1) Фінанси домогосподарств

Фінанси домогосподарств визначаються як соціально-економічні грошові відносини щодо формування та використання фондів фінансових ресурсів з метою задоволення особистих потреб громадян. Джерелом створення цих фондів е заробітна плата й інші джерела доходів кожного громадянина або його сім'ї.

Домогосподарство — сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують і витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у жодних із цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи (ст. 1 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення").

Домогосподарства за своєю економічною сутністю — господарські структури виняткового зразка, діяльність яких ґрунтується на створенні й використанні фондів фінансових ресурсів. Така підсистема безпосередньо пов'язана з іншими підсистемами фінансової системи.

Наприклад, домогосподарства одержують кошти із бюджету та від господарських структур у вигляді оплати праці та в процесі отримання соціальних виплат із бюджету та позабюджетних фондів. Зі свого боку домогосподарства вносять платежі до бюджету та централізованих фондів, беруть участь у формуванні й використанні страхових фондів, є суб'єктами фінансового ринку.

Фінанси домогосподарств як економічні відносини реалізуються у родинах, домашніх господарствах, міжособистісних зв'язках, відрізняючись при цьому своєрідністю з погляду одержання доходів, і з погляду формування цільових фондів, і використання коштів. Також специфічні й різні зв'язки фінансів домогосподарств з іншими сферами й ланками фінансової системи.

2) Бюджетний дефіцит

Бюджетний дефіцит

Дефіцит бюджету - перевищення видатків над доходами, характеризує його незбалансованість і виникає на основі дії різних чинників — як об'єктивних, так і суб'єктивних. Загальновідомий чинник дефіциту бюджету — не що інше, як неможливість держави забезпечити наповнення бюджету необхідними доходами. Причиною цього можуть бути спад виробництва, високий рівень собівартості виробництва товарів, потреби у новітньому обладнанні та реконструкції виробництва за рахунок впровадження нових технологій, незбалансування економіки, а в цілому зниження ефективності господарювання.

Другим чинником бюджетного дефіциту є непомірне зростання видатків без урахування фінансових можливостей. Причому витрати провадяться незважаючи на їх доцільність й ефективність. Наприклад, зростання витрат на утримання невиробничої сфери без урахування фінансових можливостей призводить до перевитрат видаткової частини бюджету.

Третім чинником дефіциту бюджету, і найвагомішим, є інфляційні процеси, розбалансування грошового обігу та системи розрахунків, невиважена податкова, інвестиційна та кредитна політика.

Бюджетний дефіцит є складним явищем, яке не може мати однозначної

оцінки. Визначають різні види бюджетного дефіциту.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і

прихований:

• відкритий — офіційно визнаний у законі про бюджет;

• прихований — офіційно не визнається. Його форми: завищення планових

обсягів доходів; включення до складу доходів бюджету джерел покриття

бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит — негативніше явище, ніж

відкритий.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.

Вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП і зумовлений

недостатністю фінансових ресурсів у країні.

Свідомий визначається характером фінансової політики держави — вона

намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки.

Недостатні ресурси держава мобілізує за допомогою позик. Крім того,

використання державних позик необхідне для регулювання фінансового

ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється

мінімальний рівень процентних ставок за максимальної надійності — за їх

допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний

бюджетні дефіцити.

Активний — це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме

зростанню ВВП.

Пасивний — покриття поточних витрат.

Визначення

Фінансові видатки – це витрати на % та інші витрати п-ва пов’язані із запозиченнями.

Податкова пільга – часткове чи повне звільнення фіз. чи юр осіб від сплати податків.

Фінанасові ресурси – це грошові фонди, кі створюються в процесі розподілу і перерозподілу використання ВВП за певний період, а також нагромадження та надходження в розпорядження суб’єкта господарювання та держави, призначені для цілей розширеного відтворення матеріального стимулювання працівників, задоволення соц. та інших потрбе сус-ва.

Бюджетна система – заснована на ек відносинах і юридичних нормах сукупність усіх видів бюджетів країни.

16 Варіант