- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота №2 Вимірювання горизонтальних кутів способом повторень
- •Лабораторна робота №3 Вимірювання горизонтальних кутів способом прийомів
- •Лабораторна робота № 4 Вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів
- •Лабораторна робота № 5 Вимірювання кутів нахилу (вертикальних кутів)
- •Лабораторна робота №6 Визначення поправок у виміряну на місцевості відстань.
- •Лабораторна робота №7 Камеральна обробка результатів теодолітного ходу
- •Обчислення координат вершин теодолітного ходу .
- •Лабораторна робота №8 Робота з маркшейдерською графічною документацією та рішення задач по планам
- •Завдання для виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота № 9 Розрахунок вихідних даних для збивання гірничих виробок
- •Завдання для виконання роботи
- •Послідовність виконання роботи
- •Обчислення координат поверхневого теодолітного ходу в істинній системі.
- •Обчислення координат підземного теодолітного ходу в істинній системі.
- •Література:
Обчислення координат підземного теодолітного ходу в істинній системі.
Точки |
Довжина лінії, м |
Горизонтальний кут |
Дирекційний кут |
sin a |
Приріст координат |
Координати |
|||||||||
ст. |
віз. |
cos a |
∆Y |
∆X |
Y |
X |
|||||||||
А |
|
|
|
139º 11' 39" |
|
2,182 |
2,404 |
|
|
||||||
|
3,061 |
0º 00' 00" |
319º 11' 89" |
-0,653498 |
-2,000 |
2,317 |
707,005 |
1401,863 |
|||||||
3 |
|
|
|
0,756929 |
0,182 |
4,721 |
707,187 |
1406,584 |
|||||||
3 |
А |
|
|
|
|
10,029 |
11,051 |
|
|
||||||
|
14,070 |
236º 02' 00" |
222º 13' 39" |
-0,672076 |
-9,456 |
-10,419 |
|
|
|||||||
4 |
|
|
|
-0,740482 |
0,573 |
0,632 |
707,760 |
1407,216 |
|||||||
4 |
3 |
|
|
|
|
6,710 |
7,393 |
|
|
||||||
|
9,413 |
200º 07' 00" |
62º 20' 39" |
0,885752 |
8,338 |
4,369 |
|
|
|||||||
В |
|
|
|
0,464159 |
15,048 |
11,762 |
722,808 |
1418,978 |
|||||||
Y
= -3,118 fy
=
Y
- (YB
- YA)
= -18,921
28,154; fвід.
= l / (P/f) = 1/1000
X = -3,733 fx = X - (XВ- XA) = 20,848
3. Визначаємо кут повороту умовної системи, відносно істинної:
. (14.3)
Нев’язку fL визначаємо:
fL = L – L - L, (14.4)
де L – поправка у відстань L за сходження висків А і В до центру Землі:
L = HL/R, (14.5)
де Н – глибина орієнтування, Н = 410 м.
R – середній радіус кривизни Землі, R = 6370 км.
Нев’язка відстані створу висків не повинна перевищувати 1:2000.
4. Обчислюють дирекційний кут першої сторони підземного теодолітного ходу в істинній системі, координати усіх вершин підземного теодолітного ходу і виска В в істинній системі :
(14.6)
Зрівнювання координат виска В, отриманих з примикання на поверхні і з підземного теодолітного ходу, є додатковим контролем вимірювань і обчислень.
Лабораторна робота № 15-16
Нівелювання. Побудова профілю за даними нівелювання
Метою роботи є вивчення методики нівелювання шляху і побудова фактичного профілю, з визначенням проектних та робочих відміток.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.
Розподілившись на бригади по 4 чоловіка, виконати нівелювання шляху. По результатам нівелювання побудувати профіль, прийнявши горизонтальний масштаб 1:1000, а вертикальний 1:100 і розрахувати проектні та робочі відмітки.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.
Кожна бригада, у напрямку заданому викладачем, розбиває шлях на пікети, відстань між якими 20 метрів. Нівелювання виконується з середини. З одного встановлення приладу беруть відліки по рейці , з точністю до міліметру, на усіх пікетах станції. На зв'язуючих пікетах відліки беруть по чорній і червоній стороні рейки, а на проміжних тільки по чорній стороні Місце встановлення рейки на зв'язуючому пікеті відмічається крейдою, в зв'язку з тим що, при візуванні на наступній станції рейка повинна бути встановлена суворо в том же місці. Зворотній хід прокладається тільки по зв'язуючим пікетам.
Камеральна обробка результатів нівелювання виконується в спеціальних формулярах (табл. 16.1). В кінці кожної сторінки журналу і по закінченню ходу виконується контроль визначення перевищень:
Σа –Σв = ΣΔΖ; (l/2) ΣΔΖ = Σ ΔΖср , (16.1)
де а – задній відлік;
в – передній відлік.
Таблиця 16.1.
Точка |
Пікет |
Відлік по рейці |
Перевищен ня, h |
hcp. |
ГІ |
Абсол. відмітка |
Проект. відмітка |
Робоча відмітка |
||||||||
Задн. |
Пром. |
Перед. |
||||||||||||||
Ι |
ПК 0 |
0213 |
|
|
-2220 |
|
168,564 |
168,350 |
168,400 |
0,05 |
||||||
|
|
4895 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
4682 |
0722 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
ПК 1 |
|
1352 |
|
|
+1 |
|
167,841 |
168,000 |
0,16 |
||||||
|
ПК 2 |
|
1695 |
|
|
-2221 |
|
167,211 |
167,600 |
0,39 |
||||||
|
ПК 3 |
|
1830 |
|
|
|
|
166,868 |
167,200 |
0,33 |
||||||
|
ПК 4 |
|
|
|
|
-2220 |
|
166,733 |
166,800 |
0,07 |
||||||
|
ПК 5 |
|
|
2433 |
|
|
|
166,130 |
166,400 |
0,27 |
||||||
|
|
|
|
7117 |
-2222 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
4684 |
|
|
|
|
|
|
||||||
ΙΙ |
ПК 5 |
06165 |
|
|
-1512 |
|
166,746 |
166,130 |
166,400 |
0,27 |
||||||
|
|
300 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
4684 |
1013 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
ПК 6 |
|
1350 |
|
|
|
|
165,733 |
166,000 |
0,27 |
||||||
|
ПК 7 |
|
1600 |
|
|
-1511 |
|
165,396 |
165,600 |
0,20 |
||||||
|
ПК 8 |
|
1871 |
|
|
|
|
165,146 |
165,200 |
0,05 |
||||||
|
ПК 9 |
|
|
|
|
|
|
164,875 |
164,800 |
-0,08 |
||||||
|
ПК 10 |
|
|
2128 |
|
|
|
164,619 |
164,400 |
-0,22 |
||||||
|
|
|
|
6810 |
-1510 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
4682 |
|
|
|
|
|
|
||||||
ΙΙΙ |
ПК 10 |
0580 |
|
|
-2214 |
|
165,199 |
164,619 |
164,400 |
-0,22 |
||||||
|
|
5264 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
4684 |
0690 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
1369 |
|
|
-2214 |
|
164,509 |
164,400 |
-0,51 |
||||||
|
ПК 11 |
|
1771 |
|
|
|
|
163,830 |
163,600 |
-0,23 |
||||||
|
ПК 12 |
|
2219 |
|
|
|
|
163,428 |
163,200 |
-0,23 |
||||||
|
ПК 13 |
|
|
|
|
|
|
162,980 |
162,800 |
-0,18 |
||||||
|
ПК 14 |
|
|
2794 |
|
|
|
162,405 |
162,400 |
-0,00 |
||||||
|
ПК 15 |
|
|
7478 |
-2214 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
4684 |
|
|
|
|
|
|
||||||
∑3 = 16868; ∑П = 28760; ∑hcp = -5946;
(∑3 - ∑П) / 2 = ∑hcp; f = ∑hпр + ∑hзв. = -5946 + 5944 = -0002
По сумі перевищень для всього ходу визначають фактичну нев`язку ходу:
fh = ΣΔhпр – ΣΔhзв ; Σhпр - Σhзв = 0. (16.2)
Нев`язка не повинна перевищувати:
fдоп
= ±50
, (16.3)
де – L довжина ходу, км
Таблиця 16.2.
Точка |
Пікет |
Відлік по рейці |
h |
hcp. |
Абсолютні відмітки |
|
Задній |
Передній |
|||||
Ι |
ПК 15 |
2746 |
|
|
|
162,405 |
|
|
7428 |
|
|
|
|
|
|
4682 |
|
2210 |
2210 |
|
|
ПК 10 |
|
0536 |
2210 |
|
164,615 |
|
|
|
5218 |
|
|
|
|
|
|
4682 |
|
|
|
ΙΙ |
ПК 10 |
2165 |
|
|
|
|
|
|
6849 |
|
|
|
|
|
|
4684 |
|
1513 |
1513 |
|
|
ПК 5 |
|
0652 |
1513 |
|
166,128 |
|
|
|
5336 |
|
|
|
|
|
|
4684 |
|
+1 |
|
ΙΙΙ |
ПК 5 |
2438 |
|
|
2221 |
168,350 |
|
|
7122 |
|
2220 |
|
|
|
|
4684 |
|
2222 |
|
|
Фактичну нев'язку, якщо вона не перевищує допустимої, розподіляють зі зворотнім знаком порівно - на прямий та зворотній ходи і знаходять виправлені
3. Визначають горизонт інструменту:
ГІ = НА + а, (16.4)
де а - відлік по чорній стороні рейки.
4. Визначають відмітки зв'язуючих точок:
Ні = Ні-1 + h, (16.5)
де Ні-1 – відмітка попереднього пікету;
h – виправлене перевищення між точками.
5. Визначають проектний похил, як різницю висот кінців відрізку по відношенню до довжини всього ходу:
і = (Нп - Но) / l. (16.6)
6. Визначають проектні відмітки:
Н'r =Нk + i , (16.7)
де Нк - проектна відмітка n -ої точки , i - проектний похил .
Додаючи, ці перевищення до проектної відмітки нульового пікету, отримуємо проектні (червоні) відмітки усіх пікетів .
Визначають робочі відмітки, як різницю проектних (червоних) і фактичних чорних відміток (до сантиметрів).
Будується профіль нівелювання. Горизонтальний масштаб приймається рівним - 1:1000; а вертикальний масштаб -1:100 (рис. 16.1).
На профілі показують:
Схематичний план шляху, з виносом пікетних точок і реперу.
Номера пікетів, фактичні і проектні відмітки, фактичний нахил і довжини.
Сітку висот, фактичний (чорний) і проектний (червоний) профіль шляху.
Робочі відмітки.
Рис. 16.1 Профіль нівелювання
