1.3 Система структурних елементів адміністративного провадження

Адміністративне провадження інтегрує в собі сукупність складових частин, які у своїй взаємодії та певній послідовності (виникнення, зміни та припинення) сприяють здійсненню адміністративно-процесуальної діяльності щодо розгляду і вирішеня окремої адміністративної справи в межах даного провадження. Тобто, будучи частиною адміністративного процесу, адміністративне провадження саме складається з окремих структурних елементів, до яких можна віднести процесуальні стадії, процесуальні етапи та процесуальні дії.

Зміст адміністративного провадження становить сукупність здійснюваних на основі закону певних процесуальних дій, які опосередковуються в різноманітних процесуальних відносинах та відповідних юридичних результатах. Певну кількість таких послідовних процесуальних дій у межах окремих адміністративних операцій залежно від призначення, очікуваного результату та інших особливостей зазвичай об’єднують у процесуальні стадії. Отже, стадія як частина адміністративного проваження – це відносно самостійна сукупність послідовно здійснюваних, логічно пов’язаних процесуальних дій, об’єднаних особливим завданням та певною метою щодо отримання визначеного юридичного результату, закріпленого у відповідних процесуальних документах. Конкретні види, зміст та кількість процесуальних стадій залежать від специфіки певних адміністративних справ, властивих тому чи іншому виду адміністративного провадження.

Усю різноманітність процесуальних дій, які здійснюються в рамках окремих етапних операцій різних адміністративних проваджень, певною мірою умовно можна об’єднати в три узагальнювальні стадії :

– початкову (підготовчу), яка включає аналіз ситуації, підготовку відповідних документів або вироблення певного проекту, а також забезпечення умов прийняття певного управлінського рішення (акту);

– основну (центральну), пов’язану з прийняттям певного рішення та організацією його виконання;

– заключну, яка охоплює етап реалізації прийнятого рішення та контроль за правильністю його виконання і відповідністю результатів.

Деякі автори виділяють ще стадію оскарження (опротестування) прийнятого рішення як факультативну.

Водночас окремим видам адміністративних проваджень властиві свої специфічні стадії, які розрізняються за метою, колом учасників та характером здійснюваних у їх межах процесуальних дій. Вони завжди логічно пов’язані між собою і послідовно змінюють одна одну.

Етапи як складові процесуальних стадій становлять сукупність окремих процесуальних дій, здійснюваних для досягнення проміжної мети певної стадії провадження. Наприклад, початкова стадія може складатися з таких етапів, як порушення адміністративної справи; збір, обробка та аналіз необхідних документів; попередня оцінка доказів та ін. Певним етапам властиві свої безпосередні завдання і цілі, коло учасників та визначені процесуальні дії.

Окремі процесуальні дії, як найменший структурний елемент адміністративного провадження, його основа, учиняються в рамках певних процесуальних процедур, які нормативно визначають порядок здійснення таких дій для досягнення мети того чи іншого провадження у справі. Процесуальні дії наповнюють конкретним змістом ті чи інші проміжні етапи, а загалом – і зміст конкретного провадження. Це, наприклад, складення протоколу про адміністративний проступок, ознайомлення порушника з його змістом, подання заяви, вилучення речових доказів тощо. Адміністративні процедури при цьому не є структурними складовими провадження. Вони здебільшого нормативно визначають абстрактний порядок здійснення окремих процесуальних дій незалежно від динамічних та часових чинників.

Отже, структуру адміністративного процесу утворює сукупність різноманітних адміністративних проваджень, які у свою чергу включають такі структурні складові, як стадії, етапи та процесуальні дії. Цей послідовний, логічний ланцюжок виглядає таким чином: адміністративний процес – адміністративні провадження – стадії адміністративних проваджень – процесуальні етапи – процесуальні дії.