3. 2.1 Пропедевтика фізики в літературі художнього жанру

Словниковий термінологічний запас.

Ще у дошкільному віці, коли дитина практично не вміє самостійно читати, вона починає стикатись зі специфічними словами, які не мають своєї ролі у широкому побутовому вживанні. Але дитина легко та охоче запам'ятовує нові терміни та швидко вживляє їх у контекст свого буття. Так, наприклад, в оповіданні “Мумі Троль” у тексті зустрічається багато специфічних слів таких як “Снусмумрік”, “Мумі-дол”, “Снорк”. Діти не мають проблем з їх запам'ятовуванням та подальшим вживанням. У сучасних творах також багато унікальних та специфічних понять. Змалку діти чують такі фізичні терміни як лазер, тертя, ультразвук, ультрафіолет, електронний, електричний. Всім цим словам вони намагаються поставити у відповідність якесь значення. Зрозуміло, треба щоб ці значення співпадали з тими, які розуміють дорослі під тим чи іншим терміном. Отже в такому віці, у віці, коли відбувається формування мовленнєвих здібностей дитини, побудова мови у її якісних та кількісних показниках, є доцільним вживання якомога більшої кількості слів, які характеризують фізичні поняття та процеси. У такому збагаченому спілкуванні в учнів розширюватимуться основи, на які пізніше буде накладено пласти нових способів мислення.

Література художнього жанру, з якою діти мають справу, наповнена як великою кількістю подій, що безпосередньо або опосередковано вказують на ті чи інші фізичні закономірності, так і подіями, які, так би мовити, явно або неявно суперечать загальноприйнятому порядку речей. Чи коректно з боку педагога одразу заперечувати можливість деяких сюжетів у об’єктивній реальності з точки зору узгодження з фізичними законами, нехай залишиться питанням відкритим. Але починати говорити с дітьми про такі речі як межі застосування фізичних законів можна саме на цьому підґрунті. Отже такі казки як «Кіт у чоботях» та подібні, де істоти швидко змінюються за розмірами або мандрують у просторі-часі не можна називати вигадками не розібравшись у сюжеті з точки зору фізики.

4. 2.2 Пропедевтика фізики в епохальному викладанні

У вальдорфській школі основні предмети викладаються епохами. Завдяки наявності міжпредметної інтеграції, щодо якої, до речі, роблять певні кроки та розробки в Міністерстві освіти і науки України, у рамках однієї епохи відбувається навчання одразу з декількох дисциплін таких як географія, історія, суспільствознавство, фізика, культурологія.

У третьому класі згідно з навчальним планом вальдорфських шкіл рекомендоване проведення таких епох: «Створення Світу», «Землеробство», «Будівництво», «Ремесла», «Писемність». Вивчаючи історію різних метричних систем, діти підбираються до самостійного вимірювання, порівнюючи довжини різних об’єктів за допомогою саморобного еталона. Згодом цей еталон доцільно відкалібрувати. За аналогією учні самі можуть навчитись зважувати тіла та навіть вимірювати, саморобним водяним або пісочним годинником, час. Далі, в четвертому класі, можна сміливо задавати дітям завдання на вимірювання таких дуже малих величин як, наприклад, товщина мотузки або аркушу паперу. Приклад такого завдання наведений в підрозділі 2.4.