Лекція №1
Загально-методичні принципи ергономічного проектування
Показники та властивості ергономічних систем
Ергономіка з самого початку її виникнення (у 40-х роках XX сторіччя) формувалася як наука міждисциплінарна, тобто така, що спирається на досягнення багатьох інших наук та галузей. Вважається, що ідеологічним попередником ергономіки була інженерна психологія.
З іншого боку, за часи свого існування ергономіка відпрацювала свої специфічні дослідницькі та проектні методики, що базуються на принципах системного та функціонального аналізу, математичного та натурного моделювання, методах планування, проведення та обробки результатів багатофакторних експериментів тощо.
Але було б помилкою вважати ергономіку системною наукою тільки через значну кількість її витоків. Системність ергономіки полягає перш за все в тому, що предмет її досліджень є комплексним. Дійсно, система ЛТС (людина-техніка-середовище), або СЛТС (саме її властивості є предметом ергономіки), об'єднує в собі майже несумісні речі. Саме через складність та неоднозначність СЛТС методика оцінки її ефективності повинна провадитись за кількома напрямками, на яких встановлювалася б адекватність системи можливостям людини щодо функціонування в ній.
На сьогодні ситуація з термінологією в галузі ергономіки, принаймні в Україні, дещо спростилася. Це сталося завдяки започаткуванню нової серії національних стандартів "Дизайн і ергономіка" [8]. Розпочинає низку нових стандартів ДСТУ 3899-99 «Терміни та визначення».
Система "людина-техніка-середовище" - СЛТС Система, що містить складники, які взаємодіють між собою: людину, технічні засоби діяльності і середовище, в якому реалізується діяльність людини
Ергономіка - науково-практична дисципліна, яка вивчає функціональний стан, діяльність людини, знаряддя та засоби її діяльності, довкілля в процесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності життєдіяльності людини.
Об'єкт ергономіки - СЛТС, у якій реалізується діяльність людини
Предмет ергономіки - Ергономічні властивості СЛТС
Ергатична система - СЛТС, в якій людина є провідним функційним складником
До не менш важливих положень стандарту слід віднести певну регламентацію ергономічних критеріїв, тобто ознак, за якими оцінюють ергономічний рівень СЛТС.
Важливим комплексним показником СЛТС, що характеризує сукупність її ергономічних
властивостей, є ергономічність системи ЛТС. (п. 4.5.14 стандарту).
Окремі властивості системи або її складових можуть бути схарактеризовані через ергономічні
параметри СЛТС (п.4.5.16).
Кількісною характеристикою, що її використовують для оцінювання ергономічних властивостей системи, виступає ергономічний показник СЛТС (п. 4.5.19), який може бути одиничним, груповим, комплексним, проектним, виробничим тощо.
Тобто, як бачимо, встановлення ергономічних властивостей системи ЛТС за стандартом є складовою частиною проектування та експлуатації СЛТС.
Показники ергономічності:
Показник керування СЛТС (Керованість СЛТС) - кількісна характеристика СЛТС, що визначає пристосовність системи до можливостей людини щодо керування нею. Керованість може бути схарактеризована за допомогою таких показників:
• відповідність алгоритмів управління машиною рівню складності дій людини;
•відповідність розподілу функцій між людиною (групою людей) та машиною оптимальній структурі їх взаємодії задля досягнення цілей із збереженням провідної ролі людини;
•відповідність конструкції машини та організації робочого місця оптимальній психофізіологічній структурі та процесу діяльності щодо управління в нормальних та аварійних умовах;
• пристосованість інформаційних моделей до сприйняття їх людиною тощо.
Опановність СЛТС - сукупність властивостей СЛТС та її елементів, що визначають рівень пристосовності системи до швидкого і ефективного опанування її людиною (оператором).
Опановність характеризується такими показниками:
• закладеними в машині та її технічній документації можливостями щодо найскорішого її засвоєння (набуття відповідних знань, умінь, навичок управління та обслуговування);
• вимогами машини до професійного рівня людини (групи людей) щодо виконання нею функцій як в нормальних, так і в аварійних умовах;
• закладеними в машині можливостями щодо розвитку та вдосконалення професійно важливих якостей людини тощо.
Обслуговність СЛТС - сукупність властивостей системи та її елементів, що визначають рівень комфортності технічного обслуговування, ремонту, підготовлення СЛТС до експлуатації. Обслуговність характеризується за допомогою таких показників:
• відповідність конструкції машини (або її окремих елементів) психофізіологічній структурі та особливостям процесу діяльності людини щодо її експлуатації, обслуговування та ремонту;
• показник рівня готовності системи до застосування;
• показник часу, необхідного для обслуговування, тощо.
Безпечність СЛТС - характеризує рівень ергономічності СЛТС, що відображає загальну безпеку діяльності людини і технічних засобів у конкретному середовищі. Безпечність мусить враховувати такі фактори, як:
• відповідність умов функціонування машини біологічно оптимальним параметрам робочого середовища, що забезпечують людині нормальний розвиток, гарне здоров'я та високу працездатність;
• можливість зменшення аж до повної ліквідації шкідливих для довкілля умов функціонування машини тощо.