- •Університет митної справи та фінансів
- •Міністерство освіти і наукиукраїни
- •Програма навчальної дисципліни «статистика»
- •Зміст навчальної дисципліни «статистика» модуль 1. Теорія статистики
- •Тема 9. Індексний метод
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
- •Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •I етап - Статистичне спостереження
- •II етап - Первинна обробка, зведення, класифікація та групування статистичних даних.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •1. Предметом статистики є вивчення:
- •Тема 2. Статистичне спостереження План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Програмно-методологічні питання
- •Визначення організаційної форми, виду та способу проведення спостереження
- •Логічний та арифметичний контроль даних
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Проводиться запис шлюбів та розлучень. За ступенем охоплення одиниць сукупності це спостереження:
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Графічне зображення результатів групування
- •Побудова вторинних групувань
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розподіл робітників складального цеху за кваліфікацією
- •Підприємство і
- •Підприємство іі
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Подання статистичних даних:таблиці та графіки План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Середні величини
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Вимірювання варіації ознак за допомогою абсолютних і відносних мір варіації: розмаху варіації, середніх лінійного та квадратичного відхилень, коефіцієнтів варіації
- •Показники варіації та формули для їх розрахунку
- •Оцінювання інтенсивності структурних зрушень
- •Аналіз рівномірності розподілу за допомогою коефіцієнтів концентрації та децильної диференціації
- •Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розподіл товару на складі за його ціною
- •Тестові завдання
- •Длянаведеного ряду розподілу
- •Коефіцієнт Джині дозволяє оцінити:
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1 Метод – з використанням коефіцієнтів перерахунку.
- •2 Метод - заміна абсолютних рівнів відносними.
- •Абсолютні та відносні характеристики інтенсивності динаміки
- •Розрахунок середнього абсолютного приросту і середнього темпу приросту
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Результати обчислення показників динамічного ряду
- •Результати приведення до однієї основи показників динамічних рядів
- •Тестові завдання
- •Якщо у 2010 р. На підприємстві обсяг виробленої продукції становив 15 млн. Грн., а у 2014 р. – 20 млн. Грн., то середньорічний абсолютний приріст обсягу продукції за цей період часу становить:
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Застосування ступінчастої та ковзної середніх для згладжування коливних рядів
- •Обґрунтування типу трендового рівняння, інтерпретація параметрів
- •Найпростішою формулою, що відтворює тенденцію розвитку, є лінійна функція:
- •Значення параметра t у разі введення умовного нуля для парної кількості рівнів динамічного ряду
- •Значення параметра t у разі введення умовного нуля для непарної кількості рівнів динамічного ряду
- •Елементи інтерполяції та екстраполяції на основі часових рядів
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •1. Метод середньої ступінчастої
- •2. Метод середньої плинної
- •3. Метод аналітичного вирівнювання
- •Допоміжна таблиця для розрахунку параметрів лінійної моделі
- •Значення параметра t у разі введення умовного нуля для непарної кількості рівнів динамічного ряду
- •Допоміжна таблиця для розрахунку параметрів параболи
- •Тестові завдання
- •Тема 9. Індексний метод План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Суть індексів та їх роль у статистичному аналізі, розрахунок індивідуальних індексів
- •Розрахунок зведених індексів - агрегатних та середньозважених. Вибір форми індексу
- •Розкладання абсолютного приросту результативного показника за факторами
- •Методика розрахунку індивідуальних і зведених (загальних) індексів агрегатної та середньозваженої форм
- •Дослідження динаміки середніх величин
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Тестові завдання
- •Економічний зміст мають індекси ціни:
- •13. Середня геометрична з двох різнозважених індексів – це індекс ціни:
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Сутність та види взаємозв’язків явищ. Графічні методи вивчення кореляційного зв’язку
- •Метод аналітичних групувань і дисперсійний аналіз. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування
- •2.Оцінка лінії регресії:
- •Регресійно-кореляційний аналіз взаємозв’язку. Оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Залежність між факторною (х) та результативною (у) ознаками
- •Допоміжна таблиця для розрахунку параметрів лінійної моделі
- •Допоміжна таблиця для обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона
- •Тестові завдання
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження План вивчення теми
- •Оцінювання точності вибіркових даних. Розрахунок стандартної похибки вибірки і побудова довірчих меж для середньої і частки
- •Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розподіл проданого товару за цінами
- •Дискретний ряд розподілу проданого товару за цінами
- •Розподіл засуджених за віком за звітний період (дані умовні)
- •Тестові завдання
- •Тема 3:Зведення і групування статистичних даних
- •Методичні рекомендації
- •Задачі для розв’язання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Практичне заняття №2
- •Тема 5:Узагальнюючі статистичні показники План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття Розрахунок різних видів абсолютних і відносних величин, їх аналіз
- •Задачі для розв’язання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Практичне заняття №3
- •Тема 6:Методи аналізу рядів розподілу План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Задачі для розв’язання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Практичне заняття №4
- •Тема7: Аналіз інтенсивності динаміки План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Задачі для розв’язання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача5
- •4. Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •Рекомендації до вибору теми із
- •Основні етапи виконання із
- •5. КонтрольнІ заходи
- •Вимоги до оформлення ккр
- •Перелік питань для підготовки до класної контрольної роботи
- •Перелік питань для підготовки до іспиту
- •Література
- •Internet-ресурси:
- •Додатки
- •Значення критерію Стьюдента
- •Статистика
Тестові завдання
1. За змістом індексованих величин індекси поділяються на:
а) індекси кількісних показників;
б) індекси середніх величин;
в) середньозважені індекси;
г) агрегатні індекси.
2. Індивідуальні індекси характеризують зміну:
а) рівнів показника окремих елементів сукупності;
б) рівнів показника окремої частини сукупності;
в) рівнів показника всієї сукупності;
г) однакових показників різних сукупностей.
3. Зведені індекси характеризують зміну:
а) рівнів показника окремих елементів або частини сукупності;
б) рівнів показника окремої частини або всієї сукупності;
в) рівнів показника окремих елементів або всієї сукупності;
г) рівнів показника окремих елементів сукупності або однакових показників різних сукупностей.
4. Індекси характеризують зміну рівня суспільно-економічного явища у:
а) часі, просторі або певному середовищі;
б) просторі, певному середовищі або порівняно зі стандартом;
в) часі, певному середовищі або порівняно зі стандартом;
г) часі, просторі або порівняно зі стандартом.
5. Реальну економію чи перевитрати за рахунок змін ціни дає індекс:
а) середніх величин; б) Ласпейреса;
в) Пааше; г) Фішера.
6. Умовну економію чи перевитрати за рахунок змін ціни дає індекс:
а) середніх величин; б) Ласпейреса;
в) Пааше; г) Фішера.
7. Не мають економічного змісту індекси ціни:
а) Ласпейреса та Пааше; б) Ласпейреса та Фішера;
в) Пааше та Еджворта-Маршалла; г) Фішера та Еджворта-Маршалла.
Економічний зміст мають індекси ціни:
а) Ласпейреса та Пааше; б) Ласпейреса та Фішера;
в) Пааше та Еджворта-Маршалла; г) Фішера та Еджворта-Маршалла.
9. Середньозважені індекси ціни використовуються в тих випадках, коли в розпорядженні дослідника є дані про:
а) ціну на товари за базовий період та індивідуальні індекси цін;
б) ціну на товари за поточний період та індивідуальні індекси цін;
в) ціну на товари за базовий та поточний періоди;
г) товарообіг за базовий період та індивідуальні індекси цін.
10. Індекси середніх величин утворюють систему взаємопов’язаних індексів, яка містить такі індекси:
а) Пааше та Ласпейреса;
б) фіксованого складу та структурних зрушень;
в) Ласпейреса та структурних зрушень;
г) Пааше та змінного складу.
11. Середньозважений індекс за своєю суттю являє собою середній з індивідуальних індексів, зважених на:
а) ціну товару поточного періоду;
б) ціну товару базового періоду;
в) обсяг реалізованої продукції базового періоду;
г) товарообіг базового періоду.
12. Середньозважений індекс за своєю суттю являє собою середній з індивідуальних індексів, зважених на:
а) товарообіг поточного періоду;
б) ціну товару базового періоду;
в) обсяг реалізованої продукції базового періоду;
г) ціну товару поточного періоду.
13. Середня геометрична з двох різнозважених індексів – це індекс ціни:
а) Пааше; б) Ласпейреса;
в) Фішера; г) Еджворта-Маршалла.
14. Обсяг проданих товарів фіксується на рівні базового періоду в індексі ціни:
а) Пааше; б) Ласпейреса;
в) Фішера; г) Еджворта-Маршалла.
15. Обсяг проданих товарів фіксується на рівні поточного періоду в індексі ціни:
а) Пааше; б) Ласпейреса;
в) Фішера; г) Еджворта-Маршалла.
16. Обсяг проданих товарів фіксується на рівні суми обсягів базового та поточного періодів в індексі ціни:
а) Пааше; б) Ласпейреса;
в) Фішера; г) Еджворта-Маршалла.
17. Індекс змінного складу характеризує зміни середньої величини за рахунок змін:
а) ознаки та структури; б) ознаки та частоти;
в) лише ознаки; г) лише структури.
18. Індекс фіксованого складу характеризує зміни середньої величини за рахунок змін:
а) ознаки та структури; б) ознаки та частоти;
в) лише ознаки; г) лише структури.
19. Індекс структурних зрушень характеризує зміни середньої величини за рахунок змін:
а) ознаки та структури; б) ознаки та частоти;
в) лише ознаки; г) лише структури.
20. Зведений індекс ціни характеризує зміни:
а) цін проданих товарів;
б) товарообігу за рахунок змін цін на товари;
в) товарообігу за рахунок змін обсягів товарів;
г) товарообігу в цілому.
21. Якщо індекс товарообігу дорівнює 1,287, а індекс ціни – 1,318, то індекс фізичного обсягу:
а) 1,696; б) 1,024; в) 0,976; г) 0,031.
22. Якщо індекс товарообігу дорівнює 1,453, а індекс фізичного обсягу – 1,029, то індекс ціни:
а) 1,412; б) 1,495; в) 0,708; г) 0,424.
23. Як зміниться товарообіг, якщо ціни на товари збільшилися на 10 %, а обсяги проданих товарів знизились на 2 %:
а) зросте на 7,8 %; б) зросте на 8 %;
в) зросте на 12,2 %; г) зменшиться на 10 %.
24. Як зміниться товарообіг, якщо ціни на товари збільшилися в 1,248 разів, а обсяги проданих товарів знизились на 5 %:
а) зросте в 1,314 разів; б) зросте на 19,8 %; в) зросте в 1,186 разів
г) зменшиться і становитиме 0,761 від товарообігу базового періоду.
25. Якщо індекс ціни обчислюється за формулою Ласпейреса, то індекс фізичного обсягу обчислюється за індексом:
а) Ласпейреса; б) Пааше;
в) Фішера; г) Еджворта-Маршалла.
26. Якщо індекс ціни обчислюється за формулою Пааше, то індекс фізичного обсягу обчислюється за індексом:
а) Ласпейреса; б) Пааше;
в) Фішера; г) Еджворта-Маршалла.
27. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 1,248, а індекс ціни Пааше дорівнює 1,318, то індекс ціни Фішера:
а) 1,645; б) 1,281; в) 1,283; г) 1,056.
28. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 1,132, а індекс ціни Пааше дорівнює 1,879, то індекс ціни Фішера:
а) 2,127; б) 1,506; в) 1,660; г) 1,458.
29. Як зміниться середня ціна на товари, якщо за рахунок зміни ціни на окремі товари вона зросла на 120 %, а за рахунок змін у структурі товарів в 1,015:
а) зросла в 1,218; б) зросла в 2,233; в) зросла в 2,167;
г) знизилась і становить 0,846 від середньої ціни за базовий період.
30. Як зміниться середня ціна на товари за рахунок зміни цін на окремі товари, якщо в цілому вона зросла в 1,256 разів, а за рахунок змін у структурі товарів на 15 %:
а) зросла в 1,092; б) зросла в 1,444; в) зросла в 2,406;
г) знизилась і становить 0,916 від середньої ціни за базовий період.
31. Якщо індекс товарообігу дорівнює 1,025, а індекс ціни – 1,956, то індекс фізичного обсягу:
а) 2,005; б) 1,908; в) 0931; г) 0,524.
32. Якщо індекс товарообігу дорівнює 1,633, а індекс фізичного обсягу – 1,214, то індекс ціни:
а) 1,345; б) 1,982; в) 0,743; г) 0,419.
33. Як зміниться товарообіг, якщо ціни на товари збільшилися на 32,5 %, а обсяги проданих товарів знизились на 2,4 %:
а) зросте на 35,8 %; б) зросте на 29,3 %;
в) зросте на 30,1 %; г) зменшиться на 26,3 %.
34. Як зміниться товарообіг, якщо ціни на товари збільшилися в 1,752 рази, а обсяги проданих товарів знизились на 12,5 %:
а) зросте в 1,533 рази; б) зросте на 100,2 %;
в) зросте в 2,002 рази;
г) зменшиться і становитиме 0,499 від товарообігу базового періоду.
35. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 2,187 а індекс ціни Пааше дорівнює 1,456, то індекс ціни Фішера:
а) 1,822; б) 1,226; в) 1,784; г) 1,907.
36. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 1,498, а індекс ціни Пааше дорівнює 1,112, то індекс ціни Фішера:
а) 1,616; б) 1,506; в) 1,660; г) 1,291.
37. Як зміниться середня ціна на товари, якщо за рахунок зміни ціни на окремі товари вона зросла на 154 %, а за рахунок змін у структурі товарів в 1,005:
а) зросла в 1,218; б) зросла в 2,553; в) зросла в 2,167;
г) знизилась і становить 0,396 від середньої ціни за базовий період.
38. Як зміниться середня ціна на товари за рахунок зміни цін на окремі товари, якщо в цілому вона зросла в 3,467 разів, а за рахунок змін у структурі товарів знизилась на 15 %:
а) зросла на 307,9 %;
б) зросла в 3,079;
в) зросла в 2,947;
г) зросла в 2,617.
39. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 3,468, а індекс ціни Пааше дорівнює 3,014, то індекс ціни Фішера:
а) 3,241; б) 1,800; в) 3,233; г) 1,151.
40. Якщо індекс ціни Ласпейреса дорівнює 1,796, а індекс ціни Пааше дорівнює 1,879, то індекс ціни Фішера:
а) 1,837; б) 1,838; в) 1,917; г) 1,046.
Рекомендована література:[7 - 11; 15 - 21]
Змістовий модуль 4. Методи аналізу взаємозв’язків та подання статистичних даних
