1).Суть, завдання та класифікація державних цільових фондів.

Державні цільові фонди – є складовою державних фінансів (поряд з бюджетом ) і самостійною ланкою фінансової системи; входять до складу держ.фінансів.

За ек.сутністю ДЦФ – грошові відносини з приводу формування фін.ресурсів в розпорядження держави та їх цільового використання у процесі розподілу і перерозподілу ВВП і частини НБ.

ДЦфонд – це форма перерозподілу та використання фін.ресурсів,залучених державою для фінансування суспільних потреб із визначених джерел , які мають цільове призначення.

За допомогою ДЦФ можливо: 1)впливати на процес в-ва через фінансове субсидіювання і кредитування підприємств; 2) забезпечити природоохоронні заходи за рахунок спец.визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;3)надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соц..допомогу,субсидії, соц..інфраструктура в цілому.

Ознаки ДЦФ: - цільове призначення коштів; - правове регулювання форм і використання коштів; - перебування коштів у розпорядженні спеціальних органів державної виконавчої влади, а управління здійснює управлінський апарат; - динамічність; - мобільність; - наявність резервних фондів.

Класифікація ДЦФ: 1)за рівнем управління: -державні;-місцеві;-міжнародні; 2)за період функціонування: -тимчасові;-постійні;3)За цільовим призначенням: -соціологічні;-економічні;-науково-дослідницькі;-інвестиційні;-страхові.

.2). Бюджетна політика і бюджетний механізм

Використання бюджету визначається фінансовою політикою частиною якої є бюджетна політика – сукупність заходів держави щодо організації формування і використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного і соціального розвитку.

Основна мета: оптимальний розподіл ВВП між галузями економіки, соціальними групами населення, територіями.

Проект Основних напрямів бюджетної політики складається також з урахуванням основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний період, які визначає Національний банк України. Основні пріоритети бюджетної політики знаходять своє відображення у бюджеті держави. Бюджетна політика є важливою складовою державного регулювання економіки. Основна її функція — фінансова підтримка виробництва і соціальних програм. Від напрямків і механізмів фінансової підтримки значною мірою залежить ефективність регулювання економіки на шляху її переходу до ринкових відносин. Розвиток ринкових відносин, їх зміцнення і вдосконалення, потребує підвищення ролі бюджету як системи економічних відносин розподілу і перерозподілу національного доходу через державні фінанси. При цьому бюджет не лише виконує розподільні функції, а й бере участь у створенні фінансових ресурсів держави. Перспективи бюджетної політики як складової фінансової політики невіддільні від розвитку єдиної цілісної системи фінансових відносин у напрямку досягнення збалансованості економічних інтересів усіх суб'єктів розширеного відтворення.

Складовою ланкою загальної системи управління економікою, яка значного мірою визначає характер економічної системи в цілому є бюджетний механізм – правові, організаційні положення та заходи, які визначають функціонування бюджетної системи в економіці держави, їхнє практичне використання для досягнення визначених відповідними програмами цілей і завдань. До складу бюджетного механізму входять:

1. Бюджетне планування і прогнозування (визначення бюджетних макропоказників, розробка проектів державного та місцевих бюджетів, бюджету Пенсійного фонду).

2. Бюджетні норми та нормативи (ставки заробітної плати, пенсії, стипендії, ставки податків, норми витрат у бюджетних установах).

3. Бюджетні стимули (пільги щодо податків, бюджетні кредити, надання фінансової підтримки і допомоги).

4. Бюджетні санкції (санкції за порушення податкового законодавства, санкції за нецільове використання бюджетних коштів, відміна наданих пільг).

5. Бюджетні ліміти та резерви (резервні фонди Кабінету Міністрів, резервні фонди місцевих рад, ліміти бюджетного фінансування).

Бюджетний механізм, через який здійснюється практичне використання фінансів в економіці держави, виступає важливим і дійовим засобом регулювання економічних і соціальних процесів.

Визначення:

Державні видатки – кошти, що спрямовуються на виконання держ потреб і безпосередньо залежать від від виконання держ своїх ф-цій.

Бюджетний устрій – побудова бюджетної системи, її поділ на окремі види бюджетів на основі держ і територіального устрою країни; система принципів організації бюджетної системи та взаємозв’язків її окремих ланок.

Особисте страхування – галузь страхування, у якій об’єкт страхових відносин є життя, здоров’я та працездатність людини і яке спрямоване на забезпечення захисту сімейних доходів громадян, а також на нагромадження ними коштів для підвищення рівня свого фін добробуту.

Номінальний борг – визначається, як величина заборгованості виражена в грошовій формі в розрахунку на поточний період.

23 Варіант