1). Фінансові ресурси державних цільових фондів.

Державні цільові фонди – це сукупність фінансових ресурсів, які створюються і використовуються з метою фінансування програм, що виконуються державними органами управління. Це, зокрема, програми соціального розвитку (пенсійне обслуговування, соціальне страхування, виплата компенсацій та надання пільг, захист населення та ін.); стабілізації грошово-кредитної системи (гарантування вкладів, захист інвесторів, стабілізація діяльності підприємств і установ та ін.), структурної перебудови економіки (конверсія, інноваційна діяльність), будівництва й експлуатації певних об'єктів (автомобільних доріг загального користування, мостів, аеропортів тощо), сприяння раціональному використанню природних ресурсів (охорона природного середовища), створення належних умов праці (охорона праці, захист інвалідів) та ін. Такі фонди формуються на загальнодержавному і місцевому рівнях.

Цільові фонди створюються з метою залучення додаткових джерел для фінансування державних програм. В іноземних країнах державні цільові фонди відіграють важливу роль. Наприклад, у Франції обсяги фінансових ресурсів, які залучаються до використання в таких фондах, наближаються до величини державного бюджету країни. В Японії за рахунок спеціальних фондів фінансується більше половини державних видатків, а у Великій Британії – понад 1/3. У Російській Федерації діють соціальні й економічні державні цільові фонди, такі як: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Державний фонд зайнятості населення, Фонд обов'язкового медичного страхування, Фонд соціальної підтримки населення, дорожні фонди, фонди фінансового регулювання та ін.

.2. Поняття бюджетного процесу та його стадія.

Це регламентована нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів, контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему.

Стадії бюджетного процесу:

- складання проектів бюджету.

- Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.

- Виконання бюджетів, в тому числі у разі необхідності внесення змін до Закону про Державний бюджет України та рішень про місцеві бюджети.

- Підготовка та розгляд звітів про виконання бюджетів і прийняття рішень щодо них.

Учасники бюджетного процесу - Органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов’язками з управління бюджетними коштами).

Складанню проектів бюджетів передує розроблення основних програмних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на плановий рік, зокрема щодо обсягу ВВП, індексу споживчих і оптових цін, офіційного обмінного курсу гривні, що прогнозується в середньому за рік і на кінець року, рівня безробіття, що прогнозується.

Складання проектів бюджетів, як стадія бюджетного процесу, передбачає здійснення бюджетного планування.

Бюджетне планування – це Особлива сфера фінансової діяльності держави, пов’язана з обґрунтуванням певних управлінських рішень стосовно її фінансового забезпечення, тобто специфічна сфера управління. - Науково-обґрунтований процес визначення обсягів і джерел формування.

Основні завдання бюджетного планування:

- Достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету.

- Оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями.

- Збалансування бюджету.

Визначення:

Ставка податку – законодавчо визначена величина податкових нарахувань на од виміру бази оподаткування.

Чек – встановленої форми грошовий документ, який містить безумовне письмове розпорядження чекодавця про сплату чеко приймачеві зазначеної в чеку суми.

Реальний борг – це заборгованість, яка залежить від темпів інфляції і грошової політики ЦБ.

Страхування відповідальності — галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або фізичними особами, котрі можуть зазнати збитків внаслідок будь-якої дії чи внаслідок бездіяльності страхувальника.

25 Варіант