- •Парламентське право
- •2016 / 2017 Навчальний рік
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •1.1. Мета викладання навчальної дисципліни
- •2. Тематичний план навчальної дисципліни Розділ 1. Загальна теорія парламентського права
- •Тема 1. Парламентське право як інститут конституційного права
- •Тема 2. Парламент як орган державної влади
- •Тема 3. Парламентаризм як система здійснення державної влади
- •Тема 4. Історичний розвиток парламентських установ
- •Тема 5. Статус та організація парламентських установ за різних форм держави.
- •Тема 6. Парламентські процедури
- •Тема 1. Загальна характеристика конституційно-правового статусу Верховної Ради України
- •Тема 2. Порядок функціонування Верховної Ради України
- •Тема 3. Міжпарламентське співробітництво Верховної Ради України
- •Тема 4. Конституційно-правовий статус та організація роботи народного депутата України
- •Тема 5. Конституційно-правовий статус та організація роботи органів і посадових осіб Верховної Ради України
- •Тема 6. Конституційно-правовий статус та організація роботи спеціалізованих органів парламентського контролю в Україні
- •3. Методичні рекомендації до семінарських занять
- •3.1.Загальні методичні вказівки
- •3.2. Теми семінарських занять
- •3.3. Методичні вказівки до окремих тем семінарських занять Семінарське заняття № 1. Парламентське право як інститут конституційного права
- •Семінарське заняття № 2. Парламент як орган державної влади
- •Семінарське заняття № 3. Парламентаризм як система здійснення державної влади
- •Семінарське заняття № 4.
- •Статус та організація парламентських установ за різних форм держави
- •Семінарське заняття № 5. Парламентські процедури
- •Семінарське заняття № 6. Загальна характеристика конституційно-правового статусу Верховної Ради України
- •Семінарське заняття № 7. Порядок функціонування Верховної Ради України
- •Семінарське заняття № 8. Конституційно-правовий статус та організація роботи народного депутата України
- •Семінарське заняття № 9. Конституційно-правовий статус та організація роботи органів і посадових осіб Верховної Ради України
- •Семінарське заняття № 10.
- •Конституційно-правовий статус та організація роботи спеціалізованих органів парламентського контролю в Україні
- •4. Матеріали до самостійної підготовки
- •4.1. Теми для самостійної роботи
- •4.2. Індивідуальні завдання
- •Структура і обсяг есе
- •5. Методи контролю
- •6. Розподіл балів, які отримують студенти, та критерії оцінювання
- •Денна форма навчання
- •Заочна форма навчання
- •Шкала оцінювання
- •7. Контрольні питання до курсу
- •8. Рекомендована література Правові акти:
- •Підручники та навчальні посібники:
- •Допоміжна література:
- •9. Інформаційні ресурси
- •Парламентське право
6. Розподіл балів, які отримують студенти, та критерії оцінювання
Оцінювання знань – визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача знань, умінь і навичок студентів відповідно до вимог навчальних програм.
Критерії оцінювання – це ті положення, врахування яких є обов’язковим при виставленні тієї чи іншої оцінки.
Об'єктом оцінювання знань і вмінь студентів є програмний матеріал з відповідних навчальних дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого, відповідно, перевіряється під час поточного і підсумкового контролю.
Критерії оцінювання усної відповіді.
Поточний контроль здійснюється, зокрема, у формі опитування та перевірки результатів виступів на семінарських та практичних заняттях в п’ятибальній шкалі оцінок.
5 балів ставиться за наступних умов:
студент активно працює протягом усього практичного заняття;
дає повний, правильний, послідовний, зв'язний, обґрунтований виклад питання, що супроводжується правильними прикладами та посиланням на чинне законодавство;
все, що викладається, повинно свідчити про глибоке розуміння і орієнтацію в явищах і процесах, що вивчаються;
правильні вичерпні відповіді на додаткові питання викладача.
4 бали ставиться за наступних умов:
студент активно працює протягом практичного заняття;
дає правильний, повний виклад змісту підручника і матеріалу, поданого викладачем, але на додаткові контрольні питання, які ставить викладач для з'ясування глибини розуміння і вміння орієнтуватися в явищах і процесах, відповідає лише з деякою допомогою викладача чи колег;
недостатньо вичерпні відповіді на додаткові запитання викладача.
3 бали ставиться за наступних умов:
студент на занятті поводить себе пасивно, відповідає лише за викликом викладача;
в цілому виявляє знання основного навчального матеріалу, що розглядається, але під час відповіді допускає помилки і усвідомлює їх тільки після вказівка викладача;
відповіді на запитання дає не одразу, а тільки після деякого напруження пам'яті, при чому відповіді нечіткі;
не в змозі без допомоги викладача вивести співвідношення з іншими проблемами дисципліни, що вивчається;
2 бали ставиться за наступних умов:
допускає суттєві помилки або зовсім пропускає матеріал і частково виправляє ці помилки тільки після вказівки викладача;
студент виявляє незнання значної частини навчального матеріалу, нелогічно і невпевнено його викладає, у відповіді мають місце заминки і перерви, не може пояснити проблему, хоча і розуміє її;
викладає матеріал не достатньо зв’язно і послідовно.
1 бал ставиться за наступних умов:
студент припускається грубих помилок при викладі матеріалу і не виправляє ці помилки навіть при вказівці на них викладача;
виявляє нерозуміння навчального матеріалу і як наслідок цього – повна відсутність навичок як в аналізі явищ, так і у подальшому виконанні практичних завдань.
Критерії оцінювання контрольних робіт.
Варіанти завдань для проведення контрольних робіт розробляються викладачами кафедри, та оцінюються у фіксовану кількість балів за кожне із завдань варіанту. Проставлена кількість балів сумується і виставляється остаточна оцінка за контрольну роботу.
Кількість балів за контрольну роботу:
для студентів денної форми навчання – 20 балів ( 2 контрольні роботи);
для студентів заочної форми навчання - 20 балів ( 2 контрольні роботи).
Контрольна робота складається з тестових завдань та відкритих питань. Тестове завдання оцінюється: одна вірна відповідь – один бал. Відкрите питання оцінюється у 5 балів.
5 балів ставиться за наступних умов:
- відповідь на питання повна, правильна, послідовна, зв'язна, обґрунтована, виклад питання супроводжується правильними прикладами та посиланням на чинне законодавство; студент чітко орієнтується в матеріалі;
4 бали ставиться за наступних умов:
- відповідь правильна, послідовна, логічна, але студент допускає у викладі окремі незначні пропуски фактичного матеріалу, вміє застосовувати його щодо конкретно поставлених завдань, у деяких випадках нечітко формулює загалом правильні відповіді; орієнтується в матеріалі;
3 бали ставиться за наступних умов:
- студент володіє більшою частиною фактичного матеріалу, але відповідь нечітка, з недоліками; пояснення в цілому передають зміст відповіді на питання, але подані не достатньо зв’язано і послідовно, не досить впевнено орієнтується у нормативній базі;
2 бали ставиться за наступних умов:
- при відповіді студент допускає суттєві помилки при викладі матеріалу, відповіді подані хаотично, без помітної логіки відповіді, не посилається на нормативно-правову базу;
1 бал ставиться за наступних умов:
- студент припускається грубих помилок при викладі матеріалу, виявляє нерозуміння навчального матеріалу;
0 балів ставиться коли студент не відповів на питання або відповідь повністю невірна.
Критерії оцінювання екзамену.
Екзамен проводиться письмово, з використанням відповідним чином розроблених та затверджених екзаменаційних білетів та залікових завдань і оцінюється максимально у 40 балів. Екзаменаційна робота складається з тестових завдань та відкритих питань. Тестове завдання оцінюється: одна вірна відповідь – один бал. Відкрите питання оцінюється у 5 балів.
5 балів ставиться за наступних умов:
- відповідь на питання повна, правильна, послідовна, зв'язна, обґрунтована, виклад питання супроводжується правильними прикладами та посиланням на чинне законодавство; студент чітко орієнтується в матеріалі;
4 бали ставиться за наступних умов:
- відповідь правильна, послідовна, логічна, але студент допускає у викладі окремі незначні пропуски фактичного матеріалу, вміє застосовувати його щодо конкретно поставлених завдань, у деяких випадках нечітко формулює загалом правильні відповіді; орієнтується в матеріалі;
3 бали ставиться за наступних умов:
- студент володіє більшою частиною фактичного матеріалу, але відповідь нечітка, з недоліками; пояснення в цілому передають зміст відповіді на питання, але подані не достатньо зв’язано і послідовно, не досить впевнено орієнтується у нормативній базі;
2 бали ставиться за наступних умов:
- при відповіді студент допускає суттєві помилки при викладі матеріалу, відповіді подані хаотично, без помітної логіки відповіді, не посилається на нормативно-правову базу;
1 бал ставиться за наступних умов:
- студент припускається грубих помилок при викладі матеріалу, виявляє нерозуміння навчального матеріалу;
0 балів ставиться коли студент не відповів на питання або відповідь повністю невірна.
Схема нарахування балів
