- •Університет митної справи та фінансів
- •Міністерство освіти і наукиукраїни
- •Програма навчальної дисципліни «статистика»
- •Зміст навчальної дисципліни «статистика» модуль 1. Теорія статистики
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу
- •Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку
- •Тема 9. Індексний метод
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •I етап - Статистичне спостереження
- •II етап - Первинна обробка, зведення, класифікація та групування статистичних даних.
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •1. Предметом статистики є вивчення:
- •Тема 2. Статистичне спостереження План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Програмно-методологічні питання
- •Визначення організаційної форми, виду та способу проведення спостереження
- •Логічний та арифметичний контроль даних
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Проводиться запис шлюбів та розлучень. За ступенем охоплення одиниць сукупності це спостереження:
- •Тема 3. Зведення і групування статистичних даних План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Графічне зображення результатів групування
- •Побудова вторинних групувань
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розподіл робітників складального цеху за кваліфікацією
- •Підприємство і
- •Підприємство іі
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Подання статистичних даних:таблиці та графіки План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу
- •Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Середні величини
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Тестові завдання
- •Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Вимірювання варіації ознак за допомогою абсолютних і відносних мір варіації: розмаху варіації, середніх лінійного та квадратичного відхилень, коефіцієнтів варіації
- •Показники варіації та формули для їх розрахунку
- •Оцінювання інтенсивності структурних зрушень
- •Аналіз рівномірності розподілу за допомогою коефіцієнтів концентрації та децильної диференціації
- •Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розподіл товару на складі за його ціною
- •Тестові завдання
- •Длянаведеного ряду розподілу
- •Коефіцієнт Джині дозволяє оцінити:
- •Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •1 Метод – з використанням коефіцієнтів перерахунку.
- •2 Метод - заміна абсолютних рівнів відносними.
- •Абсолютні та відносні характеристики інтенсивності динаміки
- •Розрахунок середнього абсолютного приросту і середнього темпу приросту
- •Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів з використанням коефіцієнтів випередження та еластичності
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Результати обчислення показників динамічного ряду
- •Результати приведення до однієї основи показників динамічних рядів
- •Тестові завдання
- •Якщо у 2010 р. На підприємстві обсяг виробленої продукції становив 15 млн. Грн., а у 2014 р. – 20 млн. Грн., то середньорічний абсолютний приріст обсягу продукції за цей період часу становить:
- •Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Застосування ступінчастої та ковзної середніх для згладжування коливних рядів
- •Обґрунтування типу трендового рівняння, інтерпретація параметрів
- •Найпростішою формулою, що відтворює тенденцію розвитку, є лінійна функція:
- •Значення параметра t у разі введення умовного нуля для парної кількості рівнів динамічного ряду
- •Значення параметра t у разі введення умовного нуля для непарної кількості рівнів динамічного ряду
- •Елементи інтерполяції та екстраполяції на основі часових рядів
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •1. Метод середньої ступінчастої
- •2. Метод середньої плинної
- •3. Метод аналітичного вирівнювання
- •Допоміжна таблиця для розрахунку параметрів лінійної моделі
- •Значення параметра t у разі введення умовного нуля для непарної кількості рівнів динамічного ряду
- •Допоміжна таблиця для розрахунку параметрів параболи
- •Тестові завдання
- •Тема 9. Індексний метод План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Суть індексів та їх роль у статистичному аналізі, розрахунок індивідуальних індексів
- •Розрахунок зведених індексів - агрегатних та середньозважених. Вибір форми індексу
- •Розкладання абсолютного приросту результативного показника за факторами
- •Методика розрахунку індивідуальних і зведених (загальних) індексів агрегатної та середньозваженої форм
- •Дослідження динаміки середніх величин
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Тестові завдання
- •Економічний зміст мають індекси ціни:
- •13. Середня геометрична з двох різнозважених індексів – це індекс ціни:
- •Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ План вивчення теми
- •Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми
- •Сутність та види взаємозв’язків явищ. Графічні методи вивчення кореляційного зв’язку
- •Метод аналітичних групувань і дисперсійний аналіз. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування
- •2.Оцінка лінії регресії:
- •Регресійно-кореляційний аналіз взаємозв’язку. Оцінювання щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Залежність між факторною (х) та результативною (у) ознаками
- •Допоміжна таблиця для розрахунку параметрів лінійної моделі
- •Допоміжна таблиця для обчислення коефіцієнта кореляції Пірсона
- •Тестові завдання
- •Тема 11. Вибірковий метод спостереження План вивчення теми
- •Оцінювання точності вибіркових даних. Розрахунок стандартної похибки вибірки і побудова довірчих меж для середньої і частки
- •Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Розподіл проданого товару за цінами
- •Дискретний ряд розподілу проданого товару за цінами
- •Розподіл засуджених за віком за звітний період (дані умовні)
- •Тестові завдання
- •Тема 3:Зведення і групування статистичних даних
- •Методичні рекомендації
- •Задачі для розв’язання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Практичне заняття №2
- •Тема 5:Узагальнюючі статистичні показники План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття Розрахунок різних видів абсолютних і відносних величин, їх аналіз
- •Задачі для розв’язання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Задача 8
- •Задача 9
- •Практичне заняття №3
- •Тема 6:Методи аналізу рядів розподілу План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Задачі для розв’язання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Задача 7
- •Практичне заняття №4
- •Тема7: Аналіз інтенсивності динаміки План заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Задачі для розв’язання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача5
- •4. Індивідуальні завдання та методичні рекомендації до їх виконання
- •Рекомендації до вибору теми із
- •Основні етапи виконання із
- •5. КонтрольнІ заходи
- •Вимоги до оформлення ккр
- •Перелік питань для підготовки до класної контрольної роботи
- •Перелік питань для підготовки до іспиту
- •Література
- •Internet-ресурси:
- •Додатки
- •Значення критерію Стьюдента
- •Статистика
Показники варіації та формули для їх розрахунку
Назва показника |
Розрахункова формула |
|
Проста форма |
Зважена форма |
|
Середнє лінійне відхилення |
|
|
Середнє квадратичне відхилення |
|
|
Дисперсія |
|
|
хі – індивідуальні значення окремої ознаки, варіанти
n – обсяг сукупності, кількість ознак у сукупності fi – частота відповідної ознаки. |
||
Необхідно звернути увагу на те, що за сутністю такі показники як середнє лінійне відхилення та середнє квадратичне відхилення не відрізняються. Методика їх визначення різна, що пов'язано із однією з математичних властивостей середньої величини.
Чим
менше середнє відхилення, тим більш
типова середня, тим більш однорідна
сукупність. Середнє квадратичне
відхилення також пов’язане з середнім
лінійним відхиленням. За правилом
мажорантності середніх >
.
Якщо обсяг сукупності досить великий
і розподіл ознаки наближається до
нормального, то між середнім квадратичним
та середнім лінійним відхиленнями існує
такий взаємозв’язок:
= 1,25 , або = 0,8. (2.23)
Для
нормального розподілу варіативної
ознаки справедливе також твердження,
що R
= 6.
Значення ознаки в межах (
)
мають 68,3 % обсягу сукупності, у межах
(
2)
– 95,4 %, а в межах (
3)
– 99,7 %. Це відоме “правило трьох сигм”.
При порівнянні варіації різних ознак використовуються відносні характеристики: коефіцієнти варіації. До них належать:
лінійний коефіцієнт варіації, який обчислюється за формулою:
, або
·100
%, (2.24)
де – середнє лінійне відхилення
– середня арифметична;
квадратичний коефіцієнт варіації, який обчислюється за формулою:
, або
·100
%, (2.25)
де – середнє квадратичне відхилення
коефіцієнт осциляції, який обчислюється за формулою:
,
або
·100
%, (2.26)
де R – розмах варіації.
Чим менше середнє відхилення, тим більш типова середня, тим більш однорідна сукупність. За допомогою коефіцієнтів варіації встановлюється рівень однорідності сукупності і, відповідно, рівень типовості середньої величини у цій сукупності. Найчастіше як критерій однорідності сукупності використовують квадратичний коефіцієнт варіації. У симетричному, близькому до нормального, розподілі Vσ = 0,33.
Розрізняють такі значення відносних коливань:
Vσ< 10% - незначне коливання, сукупність однорідна, значення середньої є типовим рівнем ознаки в даній сукупності;
10 % ≤ Vσ ≤ 33% - середнє коливання, сукупність в межах однорідності, значення середньої можна вважати типовим рівнем ознаки в даній сукупності;
Vσ> 33% - високий рівень варіації, сукупність неоднорідна, значення середньої неможна вважати типовим рівнем ознаки в даній сукупності.
Кожна з названих характеристик має певні аналітичні переваги під час вирішення тих чи інших завдань статистичного аналізу. Методика визначення характеристик варіації наведена у прикладі № 2 розв'язання типових завдань до даної теми. Методика обчислення характеристик варіації залежить від виду ознаки Х та наявних даних (первинні чи похідні, згруповані чи ні).
Слід звернути увагу на особливості визначення дисперсії при аналізі варіації альтернативної ознаки. Якщо одиниці сукупності характеризуються ознакою, яка властива або невластива їм, то ця ознака називається альтернативною. Альтернативна ознака може набувати одне з двох кількісних значень: х1 = 1; х2 = 0.
Для дослідження варіації альтернативної ознаки використовуються середня арифметична та середнє квадратичне відхилення.
Середню арифметичну визначають за формулою:
(2.27)
де р – відносна частота (питома вага) одиниць сукупності, яким властива ознака, тобто для яких х1 = 1;
q - відносна частота (питома вага) одиниць сукупності, яким не властива ознака, тобто для яких х2 = 0.
Враховуючи
те, що для альтернативної ознаки
,
підставляємо відповідні значення у
формулу розрахунку середнього
квадратичного відхилення і знаходимо
середнє
квадратичне відхилення
для альтернативної ознаки:
. (2.28)
Тобто, дисперсія альтернативної ознаки обчислюється як добуток часток за формулою:
2 = d 1× d 0 , (2.29)
де d 1 – частка елементів сукупності, яким властива ознака
d 0 – частка решти елементів, у яких відсутня ознака (d 0 = 1 – d 1).
Максимальне
значення середнього квадратичного
відхилення для альтернативної ознаки
буде становити
,
а максимальна дисперсія відповідно
Показники варіації альтернативної ознаки використовують під час оброблення даних соціологічних досліджень, статистичного контролю якості продукції, аналізу результатів вибіркових спостережень тощо.
Дисперсія, або середній квадрат відхилення ( 2), посідає особливе місце в статистичному аналізі соціально-економічних явищ. Дисперсію використовують не лише для оцінки варіації, а й для вимірювання взаємозв’язків, для перевірки статистичних гіпотез тощо.
Процеси і явища в промисловому і сільськогосподарському виробництві, фінансовій та комерційній діяльності, демографічній, соціальній або політичній галузях, що вивчаються статистикою, як правило, характеризуються внутрішньою структурою, яка із часом може змінюватися. Динаміка структури викликає зміну внутрішнього змісту досліджуваних об’єктів і їх економічну інтерпретацію, приводить до змін встановлених причинно-наслідкових зв’язків. Тому вивчення структури і структурних зрушень займає дуже важливе місце в курсі статистики.
У статистиці під структурою розуміють сукупність одиниць, яким притаманна певна стійкість внутрішньо групових зв’язків при збереженні основних ознак, що характеризують цю сукупність як ціле.
Основні напрямки вивчення структури:
характеристика структурних зрушень окремих частин сукупності за два або більше періодів часу;
узагальнююча характеристика структурних зрушень в цілому по сукупності;
оцінка ступеня концентрації, локалізації та децильної диференціації [17, с. 401 - 424].

–
середня
арифметична (середнє значення ознаки)