Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.09 Mб
Скачать
    1. Методика оцінки якості проектних рішень

Показники якості і якість як така повинні закладатися в промислову продукцію на усіх етапах її проектування і виробництва. За стадіями життєвого циклу виробу встановлені такі її показники:

􀂉 прогнозовані показники;

􀂉 проектні показники;

􀂉 виробничі показники;

􀂉 експлуатаційні показники;

􀂉 показники утилізації;

􀂉 показники використання утилізованих матеріалів та вузлів у нових виробах.

Тобто якість не з'являється сама по собі, а є наслідком цілеспрямованих дій від самого початку виробництва (використання передових технологій), реалізації та експлуатації (надання гарантій та організація сервісу) аж до використання виробу після закінчення його ресурсу (утилізація, рецикл тощо).

Споживчі властивості виробу об'єднуються у таку номенклатуру дизайн-ергономічних показників якості:

о естетичні;

о ергономічні;

о соціо-культурні;

о функціональні;

о експлуатаційні;

о дизайн-маркетингові;

о дизайн-екологічні.

Розглянемо кожну групу дизайн-ергономічних показників детальніше.

Естетичні показники - відображають естетичні уявлення, що склалися у суспільстві, на прояв у виробі художньо значущого змісту. До групи естетичних входять такі комплексні показники 1-го рівня:

• художня виразність,

• раціональність форми,

• цілісність композиційно-пластичного вирішення,

• досконалість виконання тощо. Кожен з наведених комплексних показників у свою чергу може бути поділений на комплексні показники 2-го рівня. Так, наприклад, показник "художня виразність" може бути схарактеризований такими показниками, як:

􀂃 образна виразність;

􀂃 оригінальність;

􀂃 відповідність моді;

􀂃 декоративна виразність;

􀂃 стильова єдність.

У такий самий спосіб можуть бути структуровані інші комплексні показники 1-го рівня. В свою чергу кожен з показників 2-го рівня може бути представлений групою одиночних показників. Скажімо, такий показник, як оригінальність, може бути оцінений через такі одиночні показники:

- своєрідність використання принципів формоутворення виробу (пластичних, композиційних, компонувальних тощо):

- своєрідність декоративних і кольоро-графічних елементів виробу;

- адекватність прийомів досягнення оригінальності виробу вимогам доцільності. За обраною схемою розглянемо інші групи показників, але обмежимось тільки комплексними показниками першого рівня.

Ергономічні показники - характеризують рівень ергономічності системи і можуть бути схарактеризовані за допомогою комплексних показників ергономічності (див. Розділ 1.1):

• показник керування (керованість);

• опановність виробу

• обслуговність виробу;

• безпечність виробу.

Соціо-культурні показники - відображають суспільні норми і культурно-ціннісні орієнтації, що склалися у даному соціумі або групі потенційних користувачів. Комплексні показники, що належать до цієї групи, аналізують таке коло питань:

• соціальна адреса і споживчий клас виробу;

• відповідність оптимальному асортименту;

• моральне старіння.

Функціональні показники - характеризують ступінь задоволення конкретної потреби під, час використання виробу за призначенням. До цієї групи входять такі комплексні показники:

• досконалість виконання основної функції;

• універсальність використання;

•досконалість виконання допоміжних операцій.

Експлуатаційні показники - характеризують збереження працездатності виробу протягом заданого терміну. Відповідні комплексні показники характеризують такі якості, як:

• надійність;

• наявність і тривалість гарантій;

• наявність відповідного сервісу.

Дизайн-маркетингові показники - характеризують ступінь потреби ринку у певному виробі і можуть бути оцінені за допомогою таких комплексних показників:

• ступінь відповідності світовому ринку;

• відповідність вимогам потенційного ринку збуту;

• конкурентноздатність.

Дизайн-екологічні показники — характеризують ступінь впливу виробу і системи його споживання на довкілля. Основними комплексними показниками екологічності є:

• токсичність виробу і системи його споживання;

• ступінь ресурсозбереження;

• ступінь утилізації матеріалів виробу;

• ступінь використання утилізованих матеріалів та вузлів;

• виховання екологічної свідомості споживачів.

Як уже показувались вище, кожен з наведених комплексних показників першого рівня може бути представлений системою показників другого рівня і далі певною кількістю одиничних показників.