- •Поняття економіки. Головна функція економіки
- •2. Основна економічна проблема. Складові основної економічної проблеми
- •3. Завдання та система економічних наук
- •4. Рівні дослідження економічних питань
- •5. Методи дослідження економічних питань
- •6. Функціональна структура
- •7. Галузева структура економіки
- •8. Територіальна структура економіки.
- •9. Структура економіки на макроекономічному рівні
- •10. Відмінності економічних законів і їх класифікація
- •II. Закони різних сфер суспільного відтворення:
- •11. Суть економічних законів
- •12. Суть і роль потреб в економічному розвитку.
- •13. Структура потреб
- •14. Взаємозв’язок потреб і виробництва
- •15. Суть і види економічних інтересів
- •16.Суть і структура економічних ресурсів.
- •17. Суть і структура чинників виробництва.
- •18. Економічний продукт
- •19. Відтворення і відтворювальний процес
- •20.Загальна схема відтворювання
- •21. Типи економічних відносин.
- •22. Характеристика організаційно-економічних відносин.
- •23. Власність як економічна категорія
- •24. Форми власності та їх характеристика.
- •25. Напрямки розвитку відносин власності
- •26. Сутність та особливості натурального господарства
- •27. Сутність та особливості товарного виробництва.
- •29. Товар і його властивості
- •30. Визначення сутності грошей. Функції грошей
- •31. Історія виникнення грошей
- •32. Сучасні види грошей
- •33. Грошові системи та їхні типи
- •34. Грошові агрегати
- •35. Суть і функції ринку
- •36. Принципи ринкової економіки
- •38. Класифікація ринків
- •39. Ринкова інфраструктура
- •40.Держава і ринок
- •41. Попит.Закон попиту.
- •42. Пропозиція.Закон пропозиції.
- •43. Ринкова рівновага
- •44. Еластичність попиту і пропозиції
- •45. Сутність та функції конкуренції
- •46. Способи здійснення конкурентної боротьби
- •47. Внутрішньогалузева та міжгалузева конкуренція
- •49. Антимонопольне законодавство та регулювання економіки
- •50. Суть виробництва
- •51. Поняття, що характеризує господарську діяльність
- •52. Виробнича функція
- •53. Витрати виробництва
- •56. Сутність прибутку
- •57. Функції прибутку
- •58. Джерела отримання прибутку
- •59. Індивідуальне відтворення
- •60. Кругооборот і оборот фондів
- •61. Сутність підприємництва та підприємницького середовища
- •62. Економічні, соціальні та правові умови, що необхідні для здійснення підприємницької діяльності
- •63. Види підприємництва
- •64. Форми підприємництва
- •65. Порівняльна характеристика об’єднань підприємств
- •66. Ринок праці і механізм його функціонування
- •67. Заробітна плата та її форми. Номінальна і реальна заробітна плата
- •68.Ринок невідтворюваних ресурсів
- •69. Земельні і рентні відносини
- •70.Визначення ціни землі
- •71. Ринок інвестиційних ресурсів
- •72.Класифікація інвестицій.
- •73. Час обігу виробничих фондів. Основні і оборотні фонди підприємства
- •74. Знос основних фондів підприємства. Амортизаційні відрахування, їх функціональна роль і способи начислення
- •75. Фінансовий ринок
- •76. Показники обсягу національного виробництва
- •77. Показники рівня зайнятості
- •76. Показники рівня цін
- •77. Показники сфери зовнішньоекономічних зв’язків
- •78. Показники розподілу доходів та рівня життя
- •79. Основи макроекономічного зростання
- •80. Типи економічного зростання
- •81. Наслідки економічного зростання
- •82. Циклічність економічного розвитку. Економічний цикл і його фази
- •83. Економічна криза
- •84. Державне регулювання макроекономіки
- •85. Змішана система управління макроекономікою
- •86. Сутність, види, вимір безробіття
- •87. Поняття та шляхи стимулювання зайнятості
- •88. Інфляція: сутність, аналіз чинників та антиінфляційних заходів
- •89. Державний бюджет та його структура
- •90. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та підходи до регулювання
- •91. Характеристика міжнародних економічних відносин.
- •92. Характеристика глобальних економічних проблем.
14. Взаємозв’язок потреб і виробництва
Взаємозв'язок потреб і виробництва характеризується насамперед впливом виробництва на потреби, який полягає в тому, що, по-перше, виробництво разом з фантазією створює нові потреби, перетворює їх з одиничних (властивих окремим людям) на масові, тобто забезпечує розширене відтворення потреб; по-друге, виробництво створює споживчі блага, отже, забезпечує задоволення потреб. Вплив потреб на виробництво полягає в тому, що, по-перше, задоволення потреб характеризує природну спрямованість виробництва в будь-якому суспільстві; по-друге, потреби стимулюють розвиток виробництва. Саме поява нових потреб приводить до появи нових галузей, будівництва нових підприємств, реконструкції існуючих; по-третє, рівень розвитку потреб, їх багатство, різноманітність та місце тих чи інших потреб у структурі людських цінностей характеризують рівень розвитку суспільства в цілому (його багатство, ступінь цивілізованості) і кожної окремої людини (розвинена людина має багаті, різноманітні потреби). Між потребами завжди існують суперечності, які суспільство повинно розв’язувати таким чином, щоб забезпечити розвиток виробництва і задоволення зростаючих особистих і виробничих потреб. Саме найповніше задоволення особистих потреб суспільства є основним стрижнем кінцевої мети виробництва. У зв’язку з цим потреби в засобах виробництва є похідними від потреб суспільства у споживчих благах. Під особистими потребами слід розуміти усвідомлене прагнення людини або соціальних спільнот до забезпечення найкращих умов життя. Особисті потреби окремої людини функціонують разом з потребами всього суспільства і в єдності з останніми виступають спонукальними мотивами діяльності людей. Особисті потреби задовольняються предметами і послугами особистого споживання
15. Суть і види економічних інтересів
Люди, домогосподарства, підприємства та інші структури суспільства, вступаючи між собою у зв’язки, переслідують певні економічні інтереси. Варто мати на увазі, що інтерес, по-перше, є похідним від категорії «потреба» і, по-друге, виступає як форма прояву економічних відносин людей.
Економічні інтереси — це усвідомлені потреби, для задоволення яких люди вибирають певну економічну поведінку.
Суб'єктами економічних інтересів є індивіди, домогосподарства, трудові колективи, фірми або групи фірм, люди, що проживають у певному регіоні, суспільство загалом тощо. Економічні інтереси за їхніми суб'єктами можна поділити на особисті, групові та національні (суспільні). Існують і інші класифікації економічних інтересів, зокрема за об'єктом інтересів виокремлюють майнові, фінансові, умов праці й життя та ін.
Особисті економічні інтереси охоплюють потреби індивіда, що пов'язані з реалізацією приватної власності, трудовою діяльністю тощо. Кожен індивід є носієм різних економічних інтересів. По-перше, він є власником ресурсів — передовсім праці, нерідко землі, капіталу тощо. По-друге, він належить до певного трудового колективу (в середньому 75% населення розвинутих країн працює за наймом). По-третє, кожен індивід займає певне місце в суспільстві, тобто є представником певної його соціальної групи. Внаслідок цього відбуваються складне переплетення і взаємодія різних груп інтересів.
Групові економічні інтереси — це однорідні приватні інтереси, носіями яких є певні групи людей, наприклад споживачі, акціонери, трудові колективи, населення, що проживає в певному регіоні і т.д. Цей вид інтересів здебільшого формують і виражають уповноважені відповідних груп — трудові спілки, союзи підприємців, спілки споживачів, політичні виборні особи та ін.
Національні економічні інтереси — це інтереси всіх резидентів країни загалом, що спрямовані на підтримання високих стабільних темпів економічного зростання, високого рівня зайнятості, стабільних цін, збалансованості платіжного балансу й т.д. Реалізація цього виду інтересів нерідко залежить від стану справ у світовій економіці. У національній економіці всі види інтересів людей переплітаються і взаємодіють.
