- •1 Питання .Для довільних а та в на множині z завжди можливі такі випадки :
- •2. Питання Теорема 1(про подільність суми достатня умова)
- •3. Питання:Теорема 3(про подільність різниці достатня умова)
- •4. Теорема про подільність добутку
- •5. Загальна ознака подільності б.Паскаля.
- •7. Питання Знаходження нсд чисел за алгоритмом Евкліда.
- •8 Питання . Прості і складені числа. Побудова таблиці простих чисел.
- •11 Питання Нескінченність множини простих чисел (теорема Евкліда)
- •20. Розглянемо приклад, який приводить до рівняння з двома змінними.
- •Розв'язки рівняння із двома змінними
- •Властивості рівнянь із двома змінними
- •22. Числова нерівність. Правильні числові нерівності. Властивості правильних числових нерівностей (Доведення за вибором студента).
- •35. Поняття функції. Область визначення і множина значень функції. Способи задання функції. Графік функції.
- •37 Питання: Загальна схема дослідження функції та побудови її графіка
- •38 Питання: 1. Дробово-лінійна функція та її графік
- •39. Поняття про геометричну фігуру. Найпростіші геометричні фігури: точка, пряма, площина. Відрізок, промінь, ламана. Довжина ламаної та різні способи її обчислення.
- •40. Кут. Види кутів. Бісектриса кута.
- •41. Трикутник та його елементи. Види трикутників. Найважливіші властивості трикутника. Єгипетський трикутник.
- •42. Означення та властивості таких чотирикутників як: паралелограм, трапеція.
- •43. Означення та властивості таких чотирикутників як: прямокутник, ромб, квадрат.
- •44.Трикутник вписаний в коло і описаний навколо нього.
- •45. Чотирикутник вписаний в коло і описаний навколо нього.
- •46. Коло. Круг. Круговий сектор і круговий сегмент
- •47. Призма. Означення, основні елементи та властивості призми
- •48. Прямокутний паралелепіпед. Куб. Основні властивості. Побудова розгортки куба.
- •49.Означення піраміди. Елементи піраміди. Означення піраміди. Елементи піраміди.
- •Формули
- •Властивості
- •50. 51 Циліндр. Конус. Сфера, куля та її частини
- •53. Основні задачі на побудову на площині: побудова трикутника за трьома заданими сторонами.
- •54. Охарактеризувати загальну схему розв’язування задач на побудову: аналіз – побудова – доведення – дослідження. Геометричне місце точок як основний метод розв’язування задач на побудову.
- •55 Основні способи доведення геометричних тверджень.Універсальний метод доведення.
- •56. Поняття міркування, правильні та неправильні міркування. Перевірка правильності міркувань з допомогою кругів л.Ейлера.
- •56.Правильні і неправильні міркування.Виявлення помилок в умовиводах за допомогою кругів Ейлера
- •57 Структура теореми. Прості і складені теореми. Види теорем
- •2. Способи доведення теорем (дедуктивний, індуктивний, метод від супротивного тощо).
- •3. Необхідні та достатні умови.
- •58. Основні способи доведення теорем. Аналітичний і синтетичний способи доведення теорем.
- •4. Взявши одержаний істинний висновок за вихідне твер дження, провести міркування у зворотному напрямку і перейти, якщо це можливо, до висновку про правильність доводжуваного твердження.
- •59.Основні способи доведення геометричних тверджень. Метод вичерпування або повної індукції.
- •S1 має ознака р
- •60.Основні способи доведення теорем. Метод доведення від супротивного. Пропедевтика доведень в початковому курсі математики.
4. Взявши одержаний істинний висновок за вихідне твер дження, провести міркування у зворотному напрямку і перейти, якщо це можливо, до висновку про правильність доводжуваного твердження.
59.Основні способи доведення геометричних тверджень. Метод вичерпування або повної індукції.
Повною індукцією будемо називати такий метод доведення, який ґрунтується на розгляді всіх окремих випадків, що стосуються даної ситуації. Якщо число випадків скінчена і всі вони розглянуті, то висновок зроблений на основі повної індукції вважається правильним. Якщо число нескінчене, то пропонується використати метод математичної(неповної ) індукції.
Приклад.
Довести, що добуток трьох послідовних
чисел ділиться на 3.
Повна індукція — це умовивід, в якому на основі приналежності кожному елементу або кожній частині класу певної ознаки роблять висновок про його приналежність класу в цілому. Наприклад,
Кут, уписаний в коло вище його діаметра, дорівнює половині дуги, на яку він опирається.
Кут, уписаний в коло на його діаметрі, дорівнює половині дуги, на яку він опирається.
Кут, уписаний в коло нижче його діаметра, дорівнює половині дуги, на яку він опирається.
Цим вичерпуються всі типи кутів, уписаних в коло.
Отже всякий кут, уписаний в коло, дорівнює половині дуги, на яку він опирається.
Схема умовиводу повної індукції має такий вигляд:
S1 має ознака р
S2 має ознака Р
і т.д.
Sm має ознака Р
S1 S2... Sm належать класу К і вичерпують його.
Отже всі предмети класу S мають ознаку Р.
Таким чином, загальне судження про деякий клас предметів, одержуване у висновку повної індукції, являє собою не тільки суму знань про всі окремі предмети даного класу, але також загальну характеристику цього класу в цілому. Воно є своєрідним синтезом, своєрідною амальгамою всіх окремих знань, представлених у засновках.
Однієї з найважливіших особливостей повної індукції є вірогідність її висновків, завдяки чому вона застосовується в багатьох самих строгих доказах, тому що, даючи узагальнюючий висновок про всі однорідні факти, вона піднімає наше знання про ці факти із щабля часткового знання на щабель загального знання. Разом з тим не варто переоцінювати роль повної індукції в пізнанні, насамперед, тому, що вона не дає можливості одержати глибокі, вичерпні знання про кожний окремий предмет. Та й у самій ідеї індукції закладене прагнення зробити уявний стрибок у більш широку галузь, ніж досліджувати всі тонкощі предмета або явища, які попали з тієї або іншої пізнавальної причини у нішу повної індукції.
60.Основні способи доведення теорем. Метод доведення від супротивного. Пропедевтика доведень в початковому курсі математики.
Метод доведення від супротивного ґрунтується на законі математичної логіки – законі виключення третього: А v Ξ I
Із двох супротивних тверджень істинним може бути тільки одне з них.
Цей метод вводиться вже в 7 класі на початку навчання курсу планіметрії. Його логічною основою є закон виключення третього: з двох супротивних тверджень одне завжди правильне, друге - неправильне, а третього бути не може. Завдяки цьому закону замість доведення певного твердження під час використання методу доведення від супротивного доводять, що супротивне йому твердження — неправильне, і на цій підставі роблять висновок, що правильне доводжуване. твердження.
Цей спосіб доведення складається з таких етапів.
1. Припускають протилежне тому, що стверджується теоремою.
2. На основі припущення, спираючись на аксіоми і вже доведені теореми, роблять висновки.
3. Знаходять, у чому цей висновок суперечить умові, якійсь аксіомі або доведеній раніше теоремі.
4. Роблять висновок, що зроблене припущення неправильне, а тому правильне твердження теореми.
Особливо часто використовують цей спосіб доведення, коли треба довести єдиність якого-небудь об’єкта. (Припускають протилежне, тобто що таких об’єктів хоча б два.)
Приклад. Довести, що в трикутнику може бути тільки один тупий кут.
Доведення:
1) Припустимо, що в трикутнику є два тупих кути.
2) Тоді сума кутів трикутника більша за 180˚ , тому що міра тупого кута більша за 90˚.
3) Зроблений висновок суперечить теоремі про суму кутів трикутника.
4) Отже, наше припущення неправильне, а правильне те, що треба було довести.
