1.6 Заходи процесуального примусу

Заходи процесуального примусу спрямовані на забезпечення необхідних умов нормальної роботи суду, виконання встановлених правил адміністративного судочинства та надання можливості суду мати реальні засоби примусового впливу щодо порушників таких правил. Цими заходами є встановлені в розділі VI КАСУ процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують установлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства.

До видів заходів процесуального примусу належать:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) привід.

Кодексом передбачено, що до однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.

Слід зауважити, що згадані заходи не виконують каральних функцій, не служать мірою відповідальності. Вони є лише засобами адміністративно-процесуального примусового забезпечення дотримання правил адміністративного судочинства. Зокрема, вони можуть бути поєднані з одночасним застосуванням до особи мір адміністративної відповідальності, якщо для того є відповідні підстави.

Фактичними підставами для застосування заходів процесуального приводу є порушення встановлених у суді правил або перешкоджання здійсненню адміністративного судочинства. Такі порушення можуть виражатися як в протиправних діях особи, так і її бездіяльності.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання встановлених законом обов’язків.

Забезпечення порядку в залі судового засідання, всебічне і неухильне дотримання всіх процесуальних правил адміністративного судочинства, належна організація адміністративного судового процесу покладається на головуючого в судовому засіданні, якому в межах своїх обов’язків допомагає судовий розпорядник.

За порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого до учасників адміністративного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, застосовується попередження, а в разі повторного вчинення таких дій – видалення із залу судового засідання.

У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом. Така ухвала надсилається державному виконавцю для виконання.

До належно викликаних особи, особисту участь якої визнано судом обов’язковою, та свідка, які без поважних причин не прибули в судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. Привід не застосовується до малолітніх та неповнолітніх осіб, вагітних жінок, інвалідів першої і другої груп, жінок, які мають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно з КАСУ не можуть бути допитані як свідки.

Про привід суд постановляє ухвалу, яка передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження у справі або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, яку належить привести.