Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.43 Mб
Скачать

2.3.4. Процеси соціальної мобільності як об'єкт соціальної політики

Різні теорії соціальної стратифікації, соціально-класових віднаї син стали методологічною основою для формування теорії соціаля ної мобільності. Мобільність — це процес, пов'язаний зі зміною лк| диною, індивідом, сім'єю свого місця в соціальній структурі суспілн ства. Соціальна мобільність — це форма соціального відтворення процес соціальних (горизонтальних, вертикальних) переміщень, па рехід індивідів з одних соціальних класів, соціальних груп, верств ді інших, пов'язаних як із соціальним піднесенням, так і з соціальний спадом.

Поняття соціальної мобільності в соціології запропонував П. Соі рокін ("Соціальна мобільність", 1927 р.). Під соціальною мобільнісі тю він розумів, по-перше, перехід індивідів з однієї соціальної групи в іншу, по-друге, зникнення тих чи інших соціальних груп і появи інших, по-третє, зникнення і заміну сукупностей певних соціальних груп елементарного та кумулятивного характеру. Отже, на думку) П. Сорокіна, соціальна мобільність — це будь-який перехід індивіда! чи соціального об'єкта або цінності, створеної чи модифікованої завдяки діяльності, з однієї соціальної позиції в іншу. • і

П. Сорокін виокремив два основних типи соціальної мобільно­сті — горизонтальну та вертикальну. Горизонтальна мобільність означає перехід індивіда з одного соціального статусу (соціальної позиції) в інший, що розміщені на одному рівні, коли перший статус еквівалентний другому. Іншими словами, горизонтальна мобіль­ність — це процес переміщення людини на одному соціальному рів­ні. Але основою соціального розвитку, соціальної мобільності є вер­тикальна мобільність, тобто процес переходу індивіда з однієї соціальної групи (страти, класу, прошарку) в іншу. Вертикальна мо­більність пов'язана з рухом як угору, так і вниз, тобто буває висхід­на і спадна.

62

ш |>шкальну мобільність професійну (службовий піні, що пов'язано зі зміною професійного статусу),

і сипи або зниження рівня добробуту) і політичну

ШИНІ! ііОо нижчий соціальний статус, пов'язаний з рівнем

ріп піні процесів соціальної мобільності використову- їм п, як швидкість, інтенсивність, сукупний індекс

І ІІ.ІІ.И І І

піт соціальної мобільності розуміють вертикальну

н і шино або кількість економічних, професійних чи по-

■ і їм проходить індивід, рухаючись угору або вниз, за

і Ч.ісу,

її инніспію соціальної мобільності розуміють кількість

■ н.і їм.поні горизонтальних або вертикальних соціаль-

ч. пі. 1.1 псиний проміжок часу змінюють свої статуси.

ідинідів у певній соціальній спільності — це абсо-

іііінн її. мобільності, їхня частка в загальній чисельності

III і и.пої і цільності — це відносна мобільність. Сукупний

.'і)і,і іі.інч мобільності є результатом взаємозв'язку швидкості

ці.оі о процесу.

П м 111.(їх процесів, що зумовлюють функціонування та

ці н'мп соціальної мобільності в суспільстві, лежить со-

іиііісгі. між індивідами. Соціальна нерівність — об'єктив-

і ' оцішп.пого буття, джерело його розвитку, функціону-

н.ііоі мобільності, соціальної структурованості суспіль-

ііорсппя й самодостатності розвитку багатогранних

мни ін'и'ікііі - пов'язана з нерівністю соціальних статусів м і .■пі.пм,па нерівність — складне й суперечливе суспільне ні. і м.п і'.і і аювимірний (як конструктивний, так і деструк-і' ми н-р (поглиблена соціальна нерівність).

і і ііі.ііої мобільності є важливим об'єктом соціальної

НИ ' ОЦІильиа політика, спрямована на створення умов для

я соціальної мобільності, має виходити з того, що

іміпіми чинниками, які зумовлюють процеси соціальної мо-

о і рсба суспільства у стійких, стабільних, відкритих, са-

п.іііпх процесах соціодинаміки, що здійснюється на ос-

.них переміщень людей, насамперед по вертикалі. Ста-

."і п па міч не, демократичне суспільство — це насамперед

■ їй спсивиоїсоціальної мобільності, яке постійно "пору-

63

шує", розриває тканину його соціальної структури, не доводить її жорсткості, застійності. Така соціальна політика має створюваї умови для природного функціонування процесів соціальної мобі-ності, сприяючи відтворенню конструктивних складових цього п' цесу і гальмуючи деструктивні чинники.