Про результати аналізу виконання комплексної програми забезпечення реалізації стратегії подолання бідності / Рахункова палата України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/img/files/Bulet_Bednost.pdf].

Аналіз законодавчої бази з цієї проблеми підтверджує той факт, що працівникам та членам їх сімей гарантовано право на отримання достатнього мінімального доходу як на сьогоднішній день, так і в майбутньому для задоволення матеріальних потреб, доступу до якісної ос віти, медичних послуг та відпочинку, що забезпечує нормальну життєдіяльність та можливості розвитку людини.

Аналіз економічних проблем, пов'язаних зі своєчасними виплатами за робітної плати, свідчить, що заробітна плата, як і раніше, не заробляється, а нараховується в номіналі. Отже, заробітна платня як основна складова трудових доходів в Україні не завжди виконує свої функції, оскільки залишається вкрай низькою, її міжгалузева та міжрегіональна диференціація — надто помітною, а міжкваліфікаційні розбіжності надмірні в галузях з високою оплатою праці і такі, що межують із зрівнялівкою у галузях з низькою заробітною платою.

В свою чергу, низький рівень трудових доходів та їх невиправдана диференціація і суперечлива структура неминуче призводять до кризи мотивації трудової діяльності, наслідком чого стає невисока трудова активність, неповне використання трудового потенціалу, зниження ролі праці та її повне або часткове виключення з переліку основних життєвих цінностей економічно активної людини.

Згідно зі стандартами ЄС мінімальна заробітна плата має бути вищою за прожитковий мінімум приблизно утричі. В Україні погодинна оплата праці є неспівставною з оплатою у країнах Євросоюзу і на 31.12.2011 р. становила 6,04 грн/год [Про внесення змін в деякі законодавчі акти України відносно погодинної оплати праці : закон України від 25.06.2009 р. № 1574-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – С. 30. – Ст. 8.] (0,52 євро/год), тоді як середні погодинні витрати на оплату праці у промисловості в країнах ЄС [Боднар, І. Зароблю зарплату за день / І. Боднар // Експрес. – 2011. – № 34 (5670)] – 22 євро/год (найменше – 6 євро/год у Латвії). Не співпадає і спосіб визначення погодинного тарифу: якщо в країнах Європи він обраховується на основі показників рівня забезпечення потреб особи, то в Україні вартість години праці отримується арифметич­но – у спосіб поділу середньої заробітної плати на місячну норму робочого часу.

Уряд України намагається покращити ситуацію у сфері оплати праці. Збільшено зарплати вчителям, встановлено новий рівень мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата у 2017 році складає 3200 грн на місяць (або 19,34 грн за годину у погодинному розмірі).