2. Підготовче провадження.

До початку судового розгляду адміністративної справи суд вживає заходи для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку.

Під розумним строком у КАСУ мається на увазі найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

У ході піготовчого провадження суддя, який відкрив провадження в адміністративній справі, вживає заходів щодо витребування документів та інших матеріалів; наведення необхідних довідок; проведення огляду письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначення експертизи, вирішення питань про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача; прийняття рішення про проведення попереднього судового засідання та вирішення інших питань підготовчого провадження.

Попереднє судове засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об’єктивного вирішення справи протягом розумного строку. Його проводить суддя, що здійснює підготовку справи до судового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Він з’ясовує, чи не відмовляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відповідач адміністративний позов і роз’яснює сторонам можливості щодо примирення.

Сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов’язків сторін і предмета адміністративного позову.

Позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання такого позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Якщо спір не врегульовано у визначеному порядку, суд вчиняє дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду. Зокрема, суд може запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази у справі; здійснити судові доручення; вжити заходів щодо забезпечення адміністративного позову; надати можливість особам, що беруть участь у справі, ознайомитися з матеріалами адміністративної справи та ін.

За наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; зупинення провадження у справі чи його закриття; закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

3. Судовий розгляд адміністративної справи.

Судовий розгляд адміністративної справи є наступним важливим етапом стадії провадження в суді першої інстанції. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Судовий розгляд здійснюється в залі судових засідань з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Керує ходом судового засідання головуючий, яким є суддя, що здійснював підготовче провадження. Зокрема, головуючий у судовому засіданні забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин у справі. Він вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Головуючий оголошує склад суду, а також імена експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, а також їхнє право заявляти відводи.

Кодексом передбачені окремі випадки, коли суд може відкласти розгляд справи (це, наприклад, випадки неприбуття в судове засідання окремих осіб, які беруть участь у справі, у тому числі свідка, експерта, спеціаліста та ін.).

При заявленні клопотань від осіб, які беруть участь у справі, суд вирішує їх негайно після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні осіб.

Учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні, до якого вони звертаються «Ваша честь».

Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю судді про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з’ясовує: чи підтримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися.

Позивач може відмовитися від позову або змінити позовні вимоги, а відповідач – визнати позов протягом всього часу судового розгляду. Крім того, сторони можуть примиритися протягом всього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.

Для встановлення предмета доказування, тобто обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи та інші носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів. Така діяльність визначається як судове доказування.

Заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд залежно від характеру спірних правовідносин установлює порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення. На цьому етапі у передбачених законом випадках суд може оголосити перерву або відкласти розгляд справи у зв’язку з необхідністю одержання нових доказів чи з’ясування інших необхідних обставин у справі.

Відповідно до ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та інших представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази повинні бути належними та допустимими, тобто такими, що отримані законним шляхом і стосуються предмета доказування. Докази надають особи, що беруть участь у справі, насамперед, кожна зі сторін, які повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їхні вимоги чи заперечення. Водночас в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто в таких випадках встановлена презумпція вини суб’єкта владних повноважень.

Після з’ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази. Вислухавши і дослідивши їх, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів – наступного процесуального етапу провадження.

Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. У цих промовах, що надаються учасникам у визначеному порядку, можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні.

Суд не обмежує тривалість дебатів певним часом. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками. При виникненні під час судових дебатів необхідності з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування таких обставин. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться у загальному порядку.