5. Показники ефективності функціонування ланцюгів поставок: основні вимоги та класифікація

У рамках управління по KPI (Key Performance Indicators) пропонується відмовитися від використання тільки фінансових показників для оцінки ефективності діяльності компанії та сконцентруватися на показниках нефінансового характеру, що оцінюють задоволеність споживачів, ефективність внутрішніх адміністративних і технологічних процесів, потенціал обслуговуючого персоналу, - ці показники, у свою чергу, забезпечують фінансовий успіх компанії. При цьому фінансові показники визнаються як результуючі критерії успіху.

До побудови системи управління по KPI пред'являються особливі вимоги:

1. Кожен коефіцієнт повинен бути чітко визначений, щоб виміряти його смог будь-який користувач, у тому числі та співробітник, результати якого оцінюються за допомогою даного індикатора.

2. Затверджені показники та нормативи повинні бути досяжні. Ціль повинна бути реальної, але в той же час бути стимулом.

3. Кожний з показників повинен бути в сфері відповідальності тих людей, які піддаються оцінці.

4. Показники повинні сприяти мотивації та росту ефективності персоналу, а це прямо пов'язане з постановкою цілей.

5. Показники також повинні бути порівнянними, тобто ті самі показники можна зрівняти у двох подібних ситуаціях.

6. Динаміка зміни коефіцієнта повинна мати можливість бути представленої наочно (графічно), щоб на підставі результатів можна було робити висновки та приймати рішення.

7. Кожний показник повинен нести зміст і бути базою для аналізу.

Особлива увага необхідно приділяти впровадженню нових індикаторів, втягуючи в процес аналізу експертів. Ними можуть бути керівники, а також найбільш підготовлені фахівці фінансових і комерційних структур підприємств.

У рамках розробки концепції управління по KPI можна виділити наступні групи показників.

1. В основі концепції управління по показниках лежать поняття відстрочених і випереджальних KPI.

Відстрочені або лагові показники відображають динаміку подій, що вже відбулися. Вплинути на значення відстрочених показників можна лише опосередковано, оскільки контроль значень здійснюється за певний період. До них відноситься більшість фінансових показників. Відстрочені показники є результатом роботи системні в цілому та звичайно з'являються в управлінській або бухгалтерській звітності не частіше одного разу на місяць.

До випереджальним відносяться показники, коливання яких випереджають у часі виникнення коливань обсягів досліджуваний бізнес-процесів. Випереджальні показники дозволяють оцінити перспективи відносно персоналу, розвитку компанії, внутрішніх технологічних і бізнес-процесів, PR і відносин із клієнтами.

2. За рівнем цілей управління виділяють KPI, які мають стратегічний характер і нормативний характер.

Стратегічні KPI звичайно характеризують обрану стратегію розвитку, будучи пріоритетними для компанії; за цими показниками у фірми є явні конкурентні переваги (або компанія має намір їх придбати).

Значення KPI, що носять нормативний характер, визначаються в рамках обраного короткострокового періоду (наприклад, коефіцієнт поточної ліквідності, значення якого підтримується на заданому рівні).

Для виконання нормативних KPI існують поточні плани (бюджети) компанії. Оскільки модель взаємозалежних планів і бюджетів гарантує несуперечність інформації, закладеної в бюджетах, цей інструмент варто застосовувати для цілей балансування цільових значень у моделі KPI. Значення тих або інших показників бюджетів повинне повністю узгоджується з відповідними цільовими значеннями KPI, а система планування KPI повинна бути інтегрована в систему бюджетування компанії.