Провідникове знеболення

При провідниковій анестезії анестезуючий розчин концентрується біля ділянки нерва або нервового стовбура і блокує проведення нервового імпульсу, завдяки чому виникає анестезія в тій щелепно-лицевій ділянці, яка іннервується заблокованим нервом.

Переваги провідникової анестезії:

- обмежена кількість уколів для знеболення великих ділянок тканин, які іннервуються блокованим нервом, що знижує ризик після ін’єкційних травматичних ускладнень;

• можна використовувати невелику кількість анестетика, що знижує ризик виникнення місцевих і системних токсичних реакцій;

• більш повне і подовжене знеболення завдяки більш високій концентрації анестетика в ділянці нерва;

• відсутність деформації м’яких тканин у ділянці запланованої операції;

• можливе введення анестетика поза запальним вогнищем, де його активність знижується;

Провідникові анестезії класифікуються по анатомічним ознакам: шляхам і місцю підведення анестезуючого розчину.

Туберальна анестезія ( блокада задніх верхніх альвелярних нервів)

Показання: при втручанні в ділянці верхніх молярів, а також оточуючих їх кісткову тканину, періодонтальну тканину і слизову оболонку.

При цьому способі анестезії ін’єкція розчину здійснюється у горба верхньої щелепи, де задні альвеолярні нерви найбільш доступні.

Внутрішньоротовий спосіб туберальної анестезії:

• лікар стоїть справа і попереду від хворого;

• лівою рукою тримає шпатель або стоматологічне дзеркало, яким відводить щоку пацієнта назовні;

• анестезію виконують при напіввідкритому роті пацієнта;

• голку вколюють з боку присінка порожнини рота на рівні перехідної складки за вилицеальвеолярним гребенем;

• голку направляють назад паралельно альвеолярному краю по площині кортикальної пластинки кістки з просуванням за горб верхньої щелепи на 1,0-1,5 см, постійно випускаючи розчин анестетика;

• після видалення голки слід притиснути м’які тканини щоки між переднім краєм жувального м’язу і вилицевою кісткою для профілактики гематоми;

• анестезія наступає через 5-7 хвилин після проведення анестезії.

Поза ротовий спосіб туберальної анестезії

Методика проведення:

• лікар стоїть справа і спереду від хворого;

• голова хворого злегка повернута в протилежний від проведення анестезії бік;

• вказівним і великим пальцем лікар пальпує вилицеальвеолярний гребінь, розташовуючи один палець на медіальній, а другий на дистальній його поверхні;

• при цьому шкіру слід змістити вперед і вниз;

• правою рукою виконують укол у задню поверхню гребеня у основи вилицевої кістки до кістки;

• вводять невелику кількість анестетика і, продовжуючи випускати розчин, просувають голку в глибину тканин косо догори, всередину і назад на 2-2,5 см, де випускають 2,5-3 мл анестетика;

• після видалення голки притискають м’які тканини попереду від жувального м’язу на рівні нижнього краю вилицевої кістки (профілактика гематоми);

• анестезія наступає через 4-5 хвилин.

Піднебінна анестезія (у великого піднебінного отвору)

Зона знеболення: спереду – лінія, з’єднуюча ікла, позаду – задній край твердого піднебіння, з боків – гребенем альвеолярного паростку і серединним піднебінним швом.

Орієнтири для знаходження великого піднебінного отвору:

• великий піднебінний отвір знаходиться на рівні середини коронки третього великого кореневого зуба, а при його відсутності – позаду і вглибині від другого великого кореневого зуба;

• великий піднебінний отвір розміщується на відстані 5 мм вперед від заднього краю твердого піднебіння;

• для визначення проекції великого піднебінного отвору на слизову оболонку твердого піднебіння слід провести дві перетинаючи лінії: одну – на рівні середини коронки третього великого кореневого зуба від ясеневого краю до середньої лінії верхньої щелепи відповідної сторони (слід пам’ятати, що верхня щелепа – парна кістка), другу через середину першої і перпендикулярно до неї. Точка перетину цих ліній відповідає проекції великого піднебінного отвору;

• обробляють ділянку слизової оболонки над піднебінним отвором 3% спиртовим розчином йоду. Місцезнаходження вістря каналу зафарбовується в темно-коричневий колір.

Методика проведення:

- хворий сидить у кріслі з закинутою головою, зафіксованою на підголовнику;

• рот широко відкритий;

• визначають місце знаходження великого піднебінного отвору і на відстані до 10 мм наперед від нього роблять укол;

• голку водять у напрямку спереду назад і знизу вверх до великого піднебінного отвору;

• випускають 0,2-0,3 мл розчину анестетика;

• через 2-3 хвилини наступає анестезія.

Різцева анестезія (блокада носо-піднебінного нерва)

Зона знеболення: слизова оболонка і ясеневий край на рівні іклів.

Місце знаходження різцевого отвору: різцевий отвір розташований між центральними різцями, на 7-8 мм назад від ясеневого краю (позаду від різцевого сосочка).

Методика проведення різцевої анестезії (внутрішньоротовий спосіб):

• лікар знаходиться справа і попереду від хворого;

• хворий максимально нахиляє голову назад і широко розкриває рот;

• лікар придає голці прямовисне положення по відношенню до передньої ділянки альвеолярного паростку верхньої щелепи з піднебіння;

• укол виконують у слизову оболонку збоку від різцевого сосочка, попередньо обробивши її аплікаційним анестетиком, наперед від вістря різцевого отвору;

• після контакту голки з кісткою вводять 0,3-0,5 мл розчину анестетика, звідки він дифундує в різцевий канал і блокує носопіднебінний нерв.