Заняття 4.

1. Поняття джерел доказів (видів доказів).

2. Показання |показники,показання| свідка|очевидця| як джерело доказів, їх предмет і значення. Чинники|фактори|, що впливають на достовірність показань|показників,показань| свідків|очевидців|. Збирання|здобуття|, перевірка і оцінка показань|показників,показань| свідків|очевидців|. З’ясування достовірності показань свідка.

3. Показання з чужих слів.

4. Речові докази, поняття, види, порядок|лад| залучення до справи|речі|, особливості оцінки.

5. Документи як джерела доказів. Збирання, перевірка і оцінка документів. Відмінність|відзнака| документа - самостійного джерела доказів від документа - речового доказу.

6. Види документів як джерел доказів. Протоколи процесуальних дій та додатки до них, особливості оцінки.

7. Висновок експерта як джерело доказів. Особи, яким може бути доручено проведення експертизи. Перевірка і оцінка висновку|укладення,ув'язнення| експерта.

№1 .Слідчий провадив досудове розслідування за фактом заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких настала смерть потерпілого. Він допитав як свідка сусіда загиблого, Марінчука, свідок розповів, що він бачив, як на потерпілого, коли той повертався додому десь о першій годині, напав молодик, якого він раніше бачив у потерпілого, нападник жорстоко бив потерпілого. За даними, які повідомив Марінчук, був затриманий підозрюваний Касимов. Під час проведення пред’явлення для впізнання Марінчук впевнено впізнав Касимова як особу, яка напала на потерпілого. Касимов стверджував, що він дійсно зустрічався з потерпілим, який заборгував йому значну суму, наполягав на поверненні боргу, але він не наносив потерпілому тих ушкоджень, від яких останній помер.

Слідчий вважав, що ним зібрані достатні докази, які викривають Касимова у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.

Під час судового розгляду був проведений допит свідка Марінчука, який пояснив, що він чув як потерпілий сварився з обвинуваченим, але не бачив, щоб обвинувачений наносив потерпілому побої. На запитання прокурора, чому він змінив показання, Марінчук пояснив, що він слідчому давав такі ж показання, він просто висловив припущення, що, оскільки Касимов сварився з потерплим, то саме він, Касимов і заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, але сам він цього не бачив.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про оголошення тих показань, які Марінчук давав на досудовому слідстві. Необхідність такого оголошення прокурор обгрунтував тим, що він має намір перевірити достовірність показань, які свідок дає в суді, з’ясувати причини істотної зміни ним показань.

Захисник заперечує проти задоволення клопотання, посилається на ч. 4 ст.95 УПК, відповідно до якої суд не вправі обгрунтувати судові рішення показаннями наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Захисник вважає, що суд взагалі не може досліджувати показання, які свідок давав слідчому на досудовому слідстві.

Як слід вирішити клопотання прокурора?

№2.Крамаренко з тяжкими пораненнями був доставлений машиною Швидкої допомоги до міської лікарні, де під час операції помер. За даним фактом слідчий проводить досудове розслідування., він допитав як свідка лікаря Медвєдєва, який чергував в лікарні, коли туди був доставлений Крамаренко. Медвєдєв дав такі показання: коли він приймав Крамаренка, той був непритомний. Лікар машини Швидкої допомоги, який привіз пораненого, Мороз, знайомий Медвєдєва (вони разом вчилися в медичному університеті), розповів, що Швидку допомогу викликали невідомі особи до ресторану «Південь», де знаходився поранений Крамаренко, який на той момент ще був притомний та просив врятувати його. Крамаренко також казав, що поранення йому заподіяв його товариш, син власника ресторану, з яким вони посварилися.

Сдідчий викликав та допитав як свідка лікаря Мороза, який стверджував, що поранений Крамаренко був непритомний на момент, коли він його забирав до лікарні, і нічого йому не казав. На запитання слідчого Мороз пояснив, що він нічого не казав Медвєдєву про доставленого ним Крамаренка.

Чи може слідчий використати як докази на слідстві показання Медвєдєва?

Чи доцільно викликати до суду як свідка Медвєдєва і послатися на його показання як на доказ (за умови, що він даватиме такі ж показання, як на досудовому розслідуванні)?

№ 3. Сучкова притягнуто до кримінальної відповідальності за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень своїй співмешканці, Петровій, за таких обставин: Сучков та Петрова проживали спільно, але шлюб не реєстрували, між ними часто виникали суперечки, Сучков виганяв Петрову зі своєї квартири, потім вони мирилися, знов жили разом. 13 квітня Сучков, знаходячись в стані сильного сп’яніння, почав виганяти Петрову, вона чинила опір, вони голосно сварилися. На шум до їх квартири увійшла Семенова, яка мешкала в сусідній квартирі, намагалась припинити сварку, але Сучков і її став виганяти з хати та заподіяв їй легкі тілесні ушкодження. Семенова, який було 75 років, з сердцевим нападом була поміщена до лікарні. Оскільки вона була єдиним очевидцем події, слідчий звернувся з відповідним клопотанням до слідчого судді, слідчий суддя провів допит Семенової як свідка (заяву про заподіяння їй тілесних ушкоджень вона не подавала).

В судовому засіданні Сучков себе винним не визнавав, стверджував, що Петрова сама, знаходячись в нетверезому стані, впала і одержала пошкодження. Прокурор оголосив показання свідка Семенової, яка викривали Сучкова у вчиненні злочину. Захисник наполягає на визнанні даних, які містяться в протоколі допиту, недопустимими з таких підстав. Перед допитом Семеновій не було роз’яснено її право відмовитися від давання показань, оскільки суддя вважав, що вона стороння по відношенню до Сучкова людина, сусідка. Як з’ясував захисник, Сучков у віці трьох років був усиновлений Марією Сучковою, яка є дочкою Семенової.

Дайте оцінку доводам захисника.

№ 4. В суді першої інстанції розглядається кримінальна справа, в який Грабко звинувачується в умисному вбивстві Базарова. Одним з джерел доказів, наданих стороною обвинувачення, були показання свідка Дворнікова, який пояснив, що він знайшов тяжко пораненого Базарова, викликав швидку допомогу та міліцію. Ще до приїзда швидкої та міліції поранений опритомнів і сказав, що поранення йому заподіяв Грабко, який мав намір його вбити. Коли приїхала машина швидкої допомоги, а згодом і міліція, Базаров знову втратив свідомість. Ще троє свідків в своїх показаннях стверджували,що вони чули, як Грабко погрожував Базарову. За клопотанням захисника в суд був викликаний та допитаний як свідок лікар шпиталю, до якого було доставлено пораненого. Лікар пояснив, що Базарова швидка привезла ще живим, але його поранення були не сумісними з життям, незважаючі на всі зусилля лікарів потерпілий помер, не приходячі до тями. На запитання захисника свідок пояснив, що він як лікар, використовуючі свої спеціальні знання, переконаний, що одразу після заподіяння Базарову ушкоджень останній вже не міг говорити.

Прокурор зажадав допитати лікаря як експерта.

Чи можна використовувати в кримінальному провадженні як докази відомості, повідомлені лікарем щодо обставин, які він сам не спостерігав, і про які він дає показання на підставі своїх спеціальних знань? Чи можливий його допит щодо таких обставин?

№ 5. Могільняк був затриманий за підозрою у незаконному зберіганні та збуті наркотичних речовин. Працівники міліції, які провели затримання, вилучили у підозрюваного два шприци з рідиною, бінт, шкіряний гаманець а також гроші – 150 грн. Відповідні дані були занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і слідчий розпочав досудове розслідування за ознаками вчиненння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК. Слідчий вважає за необхідне вилучені при затриманні речі та гроші приєднати до справи як речові докази.

Яким чином повинен діяти слідчий?

№ 6. Під час досудового розслідування слідчий за дозволом слідчого судді провів негласне відібрання зразків (відбитків пальців), необхідних для порівняльного дослідження (здійснювалось провадження щодо злочину, передбаченого ст.111 ч. 1 КК). В судовому засіданні прокурор надав як доказ висновок експерта, який провів дослідження зразків, що були одержані негласно. Відповідно до цього висновку, відбитки пальців, які було одержано негласно, співпадають з відбитками на речових доказах. Захисник обвинуваченого, який себе винним не визнає, заперечує проти використання висновку експерта як джерела доказів, пославшись на те, що на момент відібрання у його підзахисного зразків, повідомлення про підозру йому зроблене не було. Крім того, про проведення такої негласної дії підозрюваного повідомлено не було. Про проведення цієї дії підозрюваний та захисник дізнались тільки під час надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування, на цей момент пройшло більше одного року з моменту відібрання зразків.

Прокурор зазначив, що відібрання зразків для порівняльного дослідження відповідно до ст. 274 КПК можливе не тільки в учасників кримінального провадження. Необхідність негласного відібрання зразків прокурор пояснив тим, що під час досудового розслідування виникла потреба перевірити версію про причетність до злочину обвинуваченого таким чином, щоб він про це не дізнався та не міг знищити деякі докази. Повідомлення про проведення щодо підозрюваного негласної слідчої (розшукової) дії неможливо було зробити своєчасно, оскільки на протязі 6 місяців підозрюваний переховувався.

Дайте оцінку доводам захисника та прокурора, чи можна дані, що містяться у висновку експерта вважати допустимим доказом?

№7. При здійсненні кримінального провадження щодо Петренка, якому повідомлено про підозру в зловживанні службовим становищем і в посадовому підробленні, в розпорядженні слідчого виявилися документи, в яких були підробки.

На допиті підозрюваний Петренко визнав себе винним і показав, що підробки виконані його рукою. Враховуючи зізнання підозрюваного, а також таку обставину, що для встановлення фактів підробок не потрібно обов’язкового проведення експертизи, слідчий вирішив експертизу не призначати. Крім того, слідчий протягом досить тривалого часу працював експертом в криміналістичній лабораторії і сам прийшов до висновку про те, що зміни в документах (підробки) виконані підозрюваним.

Чи правильне рішення слідчого (про відсутність необхідності призначати експертизу)? Чи можна як джерело доказів для встановлення факту підробки використовувати показання підозрюваного?