Длянаведеного ряду розподілу
-
Х
8
10
15
18
Разом
f
12
24
16
8
60
Значення моди дорівнює:
а) 8; б) 10; в) 15; г) 18.
20. Для наведеного ряду розподілу
-
Х
8
10
15
18
Разом
f
2
24
26
8
60
Значення медіани дорівнює:
а) 8; б) 10; в) 15; г) 18.
21. Середній «абсолютний» приріст питомої ваги визначають за формулою:
а) середньої арифметичної;
б) середньої геометричної;
в) середньої хронологічної.
22. Коефіцієнт Лоренца дозволяє оцінити:
а) рівень централізації; б) рівень локалізації; в)рівень концентрації.
Коефіцієнт Джині дозволяє оцінити:
а) рівень концентрації;
б) рівень локалізації;
в) рівень централізації.
Рекомендована література: [7 - 11; 15 - 21]
Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки
Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки План вивчення теми
Поняття та складові елементи рядів динаміки (часових рядів)
Передумови й об’єктивні умови для побудови рядів динаміки
Види рядів динаміки та їх особливості
Статистичні характеристики часових рядів: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту; їх взаємозв’язок
Середні характеристики часового ряду
Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів; коефіцієнти випередження та еластичності, умови їх використання.
Навчальні цілі: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо видів рядів динаміки та їх особливостей, характеристик інтенсивності динаміки, методів їх обчислення та аналізу
Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
Для засвоєння теми необхідно закріпити та систематизувати знання з програмних питань до теми № 7 "Аналіз інтенсивності динаміки". Увагу необхідно звернути на особливості методики визначення ланцюгових і базисних характеристик, середнього рівня, середнього абсолютного приросту та середнього темпу приросту в часових рядах різного виду.
Так як тема дуже широка за змістом, необхідно чітко розібратися з умовами використання різних статистичних характеристик ряду динаміки, зосередити увагу на сутності показників і специфіці їх розрахунку тим чи іншим методом.
Для кращого розуміння і аналізу зміни досліджуваних явищ у часі статистичні дані, що їх характеризують, необхідно систематизувати у хронологічному порядку і вже потім аналізувати. У статистиці це виконується за допомогою рядів динаміки або ще їх називають часовими рядами.
Отже, ряди динаміки – це ряди чисел, що характеризують закономірності зміни суспільних явищ і процесів у часі, тобто це сукупність значень статистичних показників, розташованих у хронологічному порядку.
Кожний ряд динаміки складається з двох елементів:
числових значень статистичних показників (рівнів ряду) – y;
періодів або моментів часу , яким відповідають рівні ряду – t.
Економічні та соціальні явища дуже різні і тому вони можуть бути представлені у хронологічному порядку у вигляді різних рядів динаміки.
Класифікація рядів динаміки за чотирма напрямками представлена на рис. 3.17, а їх детальні характеристики викладені у [7, 10, 19.].
Для інтервального ряду динаміки є можливість підсумовувати рівні за коротший період часу - так, обсяг виручки від реалізації продукції за рік можна отримати підсумувавши значення цього показника за окремі місяці, в результаті ми отримуємо так звані накопичені підсумки, які мають реальний економічний зміст. Підсумок рівнів моментного ряду динаміки не має ніякого реального змісту, тому накопичені підсумки для цих рядів динаміки не визначаються.
Слід пам’ятати, що передумовою аналізу динамічних рядів є порівнянність даних, яка повинна забезпечуватися ще на етапі збирання і первинної обробки даних. Проте можливі ситуації, коли в часі відбуваються зміни в одиницях виміру показників (наприклад, за роки незалежності України грошова одиниця змінювалася – рублі, карбованці, купони, гривні), у методиці їх визначення, у структурі сукупності і т. ін. Тому, перш ніж розраховувати статистичні характеристики ряду динаміки, необхідно обов’язково пересвідчитися у порівнянності рівнів ряду між собою за всі періоди або моменти часу.
Порівнянність всіх рівнів ряду між собою є основною вимогою при побудові рядів динаміки. Порівнянність рівнів ряду повинна забезпечуватися:
за періодами часу;
за критичним моментом (для явищ із сезонними коливаннями);
за територією;
за колом охоплюваних одиниць (наприклад, зміна підпорядкованості об’єктів, відомчої приналежності);
за методологією обчислення показника (наприклад, чисельність робітників на підприємстві в одні роки визначалася на початок кожного року, а в інші - як середньорічна чисельність);
за одиницями виміру (наприклад, за роки незалежності в Україні як грошова одиниця виміру використовувалися рублі, карбованці. купони, гривні).
Рис 2.17 Види рядів динаміки
Для приведення у порівнянний вигляд використовують прийом "зімкнення рядів динаміки". Його сутність полягає в об'єднанні в один ряд (більш тривалий) двох або кількох рядів динаміки, рівні яких розраховані за різними методологіями або за різними територіальними межами. Виконується це найчастіше через коефіцієнти перерахунку (1 метод) або шляхом заміни абсолютних величин відносними (2 метод).
Коли рівні ряду за різні періоди часу відрізняються методикою їх визначення, то зімкнення РД виконують, приводячи обидві їх частини до однієї методики. (Наприклад, якщо одна частина РД представлена моментним показником на початок або на кінець відповідних періодів часу, а друга – інтервальним показником у вигляді середньої величини за відповідний період часу, то для зімкнення такого РД першу частину необхідно теж визначити у вигляді середніх величин – середньо річних, середньо квартальних або середньо місячних).
Для здійснення зімкнення рядів необхідно, щоб для одного з періодів (перехідного) існували дані, які було розраховано за різними методологіями або в різних межах (умови прикладу наведені в таблиці 2.4).
Таблиця 2.4
Реалізована продукція об’єднання ”Онікс”, млн. грн.
Рік |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
Продукція 5 підприємств |
20 |
26 |
30 |
|
|
|
Продукція 8 підприємств |
- |
- |
45 |
50 |
52 |
54 |