Результати приведення до однієї основи показників динамічних рядів

Роки	Заощадження населення
	у регіоні А	у регіоні Б
	у % до 2010 року	у % до 2010 року
2010	815:815·100=100,0	100,0
2011	849:815·100=104,2	104,1
2012	863: 815·100=105,9	103,8
2013	870: 815·100=106,8	102,4
2014	895:815·100=109,8	106,3

Отримані значення темпів росту свідчать про те , що при взятому за основу рівні 2010 року темпи зростання грошових заощаджень значно вищі в регіоні А, ніж у регіоні Б.

Але не завжди результати такі очевидні. Порівняльний аналіз в цілому за весь період часу можна зробити, визначивши середньорічні темпи зростання або приросту по кожному регіону і порівнявши їх, тобто визначити коефіцієнт випередження.

Визначаємо для кожного регіону середньорічні темпи зростання, використовуючи відповідні формули:

Для регіону А:

= .

Аналогічний розрахунок виконуємо для регіону Б:

У середньому за рік у регіоні А грошові заощадження населення зростали на 2,4 %, а у регіоні Б – на 1,5 %.

Розраховуємо коефіцієнт випередження, як співвідношення темпів приросту (або темпів росту):

.

Таким чином, грошові заощадження населення за період 2010– 2014 рр. у регіоні А порівняно із регіоном Б зростали у 1,6 рази швидше.

Тестові завдання

1. За характером рівнів ряду динамічні ряди бувають:

а) моментними та дискретними; б) інтервальними та моментними;

в) дискретними та інтервальними; г) дискретними та неперервними.

2. За повнотою часу, який відображений у рядах динаміки, їх можна поділити на:

а) повні та моментні; б) неповні та моментні;

в) повні та неповні; г) повні та інтервальні.

3. Якщо моменти або інтервали часу динамічного ряду йдуть один за одним з рівними інтервалами, такий ряд називається:

а) повним; б) неповним;

в) кумулятивним; г) моментним.

4. Якщо моменти або інтервали часу динамічного ряду йдуть один за одним з не рівними інтервалами, такий ряд називається:

а) повним; б) неповним;

в) кумулятивним; г) інтервальним.

5. Якщо відомо, що за останні роки ланцюговий коефіцієнт росту обсягу прибутку фірми становив: 1,124; 1,214; 0,984; 0,962, то в середньому за рік:

а) обсяг прибутку зростав на 29,2 %;

б) обсяг прибутку зростав на 6,6 %;

в) обсяг прибутку зростав у 1,292 рази.

6. Непорівнянність показників рівнів динамічного ряду усувається за допомогою:

а) коригування однієї з частин такого ряду;

б) згладжування динамічного ряду методом середньої плинної;

в) аналітичного вирівнювання;

г) згладжування динамічного ряду методом середньої ступінчатої.

7. Показник, який характеризує на скільки змінився рівень динамічного ряду відносно бази порівняння, називається:

а) абсолютним приростом; б) темпом приросту;

в) темпом зростання; г) коефіцієнтом приросту.

8 Показник, який характеризує в скільки разів змінився рівень динамічного ряду відносно бази порівняння, називається:

а) абсолютним приростом; б) коефіцієнтом зростання;

в) темпом приросту; г) темпом зростання.

9. Показник, який характеризує на скільки процентів змінився рівень динамічного ряду відносно бази порівняння, називається:

а) абсолютним приростом; б) темпом приросту;

в) темпом зростання; г) коефіцієнтом приросту.

10. Показник, який характеризує, на яку частку змінився рівень динамічного ряду відносно бази порівняння, називається:

а) абсолютним приростом; б) темпом приросту;

в) темпом зростання; г) коефіцієнтом приросту.

11. Існують такі системи показників динамічного ряду:

а) базисна та інтегральна; б) ланцюгова та диференціальна;

в) інтегральна та диференціальна; г) базисна та ланцюгова.

12. Для повного моментного динамічного ряду середній рівень обчислюється за формулою середньої:

а) арифметичної простої; б) арифметичної зваженої;

в) хронологічної; г) геометричної.

13. Для неповного моментного динамічного ряду середній рівень обчислюється за формулою середньої:

а) арифметичної простої; б) арифметичної зваженої;

в) хронологічної; г) геометричної.

14. Між ланцюговими і базисними характеристиками динамічних рядів існують такі взаємозв’язки:

а) сума абсолютних ланцюгових приростів дорівнює кінцевому базисному;

б) сума ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює кінцевому базисному;

в) сума ланцюгових темпів приросту дорівнює кінцевому базисному;

г) сума ланцюгових коефіцієнтів приросту дорівнює кінцевому базисному.

15. Між ланцюговими і базисними характеристиками динамічних рядів існують такі взаємозв’язки:

а) добуток абсолютних ланцюгових приростів дорівнює кінцевому базисному;

б) добуток ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює кінцевому базисному;

в) добуток абсолютних базисних приростів дорівнює кінцевому ланцюговому;

г) добуток базисних коефіцієнтів зростання дорівнює кінцевому ланцюговому.

16. Для зімкнення неповного динамічного ряду з метою прогнозування на майбутній період проводять:

а) коригування лівої частини;

б) коригування правої частини;

в) згладжування динамічного ряду;

г) аналітичне вирівнювання динамічного ряду.

17. Для зімкнення неповного динамічного ряду з метою прогнозування на минулий період проводять:

а) коригування лівої частини;

б) коригування правої частини;

в) згладжування динамічного ряду;

г) аналітичне вирівнювання динамічного ряду.

18.Для динамічного ряду: 2, 4, 5, 4, 6, 8, 7, 8, 10 – середній абсолютний приріст дорівнює:

а) 8; б) 4; в) 2; г) 1.

19. Для динамічного ряду: 2, 4, 8, 16, 32 – середній коефіцієнт зростання дорівнює:

а) 2; б) 4; в) 7,5; г) 15.

20. Для динамічного ряду: 2, 4, 8, 16, 32 – середній темп зростання дорівнює:

а) 100 %; б) 200 %; в) 300 %; г) 400 %.

21. Абсолютний базисний приріст – це:

а) різниця між поточним рівнем динамічного ряду та його попереднім рівнем;

б) різниця між рівнем динамічного ряду, прийнятого за базу порівняння та поточним рівнем динамічного ряду;

в) різниця між поточним рівнем динамічного ряду та його рівнем, прийнятим за базу порівняння;

г) різниця між середнім рівнем ряду та його початковим рівнем.

22. Абсолютний ланцюговий приріст – це:

а) різниця між поточним рівнем динамічного ряду та його попереднім рівнем;

б) різниця між рівнем динамічного ряду, прийнятого за базу порівняння та поточним рівнем динамічного ряду;

в) різниця між поточним рівнем динамічного ряду та його рівнем, прийнятим за базу порівняння;

г) різниця між середнім рівнем ряду та його початковим рівнем.

23. Базисний коефіцієнт зростання – це:

а) відношення поточного рівня динамічного ряду до рівня, прийнятого за базу порівняння;

б) відношення рівня динамічного ряду, прийнятого за базу порівняння, до поточного рівня;

в) відношення поточного рівня динамічного ряду до попереднього рівня;

г) відношення попереднього рівня динамічного ряду до його поточного рівня.

24. Ланцюговий коефіцієнт зростання – це:

а) відношення поточного рівня динамічного ряду до рівня, прийнятого за базу порівняння;

б) відношення рівня динамічного ряду, прийнятого за базу порівняння, до поточного рівня;

в) відношення поточного рівня динамічного ряду до попереднього рівня;

г) відношення попереднього рівня динамічного ряду до його поточного рівня.

25. Базисний темп зростання – це помножене на 100 %:

а) відношення рівня динамічного ряду, прийнятого за базу порівняння, до поточного рівня;

б) відношення попереднього рівня динамічного ряду до його поточного рівня;

в) відношення поточного рівня динамічного ряду до попереднього рівня;

г) відношення поточного рівня динамічного ряду до рівня, прийнятого за базу порівняння.

26. Ланцюговий темп зростання – це помножене на 100 %:

а) відношення поточного рівня динамічного ряду до рівня, прийнятого за базу порівняння;

б) відношення рівня динамічного ряду, прийнятого за базу порівняння, до поточного рівня;

в) відношення поточного рівня динамічного ряду до попереднього рівня;

г) відношення попереднього рівня динамічного ряду до його поточного рівня.

27. Для динамічного ряду: 8,2; 10,5; 9,8; 10,2; 11,3; 12,4; 11,8; 12,4 – середній абсолютний приріст дорівнює:

а) 0,525; б) 0,6; в) 2,1; г) 4,2.

28. Базисний коефіцієнт приросту – це:

а) різниця між базисним коефіцієнтом зростання та одиницею, помножена на 100 %;

б) різниця між базисним абсолютним приростом та одиницею;

в) різниця між базисним коефіцієнтом зростання та одиницею;

г) різниця між базою порівняння та одиницею.

29. Ланцюговий коефіцієнт приросту – це:

а) різниця між ланцюговим коефіцієнтом зростання та одиницею, помножена на 100 %;

б) різниця між базою порівняння та одиницею;

в) різниця між ланцюговим абсолютним приростом та одиницею;

г) різниця між ланцюговим коефіцієнтом зростання та одиницею.

30. Базисний темп приросту – це:

а) помножене на 100 % відношення базисного абсолютного приросту до рівня, прийнятого за базу порівняння;

б) помножене на 100 % відношення базисного абсолютного приросту до попереднього рівня динамічного ряду;

в) помножена на 100 % різниця між ланцюговим коефіцієнтом зростання та одиницею;

г) різниця між ланцюговим коефіцієнтом зростання та одиницею.

31. Ланцюговий темп приросту – це:

а) помножене на 100 % відношення ланцюгового абсолютного приросту до початкового рівня динамічного ряду;

б) помножене на 100 % відношення ланцюгового абсолютного приросту до попереднього рівня динамічного ряду;

в) різниця між ланцюговим коефіцієнтом зростання та одиницею;

г) помножене на 100 % відношення ланцюгового абсолютного приросту до середнього рівня динамічного ряду.

32. Для динамічного ряду: 4, 23, 36, 58, 64 – середній коефіцієнт зростання дорівнює:

а) 15; б) 12; в) 4; г) 2.

33. Для динамічного ряду: 1, 5, 6, 8 – середній темп зростання дорівнює:

а) 175 %; б) 233 %; в) 200 %; г) 283 %.

34. Для інтервального динамічного ряду: 18, 23, 21, 25, 32, 30, 36, 31 – середній рівень дорівнює:

а) 27; б) 28,5; в) 13; г) 1,86.

35. Для динамічного ряду: 16, 48, 64 – середній темп приросту дорівнює:

а) 400 %; б) 300 %; в) 200 %; г) 100 %.

36. Для повного моментного динамічного ряду: 24, 34, 42, 36, 40 – середній рівень дорівнює:

а) 35,2; б) 4; в) 36; г) 42.

37. Для інтервального динамічного ряду: 1,2; 1,6; 2,2; 1,8; 2,4: 2,8; 3,2 – середній рівень дорівнює:

а) ≈ 2,171; б) ≈ 2,533; в) 2; г) ≈ 2,167.

38. Для динамічного ряду: 8,5; 8,2; 8,6; 9,2; 9,4; 9,3; 9,7 – середній абсолютний приріст дорівнює:

а) ≈ 0,171; б) ≈ 1,141; в) 1,2; г) 0,2.

39. Для динамічного ряду: 2,3; 3,4; 4,6; 5,9; 6,7; 7,1 – сума абсолютних ланцюгових приростів дорівнює:

а) 0,4; б) 1,1; в) 2,4; г) 4,8.

40. Для динамічного ряду: 2, 5, 8, 6, 7, 9, 12, 14 – добуток ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює:

а) 7; б) 6; в) 4; г) 2,5.

41. Для повного моментного динамічного ряду: 1,2; 1,6; 2,2; 1,8; 2,4: 2,8; 3,2 – середній рівень дорівнює:

а) ≈ 2,171; б) ≈ 2,533; в) 2; г) ≈ 2,167.