4.1. Теми для самостійної роботи

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
		Денна форма	Заочна форма
1	Парламентське право як інститут конституційного права	3	8
2	Парламент як орган державної влади	3	8
3	Парламентаризм як система здійснення державної влади	3	9
4	Історичний розвиток парламентських установ	3	8
5	Статус та організація парламентських установ за різних форм держави	3	9
6	Парламентські процедури	3	9
7	Загальна характеристика конституційно-правового статусу Верховної Ради України	3	9
8	Порядок функціонування Верховної Ради України	3	8
9	Міжпарламентське співробітництво Верховної Ради України	3	8
10	Конституційно-правовий статус народного депутата України	3	8
11	Конституційно-правовий статус органів та посадових осіб Верховної Ради України	3	8
12	Конституційно-правовий статус спеціалізованих органів парламентського контролю в Україні	3	8
	Разом	36	100

4.2. Індивідуальні завдання

Індивідуальне завдання полягає у написанні есе за обраною темою.

Перелік тем:

1. Особливості українського парламентаризму.

2. Основні проблеми розвитку українського парламентаризму на сучасному етапі.

3. Предмет парламентського права та його місце в національній системі права.

4. Розвиток наукових уявлень про предмет парламентського права у вітчизняній державно-правовій доктрині.

5. Дискусія про систему парламентського права в сучасній державознавчій літературі.

6. Проблеми конституційно-правової відповідальності народних депутатів в Україні.

7. Парламентаризм і система конституційних цінностей.

8. Значення парламенту для розвитку українського суспільства і держави.

9. Конституційний процес в Україні за роки незалежності та його вплив на статус Верховної Ради України.

10. Верховна Рада України на тлі зарубіжних аналогів: порівняльно-правовий аспект.

11. Ознаки Верховної Ради України як вітчизняного парламенту.

12. Верховна Рада України: перша серед рівних? (До питання про місце парламенту в системі вищих органів державної влади України).

13. Актуальні проблеми забезпечення представницької демократії в Україні.

14. Актуальні проблеми забезпечення прав людини в діяльності Верховної Ради України.

15. Забезпечення принципу гласності в діяльності Верховної Ради України.

16. Роль парламенту у розбудові демократичної, правової соціальної держави.

17. Роль парламенту у забезпеченні гідного існування людини.

18. Чи потрібен в Україні двопалатний парламент?

19. Проблеми конституційно-правового статусу народних депутатів України.

20. Депутатський мандат: вільний чи імперативний?

21. Проблеми взаємодії парламенту з іншими гілками влади в Україні.

22. Проблеми правового статусу парламентської більшості.

23. Проблеми правового статусу парламентської опозиції.

24. Роль керівництва парламенту в організації його роботи.

25. Регламент Верховної Ради України: шляхи удосконалення.

26. Чому дотримання парламентських процедур є важливим?

27. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України: сучасний стан і шляхи модернізації.

28. Депутатський імунітет: «за» і «проти».

29. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: проблеми ефективності.

30. Міжпарламентське співробітництво Верховної Ради: сучасний стан і перспективи розвитку.

Методичні вказівки щодо написання есе

Есе (фр. Essai «спроба, проба, нарис», від лат. Exagium «зважування») – літературний жанр прозового твору невеликого обсягу і вільної композиції.

На сьогодні есе розглядається у чотирьох аспектах:

1. Жанр критики, літературознавства, що характеризується вільним трактуванням будь-якої проблеми.

2. Різновид нарису, в якому головну роль грає не відтворення факту, зображення вражень, роздумів і асоціацій.

3. Прозовий етюд, який представляє спільні або попередні міркування про який-небудь предмет або з якогось приводу.

4. У сучасному літературознавстві – нарис або стаття, насичені теоретичними, філософськими роздумами

У будь-якому разі есе – це роздум автора над якоюсь проблемою. Тому в есе допускається полеміка з точкою зору інших авторів. Втім цитувати інших авторів можна, але помірковано й доречно. Есе – це абсолютно самостійна робота, написана власним стилем і мовою, тому чим менше цитат, тим краще.

Сьогодні програма підготовки бакалавра чи магістра передбачає розвиток творчості студента. Тому часто на заняттях з гуманітарних дисциплін вдаються саме до написання есе. Есе може бути представлено у вигляді міркування про те, що було почуто, або прочитано, але в будь-якому випадку тема повинна містити якусь проблему. Стиль у есе передбачається вільний, іноді навіть розмовний.

Есе, ймовірно, є найбільш простим способом викладу своїх думок у письмовій формі. У ході написання есе слід не просто висунути певну проблему, а також виявити певне аналітичне міркування.

При написанні есе слід дотримуватися наступних рекомендацій. Передусім, необхідно вивчити матеріал, що стосується порушеного питання або обраної проблеми. Щодо прочитаного матеріалу слід скласти особистісне враження, власне судження на конкретну тему. Далі треба підготувати аргументацію на захист своєї позиції. Особливим випадком є ​​ситуація, коли ви виявляєте незгоду з позицією автора. У такому разі слід мати вагомі аргументи для обґрунтування своєї позиції. У висновку слід зробити висновки, підвести підсумки своїх роздумів.

Для того, аби краще зрозуміти, що таке есе і як його слід писати, краще за все спиратися на схему (алгоритм). Спочатку треба сформулювати проблему, над якою здійснюватимуться роздуми. Ця проблема закладена вже в саму назву есе, її тільки слід більш широко сформулювати. Під час своїх роздумів і міркувань необхідно висувати ті чи інші припущення (тези). Аби проаналізувати ці припущення, слід навести деякі аргументи за чи проти. Після того, як були висунуті всі припущення з поставленого питання, і вони були проаналізовані, слід зробити висновок. У висновку має бути ще раз згадана проблема і надана коротка відповідь, до чого дійшов автор.

Есе легше буде читати, якщо кожну частину виокремити в окремий абзац. Також кожен доказ (аргумент) можна розпочати з нового рядка.