Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен білети.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
236.03 Кб
Скачать
  1. Які є дезінтоксикаційні середники? Їх молекулярна маса?

Препарати дезінтоксикаційної дії, введені у кров’яне русло, зв’язують циркулюючі токсини, нейтралізують їх та виводять із сечею, одночасно стимулюючи діурез. Їх застосовують при гострих отруєннях, інфекціях, ендогенних інтоксикаціях. Однак розчин гемодезу (полівінілпіролідону з мол. Массою 12600 D), введений в організм, повністю не виводиться через нирки. Частина його молекул захоплюється клітинами ретикулоендотеліальної системи, блокуючи їх на десятки років. Тому в даний час у медичних закладах України гемодез не застосовують.

§ Неогемодез: 6% р-н полівінілпіролідону з мол. масою 8000 D, вип. у фл. по 50, 100, 200, 400 мл.

  1. Скільки крові міститься у артеріях, венах, капілярах?

Вміст крові у судинному руслі (в % від ОЦК):

а) у порожнині серця – 3%;

б) в артеріальній системі – 15%;

в) у капілярах – 12%.

г) у венозній системі – 70%.

  1. Особливості терапії шоку при різних ступенях крововтрат.

І Величина крововтрати (до 10% від ОЦК) Загальний об”єм трансфузій ( 200-300% до величини крововтрати)Кристалоїдні розчини (монотерапія) або з колоїдами (штучними) (0,7+0,3)

ІІ Величина крововтрати (до 20% ОЦК) Загальний об”єм трансфузій (200 % до величини крововтрати) Колоїди і кристалоїдні розчини (0,5+0,5)

ІІІ Величина крововтрати (21-40% ОЦК) Загальний об”єм трансфузій (180% до величини крововтрати) Еритроцитна маса, альбумін, колоїдні і кристалоїдні розчини (0,3+0,1+0,3+0,3)

ІV Величина крововтрати (в 41-70% ОЦК) Загальний об”єм трансфузій (в 170% до величини крововтрати)Еритроцитна маса, плазма, колоїдні і кристалоїдні розчини (0,4+0,1+0,25+0,25)

V Величина крововтрати (71-100% ОЦК) Загальний об”єм трансфузій (в150 % до величини крововтрати)Еритроцитна маса і свіжоцитратна кров, альбумін (плазма), колоїдні і кристалоїдні розчини (0,5+0,1+0,2+0,2)

  1. Основні принципи терапії отруєнь кислотами

Принципи інтенсивної терапії

1)Оцінити стан хворого (ефективність зовнішнього дихання, ступінь притомності, гемодиномічні порушення).

2)Ввести наркотичні та ненаркотичні анальгетики (р-н морфіну гідрохлориду, по 1-2 мл 1% р-ну довенно, р-н анальгіну, по2 мл 50% р-ну довенно).

3)Зняти спазм кардіального жома стравоходу, застосувавши спазмолітики (0,1% р-н атропіну сульфату - 1 мл дом’язово, р-н баралгіну - 5 мл довенно).

4)Промити шлунок (у перші 10 годин з часу отруєння). Для цього нетовстий зонд необхідно густо змастити вазеліном та легко, без зусиль, ввести через стравохід. Промивання слід здійснювати водою. В жодному разі не можна застосовувати хімічну інактивацію отрут (оскільки при цьому виділяється вуглекислий газ, який може викликати гостре розширення шлунка, навіть із розривом його стінки !).

5)Налагодити інфузійну терапію. Для виведення хворого із стану шоку іноді необхідно перелити 10-12 л і більше кристалоїдних та колоїдних рідин,

6)При проникненні кислот у кров (отруєння оцтовою есенцією, щавелевою кислотою) необхідно довенно краплинно вводити розчин натрію гідрокарбонату (1500-2000 мл 4% р-ну) із стимуляцією діурезу. Такі заходи допоможуть вивести із організму вільний гемоглобін, що утворився при гемолізі еритроцитів, та попередити розвиток гострої ниркової недостатності.

7)При виникненні обструктивних порушень зовнішнього дихання внаслідок набряку слизової хворому необхідно призначити глюкокортикоїди (р-н преднізолону 90 - 120 мг довенно, повторно), антигістамінні (1% р-н дімедролу по 2 мл довенно), седативні (0,5% р-н сібазону - 2мл довенно); при необхідності - здійснити операцію конікотомію чи трахеостомію.

8)Призначення антибактеріальної терапії.

9)Симптоматичне лікування.

Білет № 20

  1. При якому положенні тіла найменша небезпека регургітації?

у положенні Фовлера- на спині з припіднятим головним кінцем

  1. Перерахуйте препарати для парентерального харчування.

1. Суміші амінокислот: поліамін, аміностерил, вамін, фріамін, гепатамін

2. Білкові гідролізати: гідролізин, гідролізат казеїну, амікін, інфузамін, гідрамін.

3. Жирові емульсії: інтраліпід, ліповеноз, веноліпід, ліпомул, емульсан.

4. Розчини глюкози і осмодіуретики: 5 – 40 % глюкоза, сорбіт 20 %, маніт 15 %

  1. Норма ЦВТ.

60-120 мм вод ст

  1. Кардіогенний шок. Особливості системи гемодинаміки.

Пульс на променевих артеріях малого наповнення і напруження, ниткоподібний (pulsus filiformis), іноді взагалі відсутня. Артеріальний тиск різко знижений, систолічний АТ менше 80 мм рт. ст., хоча кардіогенний шок може розвинутися і при більш високому АТ (90-100 мм рт. ст.), якщо у хворого в минулому мала місце АГ. Для кардіогенного шоку типово різке зменшення рівня пульсового АТ (менш 30 мм рт. Ст., В рідкісних випадках - менше 10 мм рт.ст.). При визначенні АТ чутні дуже глухі тони. У важких випадках тони Короткова зникають, АТ не визначається аускультативним методом.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]