- •1.2. Мета і завдання соціальної політики
- •1.3. Умови реалізації соціальної політики
- •1.4. Суб'єкти соціальної політики
- •1.4.1. Людина як суб'єкт соціальної політики
- •1.4.2. Держава як суб'єкт соціальної політики
- •1.4.3. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики
- •1.4.4. Громадські організації як суб єкти соціальної політики
- •1.4.5. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики
- •1.5. Принципи реалізації соціальної політики
- •1.5.1. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики
- •1.5.2. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики
- •1.1.1. Комплексність соціальної політики
- •1.5.4. ПІринцип пріоритету соціальних інтересів людини, особистості
- •1.5.5. Принцип єдності організаційних
- •1.5.7. Принцип єдності централізованих
- •1.6. Основні напрямки і пріоритети здійснення соціальної політики в сучасних умовах
- •1.6.1. Соціальна політика, спрямована на створення умов
- •1.6.2. Соціальна політика як чинник розвитку суспільних і соціальних відносин
- •1.6.3. Соціальна політика, спрямована на формування соціальної безпеки людини і суспільства*
- •1.6.4. Гуманітарна сфера і гуманітарна політика
- •2.1. Соціальні відносини
- •2.2. Соціальна структура суспільства і соціальна політика
- •1.1.2. Класи і класові відносини
- •2.3.4. Процеси соціальної мобільності як об'єкт соціальної політики
- •2.3.5. Суперечливий характер соціального простору сучасного українського суспільства
- •2.4. Соціальна політика,
- •2.4.1. Соціальна політика як чинник формування економічних основ для стабільного етнонаціонального розвитку
- •2.4.5. Основні засади оптимізації мовної політики
- •2.41.6. Правові засади етнонаціональної політики
- •2.5. Соціальна політика, спрямована на регулювання сімейно-шлюбних відносин
- •2.5.1. Основні пріоритети соціальної політики, спрямованої на регулювання сімейно-шлюбних відносин
- •1,2, Соціальна політика, спрямована на створення умов для виконання сім'єю своїх основних функцій
- •2.5.3. Соціальна політика як чинник реалізації репродуктивної функції сім'ї
- •1,5.4. Вплив соціальної політики на здійснення сім'єю виховної функції
- •2,5.5. Створення сприятливих можливостей
- •2.5.6. Роль соціальної політики у здійсненні сім'єю господарсько-побутової функції
- •2,5.7. Створення соціальних умов для реалізації сім'єю функції використання вільного часу (проведення дозвілля)
- •3.1. Поняття соціального захисту і соціальної безпеки
- •3.1.1. Гарантії соціального захисту в Конституції України
- •3.1.2. Визначення соціального захисту
- •3.1.3. Соціальний захист і соціальна безпека
- •3.1.4. Мета соціального захисту
- •3.1.5. Активна і пасивна спрямованість соціального захисту
- •3.1.6. Соціальний захист і соціальне забезпечення
- •3.2. Історія розвитку соціального захисту до кінця XIX ст.
- •3.2.1. Особиста доброчинність
- •3.2.2. Церква
- •3.2.3. Боротьба з жебраками
- •3.2.4. Соціальний захист за часів козаччини
- •3.2.5. Запровадження державної системи соціального захисту
- •3.3. Формування сучасних систем соціального захисту і роль моп у цьому процесі
- •3.3.1. Трансформація економічної ролі сім'ї
- •3.3.2. Колективна відповідальність за індивідуальний добробут
- •3.3.3. Формування систем соціального захисту в різних країнах
- •3.3.4. Роль моп у формуванні сучасних систем соціального захисту
- •3.4. Система соціального захисту в україні
- •3.4.1. Соціальний захист як система
- •3.4.2. Напрямки соціального захисту
- •3.4.3. Соціальна робота
- •3.5. Сучасні проблеми соціального
- •3.5.1. Обмеження ресурсів на соціальні цілі
- •3.5.2. Демографічні, економічні та соціальні проблеми
- •3.5.3. Здійснення необхідних реформ у сфері соціального захисту
- •3.5.4. Глобалізація соціального захисту
- •3.5.5. Концепція сталого розвитку
- •4.1. Основні поняття
- •4.1.2. Визначення страхування
- •4.1.3. Страхова солідарність
- •4.1.4. Характеристики ризику
- •4.1.5. Страхові тарифи
- •4.1.6. Економічна природа страхування
- •4.2. Кошти і тарифи
- •4.2.3. Об'єкти й суб'єкти в соціальному страхуванні
- •4.2.4. Перерозподіл коштів у соціальному страхуванні
- •4.2.5. Диференціація тарифів у соціальному страхуванні
- •4.3. Види соціального страхування
- •4.3.1. Перелік видів соціального страхування
- •4.3.2. Специфічні особливості пенсійного страхування
- •4.3.3. Цілі пенсійного страхування
- •4.3.4. Умови надання пенсій
- •4.3.5. Соціальні пенсії
- •4.3.6. Види пенсійних систем
- •4.3.7. Державні солідарні (розподільчі) системи
- •4.3.8. Накопичувальні системи
- •4.3.9. Диверсифікація пенсійного забезпечення
- •4.3.10. Криза пенсійної системи в Україні
- •4.3.11. Криза пенсійного забезпечення в зарубіжних країнах
- •4.3.12. Чилійська пенсійна система
- •4.3.13. Нова трирівнева пенсійна система
- •4.3.14. Варіанти пенсійної реформи
- •4.3.15. Пенсії по інвалідності
- •4.3.16. Медичне страхування
- •4.3.17. Страхування від нещасних випадків
- •4.3.18. Страхування на випадок безробіття
- •5.1. Соціальне нормування
- •5.1.1. Мінімум засобів існування
- •5.1.2. Сім'я як: об'єкт соціального нормування
- •5.2.1. Бідність як суспільно-історичне явище
- •5.2.2. Визначення бідності
- •5.2.3. Межа та вимірювання бідності
- •5.2.4. Статистичні характеристики бідності
- •5.2.5. Бідність у сучасному світі
- •5.2.6. Бідність в Україні
- •5.3. Соціальна допомога
- •5.3.2. Визначення соціальної допомоги
- •5.3.3. Переваги адресності
- •5.3.4. Два аспекти адресності
- •5.3.5. Види помилок в адресуванні
- •5.3.6. Способи адресування
- •5.3.7. Додаткові ефекти програм адресної допомоги
- •5.3.8. Субсидії громадянам та підприємствам
- •5.3.9. Характеристики соціальної допомоги згідно з Міжнародним бюро праці
- •6.1. Класифікація держав загального добробуту
- •6.1.1. Загальна характеристика
- •6.1.2. Моделі держави загального добробуту
- •6.2. Шведська модель соціал-демократичної держави добробуту
- •6.2.1. Політичні передумови
- •6.2.2. Фінансування соціальної сфери
- •6.2.3. Перерозподіл доходів
- •6.2.4. Соціальна допомога
- •6.2.5. Становище жінок
- •6.2.6. Сімейна політика
- •6.2.7. Охорона здоров'я
- •6.3. Держава загального добробуту
- •6.3.1. Соціально-ринковий консенсус
- •6.3.2. Соціальні витрати
- •6.3.3. Доходи і бідність
- •6.3.4. Соціальна допомога
- •6.3.5. Становище жінок
- •6.4. Держава загального добробуту у сша
- •6.4.1. Загальні риси
- •6.4.2. Ідеологія і соціальні витрати
- •6.4.3. Нерівність доходів і бідність
- •6.4.4. Соціальна допомога
- •6.4.5. Расова нерівність і держава добробуту
- •6.4.7. Охорона здоров я
- •Основи соціальної політики
- •8КигаіІ¥8куу, Уііаііу а.
2.3.4. Процеси соціальної мобільності як об'єкт соціальної політики
Різні теорії соціальної стратифікації, соціально-класових віднаї син стали методологічною основою для формування теорії соціаля ної мобільності. Мобільність — це процес, пов'язаний зі зміною лк| диною, індивідом, сім'єю свого місця в соціальній структурі суспілн ства. Соціальна мобільність — це форма соціального відтворення процес соціальних (горизонтальних, вертикальних) переміщень, па рехід індивідів з одних соціальних класів, соціальних груп, верств ді інших, пов'язаних як із соціальним піднесенням, так і з соціальний спадом.
Поняття соціальної мобільності в соціології запропонував П. Соі рокін ("Соціальна мобільність", 1927 р.). Під соціальною мобільнісі тю він розумів, по-перше, перехід індивідів з однієї соціальної групи в іншу, по-друге, зникнення тих чи інших соціальних груп і появи інших, по-третє, зникнення і заміну сукупностей певних соціальних груп елементарного та кумулятивного характеру. Отже, на думку) П. Сорокіна, соціальна мобільність — це будь-який перехід індивіда! чи соціального об'єкта або цінності, створеної чи модифікованої завдяки діяльності, з однієї соціальної позиції в іншу. • і
П. Сорокін виокремив два основних типи соціальної мобільності — горизонтальну та вертикальну. Горизонтальна мобільність означає перехід індивіда з одного соціального статусу (соціальної позиції) в інший, що розміщені на одному рівні, коли перший статус еквівалентний другому. Іншими словами, горизонтальна мобільність — це процес переміщення людини на одному соціальному рівні. Але основою соціального розвитку, соціальної мобільності є вертикальна мобільність, тобто процес переходу індивіда з однієї соціальної групи (страти, класу, прошарку) в іншу. Вертикальна мобільність пов'язана з рухом як угору, так і вниз, тобто буває висхідна і спадна.
62
ш |>шкальну мобільність професійну (службовий піні, що пов'язано зі зміною професійного статусу),
і сипи або зниження рівня добробуту) і політичну
ШИНІ! ііОо нижчий соціальний статус, пов'язаний з рівнем
ріп піні процесів соціальної мобільності використову- їм п, як швидкість, інтенсивність, сукупний індекс
І ІІ.ІІ.И І І
піт соціальної мобільності розуміють вертикальну
н і шино або кількість економічних, професійних чи по-
■ і їм проходить індивід, рухаючись угору або вниз, за
і Ч.ісу,
її инніспію соціальної мобільності розуміють кількість
■ н.і їм.поні горизонтальних або вертикальних соціаль-
ч. пі. 1.1 псиний проміжок часу змінюють свої статуси.
ідинідів у певній соціальній спільності — це абсо-
іііінн її. мобільності, їхня частка в загальній чисельності
III і и.пої і цільності — це відносна мобільність. Сукупний
.'і)і,і іі.інч мобільності є результатом взаємозв'язку швидкості
ці.оі о процесу.
П м 111.(їх процесів, що зумовлюють функціонування та
ці н'мп соціальної мобільності в суспільстві, лежить со-
іиііісгі. між індивідами. Соціальна нерівність — об'єктив-
і ' оцішп.пого буття, джерело його розвитку, функціону-
н.ііоі мобільності, соціальної структурованості суспіль-
ііорсппя й самодостатності розвитку багатогранних
мни ін'и'ікііі - пов'язана з нерівністю соціальних статусів м і .■пі.пм,па нерівність — складне й суперечливе суспільне ні. і м.п і'.і і аювимірний (як конструктивний, так і деструк-і' ми н-р (поглиблена соціальна нерівність).
і і ііі.ііої мобільності є важливим об'єктом соціальної
НИ ' ОЦІильиа політика, спрямована на створення умов для
я соціальної мобільності, має виходити з того, що
іміпіми чинниками, які зумовлюють процеси соціальної мо-
о і рсба суспільства у стійких, стабільних, відкритих, са-
п.іііпх процесах соціодинаміки, що здійснюється на ос-
.них переміщень людей, насамперед по вертикалі. Ста-
."і п па міч не, демократичне суспільство — це насамперед
■ їй спсивиоїсоціальної мобільності, яке постійно "пору-
63
шує",
розриває тканину його соціальної
структури, не доводить її жорсткості,
застійності. Така соціальна політика
має створюваї умови для природного
функціонування процесів соціальної
мобі-ності, сприяючи відтворенню
конструктивних складових цього п' цесу
і гальмуючи деструктивні чинники.
